Переваги безготівкової економіки очевидні. Для громадян такі розрахунки – це безпека та зручність, для бізнесу – заробіток, для держави – зниження обсягів тіньової економіки та зростання бази оподаткування. Крім того, безготівкові кошти залишаються в економіці, а значить, працюють на її розвиток.

"Людство вже обрало шлях розвитку – це cashless-суспільство. Кількість цифрових транзакцій щороку зростає на 14%. Рано чи пізно всі економіки та країни житимуть у нових реаліях. Цей процес невідворотний – фінтех-революцію не спинити", – зазначає голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній Ростислав Дюк.

Cashless-економіка – це не тільки легко, зручно та безпечно, а й екологічно. "Економічна правда" та Interkassa підрахували обсяги цих вигод.

Вартість виготовлення купюр різна, вона залежить від їх номіналу і рівня захисту. У Нацбанку підкреслили, що інформація про витрати на виробництво конкретних купюр конфіденційна.

За підрахунками Департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АБ "УКРГАЗБАНК", кількість купюр, що зношується з 10 тис грн за один розрахунок, якщо розплачуватися готівкою на цю суму різними купюрами, – 1,59 шт.

За даними Малинської фабрики, на якій виготовляють купюри, друк однієї гривні обходиться приблизно в 12 копійок, а найдорожча купюра з сучасними захисними елементами обходиться в 60 копійок (інформація до випуску купюри в 1000 гривень — ЕП). До того ж, доки зноситься одна купюра номіналом 500 грн, зносяться сім купюр номіналом 1 грн. Саме тому купюри малих номіналів почали замінювати монетами, бо вони мають значно довший термін дії.

Середня зарплата у січні 2020 року становила 10 727 грн. За підрахунками Укргазбанку, українець з річною зарплатою 128 724 грн, розраховуючись карткою, не дасть зноситися 20,5 банкнотам і не додасть 18,16 гр викидів CO2 під час інкасації, що дорівнює проїханим 165 км на автомобілі середнього класу.

Для порівняння: випуск однієї платіжної картки з терміном дії три-п'ять років коштує 20-100 грн. При цьому витрата матеріалу незначна. На виробництво однієї картки необхідно всього п'ять грамів пластику. За даними WWF, стільки ж, скільки людина споживає за тиждень з води, морепродуктів, солі та пива.

До того ж, на ринку вже є повністю екологічні картки – банки випускають їх з біологічної сировини. Після закінчення терміну дії такі картки розкладається за два роки без шкоди для навколишнього середовища. Ще одна екологічна альтернатива – віртуальні картки, якими можна розраховуватися в інтернеті.

Є також чимало безконтактних способів оплати, наприклад, Apple Pay та Google Pay, які стали ще більш важливими і безпечними в епоху коронакризи.

"Люди й надалі відмовлятимуться від паперових грошей на користь цифрових. Це не тільки зручно, а й корисно для довкілля.

Екологічним способом оплати є використання безконтактних технологій, що не потребують додаткової платіжної інфраструктури у вигляді карток, мереж і терміналів. Наприклад, оплата за допомогою QR-кодів, Apple Pay чи Google Pay, які для багатьох українців стали звичкою", – зазначає Ростислав Дюк.

"Екологічні підходи для збереження довкілля стали впевненим трендом у фінансовому середовищі. Ми бачимо, як активно у світі впроваджуються практики екобанкінгу, “зеленого” кредитування.

Разом з тим розвиток cashless, окрім екологічної складової, має й важливу соціальну вагу, особливо у фокусі пандемії COVID-19. Через коронакризу безпека фінансів та безконтактність набули більш широкого значення. Окремо хочу підкреслити вагому роль cashless у детінізації економіки та розвитку фінансової інклюзії", — зазначив засновник агрегатора платіжних методів Interkassa, фінтех-інвестор Ігор Фісун.

Дані, які використовувалися для підрахунку

Дані: НБУ, Укргазбанк, фабрика "Папір-Мал", відкриті джерела