Німеччина має намір розширити роль "зеленого" водню, щоб зменшити залежність країни від вугілля. Уряд Німеччини виділив на розвиток галузі 9 млрд євро, повідомляє DW.

Перевагою водню є те, що, на відміну від інших форм енергії з відновлювальних джерел, його легше зберігати і можна робити це впродовж тривалого періоду. 

Уряд Німеччини оголосив, що має намір до 2030 р. досягти 5 гігават (ГВт) виробничої потужності водню, а ще 5 ГВт — через десять років.

Міністр економіки Німеччини Петер Альтмайер заявив, що план полягає у використанні "зеленого" водню там, де він має найбільше значення і там, де він повинен мати найбільший ефект. 

Зекрема, говориячи про декарбонізацію промислових процесів, він звернув увагу на "необхідність Німеччини виготовляти клімат-нейтральну сталь".

Також міністр визнав, що неможливо отримати достатню кількість водню з поновлюваних джерел енергії на внутрішньому ринку. 

Тому важливо налагодити імпорт з країнами, що активно розвивають вітрову та сонячну енергетику.

Міністр розвитку Герд Мюллер нагадав про "водневий союз" з Марокко та плани будівництва першого на африканському континенті заводу з генерації "зеленого" водню. 

Із 9 мільярдів євро, виділених на стимулювання розвитку "зеленого" водню в Німеччині, 2 мільярди євро піде на розвиток партнерства з іншими країнами.

Тим часом окремі регіони Німеччини вже готуються до того, щоб розвивати нові об'єкти "зеленого" водню. Наприклад, Гамбург, оголосив про плани у вересні побудувати найбільший у світі завод для виготовлення водню шляхом електролізу, потужністю 100 мегават.

У Баварії створили дослідницький центр водню, до якого долучилися найбільші виробники автомобілів — Audi та BMW разом із Siemens і постачальником енергії Bayernwerk.

Нагадаємо, німецькі оператори газопроводів на початку цього року оголосили про план створення найбільшої водневої мережі у світі, яка охоплюватиме близько 5900 кілометрів (3666 миль). 

Незважаючи на ажіотаж навколо "зеленого" водню, торік у звіті Міжнародного агентства з відновлювальної енергетики (ІRENA) застерігали, що водень "не варто вважати панацеєю". 

У звіті йшлося про те, що "потрібно розглядати інші стратегії" розвитку безвуглецевої енергіетики, через великі витрати на виробництво водню і вузьку сферу його застосування.