На початку травня в Україні було зареєстровано понад 12 тис хворих на коронавірус, у світі – понад 3,5 млн. Вилікувати вдалося 1,1 млн людей, загинули 247 тис осіб. Вакцини від вірусу поки нема.

Населення світу у 2020 році внаслідок пандемії коронавірусу Covid-19 втратило 3,4 трлн дол.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав Covid-19 найбільшою кризою у світі з часів Другої світової війни.

"Ми не знаємо, скільки грошей потрібно на боротьбу з безробіттям, бо нам невідомо, скільки людей втратять роботу. Ми не знаємо, скільки буде потрібно для реанімації сотень тисяч середніх і дрібних підприємств, які вже постраждали", – заявив генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Хосе Анхель Гурріа Тревіньо.

Криза перебуває в активній фазі. Вартість акцій падає в Європі, США та Азії. У березні Нью-Йоркська фондова біржа тричі зупиняла торги через різке падіння фондових ринків.

Збитки від пандемії коронавірусу перевищили збитки від глобальної фінансової кризи 2008 року та від терактів 11 вересня 2001 року, зазначив генеральний секретар ОЕСР.

Уряди стоять перед викликом збереження ВВП і життя населення.

Що чекає економіку України

Україна виявила перші випадки захворювання на Covid-19 однією з останніх в Європі. Уряд зреагував оперативно, запровадивши карантин з 12 березня. Результатом стали нові прогнози щодо падіння ВВП і постійні заяви політиків та експертів щодо можливості оголошення дефолту.

Відповідно до останнього макропрогнозу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, економіка України може скоротитися на 5,9% ВВВ порівняно з ростом на 3,2% у 2019 році.

Уряд прогнозує падіння економіки на 5%. Проте прогнози будуть мінятися, бо ситуація у світі змінюється щодня.

Разом з тим, у 2020 році Україна входить в кризу більш підготовленою, ніж у 2008 році.

Нацбанк пообіцяв вжити заходи, аби темпи падіння ВВП не перевищили показники країн ЄС: "Україна не повинна постраждати найбільше, як це було у 2009 році, коли ВВП впав на 15%, а в єврозоні – на 4,5%".

Крім того, Україна очікує підписання нової програми макрофінансової допомоги на 5,5 млрд дол. Для цього парламент мусив ухвалити два закони: про обіг земель сільськогосподарського призначення (вже ухвалений) та про вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (ухвалений в першому читанні).

Для підтримки бізнесу парламент ухвалив два антикризові закони. Перший стосується податкових пільг, другий передбачає додаткові соціальні та економічні гарантії для громадян і бізнесу в умовах протидії поширенню коронавірусу в Україні.

Як справи у фармацевтів

У боротьбі з пандемією гострої респіраторної хвороби Covid-19 медики та фармацевти виявилися на передовій.

З точки зору бізнесу ситуація не завжди прогнозована, оскільки рішення органів влади можуть швидко змінюватися залежно від темпів поширення пандемії.

У таких умовах компаніям складно працювати і формувати плани. Коронавірус поставив під загрозу складний глобальний ланцюжок поставок.

"Ми імпортуємо з КНР до 20% речовин. Там зупинилося багато виробництв, тому ціни на сировину відразу зросли на 40%. Така ж ситуація у європейських фармвиробників.

Поки ситуація не критична. Запасів вистачить на дев'ять місяців. Можна скористатися продукцією інших постачальників, щоб не допустити зупинки виробництва", – зазначили в пресслужбі компанії "Фармак".

Фармацевтичні компанії Eli Lilly та Galapagos заявили, що змушені поставити на паузу клінічні дослідження через коронавірус. Мова йде про заморожування проєктів на мільярди доларів. Проте криза – це завжди можливості.

Міжнародні фармкомпанії CureVac та BioNTech і навіть тютюнова індустрія працюють над ліками проти Covid-19, проте специфічної протидії вірусу SARS-CoV-2 досі не існує. Боротьба з недугом поставила в однакові умови і стартапи, і фармацевтичні гіганти. У всіх одна мета: знайти ліки для боротьби з вірусом.

На світовому ринку фармацевтики відчувається пожвавлення. Акції міжнародних фармацевтичних компаній на фондових ринках ростуть на тлі зниження акцій компаній інших галузей.

Український бізнес готовий до трансформацій. Вітчизняна фармацевтика вважається найбільш розвиненою на пострадянському просторі. Україна – один із світових лідерів з виробництва генеричних препаратів.

"Після спаду епідемії та налагодження економічної активності, орієнтовно до кінця 2020 року, одні з перших потоків вітчизняних та іноземних інвестицій будуть спрямовані у фармацевтичну галузь", – вважають аналітики Pro-Consulting.

В умовах пандемії попит на ліки росте. Україна залишається в тренді.

Виконавчий директор АТ "Фармак" Володимир Костюк

У лютому 2020 року український ринок фармацевтичних засобів продовжував демонструвати double-digit growth. Продажі зросли і в грошовому, і в натуральному вираженнях. Лідерами є компанії "Фармак", "Артеріум", Sanofi.

"Попит на наші ліки підвищився. Виробництво реагує на збільшення попиту.

Наша місія – зробити доступним лікування ефективними і якісними препаратами, тому ми швидко адаптуємося до потреб ринку", – розповідає виконавчий директор АТ "Фармак" Володимир Костюк.

"У зв'язку з пандемією можемо прогнозувати подовження періоду підвищеного попиту на антибіотики, противірусні засоби, протикашльові та жарознижувальні засоби.

На фоні загальної схвильованості населення можливе зростання попиту на заспокійливі засоби та препарати для лікування гіпертонії", – зазначає виконавчий директор комітету з охорони здоров'я Європейської бізнес-асоціації Наталія Сергієнко.

За її словами, зріс попит на ліки, які увійшли до пріоритетного переліку засобів, визначених та затверджених постановою уряду №224. Вони повинні постачатися в Україну безперешкодно, позачергово, із звільненням від сплати ПДВ та державного мита.

Українські фармкомпанії заявили про готовність трансформуватися та швидко адаптувати бізнес-процеси до нових реалій. Через ріст курсу долара, подорожчання логістики та її ускладнення можливі порушення термінів поставок імпортних ліків і зростання цін на них, що спричинить ріст виробництва вітчизняних аналогів.

Для фармацевтичної галузі важливим трендом став розвиток оnline-продажів. Аптечні мережі, поштові оператори, зокрема "Укрпошта" та "Нова пошта", отримали можливість в період карантину доставляти ліки.

Що роблять українські фармацевти

Перш за все – дотримуються умов карантину і працюють у повній бойовій готовності. Усі вітчизняні виробники посилили режим санітарії та гігієни, забезпечили максимальний перехід на віддалений режим роботи, припинили відрядження співробітників за кордон, обмежили відрядження в межах України.

"Фармак" продовжує роботу в штатному режимі. Усі лінії працюють згідно з планами. Для забезпечення безперебійної роботи розроблені маршрути і графік централізованого розвезення працівників", – зазначили в компанії.

Фармкомпанії виділили фінансування на подолання наслідків пандемії коронавірусу в Україні.

Всеукраїнська благодійна організація "Благодійний фонд родини Жебрівських" (правонаступник благодійного фонду "Фармак") надала 10 млн грн на протидію поширенню коронавірусу.

Кошти пішли на придбання апаратів для штучної вентиляції легень, експрес-тестів на коронавірус, захисних костюмів та масок, дезінфікуючих розчинів для потреб лікарень.

Компанія "Артеріум" відкрила програму фінансування на 12 млн грн, "Юрія-фарм" – на 10 млн грн, Biopharma та Tribo – на понад 12 млн грн.

Галузь налагодила випуск антисептиків, діагностичних тест-систем та масок.

Компанія "Фармак" заявила про готовність освоїти випуск препаратів, які можуть бути ефективними в боротьбі проти пандемічного захворювання, у межах технологічних можливостей і в мінімальні терміни.

Держава і бізнес

Власна фармацевтика в умовах пандемії – стратегічне завдання для будь-якої держави. Фармацевти очікують спрощення регулювання.

Член наглядової ради компанії "Фармак" Олег Сяркевич наголошує, що на початку пандемії Covid-19 країни почали закриватися і забороняти експорт стратегічних ліків.

"Якщо ЄС зіткнувся із загрозою дефіциту ліків, то і для України цей ризик реальний. Тому ми привертаємо увагу уряду до цього питання. Стежимо, як з цією проблемою бореться Єврокомісія, і пропонуємо аналогічні заходи", – сказав він.

Сяркевич зазначає: "Для забезпечення національної безпеки у сфері лікарських засобів слід організувати виробництво життєво важливих ліків. Для цього в стратегії розвитку держави фармацевтична галузь повинна бути одним з пріоритетів.

Коли Китай спіткала пандемія, трясти почало всю світову фармацевтичну промисловість. Причина – понад 35% субстанцій в номенклатурі поставляла ця країна".

У Європейській бізнес-асоціації вважають, що влада повинна зосередитися на стримуванні пандемії та зміцненні системи охорони здоров'я.

В асоціації вважають за необхідне продовжити термін дії реєстраційних посвідчень на ліки, які мають ризик несвоєчасного завершення процедури перереєстрації, скоротити терміни оновлення ліцензій на імпорт ліків, продовжити термін дії чинних висновків GMP.

Ефективна співпраця органів влади з профільною фармацевтичною і медичною експертною бізнес-спільнотою надважлива для ухвалення оптимальних рішень в боротьбі з пандемією.