Ми продовжуємо разом із Представництвом Європейського Союзу в Україні  наш спецпроєкт про можливості, які надає ЄС в межах ініціативи EU4Business малим і середнім підприємствам для подолання наслідків COVID-19.

Другий матеріал циклу розповідає про підприємства легкої промисловості, які, використовуючи досвід співпраці з ЄС, змінюються під час поточної ситуації і переналаштовують свої виробництва.

 "Санта-Україна" – одне з найбільших українських підприємств легкої промисловості, яке виготовляє блузки, спідниці, сорочки. Підприємство знаходиться в Первомайську Миколаївської області і має 75-річну історію.

Одна серйозна криза тут вже була. В середині 90-х років перед фабрикою постала загроза справжнього банкрутства. Але тоді вдалось втриматися на плаву, а в 2000-х почати нарощувати обсяги виробництва продукції, закуповувати нове обладнання відомих виробників "Маренго", "Бразер", "Штробель". Тоді ж фабрика почала шити одяг для компаній Steilmann, Quelle, Otto.

Розквіт підприємства тісно пов’язаний із його директором Євгеном Дирдіним. Євген Михайлович став генеральним директором ПрАТ "Санта-Україна" в 1997 році і до сьогодні є тією людиною, яка започатковує зміни і не боїться ризиків.

Два роки тому ЄБРР підтримав "Санта-Україну", надавши консультації європейських експертів. Як результат, компанії стало простіше виготовляти шаблони для свого одягу за допомогою програмного забезпечення. 

І саме коли процес пішов, та ще й якнайкращим чином, світ зіткнувся з викликом на ім’я COVID-19.

Генеральний директор Євген Дирдін

Протягом доби ми зуміли переналаштувати своє виробництво на виготовлення захисних масок.

За допомогою сучасної технології CAD ми можемо швидко змінити виробництво.

Звісно, ми продовжуємо шити одяг, як і до цього шили, бо є замовники і контракти, але ще додали новий асортимент.

Швачки стали залишатися після роботи. І це теж був їхній внесок у боротьбу з подолання коронавірусу. Перші захисні маски безкоштовно передавали медичним працівникам, людям похилого віку, малозабезпеченим, сім’ям працівників "Санта-України".

А далі почали продавати гуртом місцевим підприємствам та державним установам. Ціну формували, виходячи із собівартості, маржу не додавали і таким чином втримали доступну ціну без торговельних накруток.

Понад 70 000 масок – якісних і недорогих – вже виготовлені для медичного та приватного використання. Попит не зменшується.

Приклад "Санта-України" не поодинокий. Підприємства текстильної галузі одні з перших почали переорієнтовувати свої виробництва, відгукуючись на потреби дня.

Дуже яскравим у цьому сенсі є приклад кластерів текстильних та швейних підприємств Західної України, що об’єдналися  завдяки проєкту "Підтримка кластерних ініціатив у текстильній галузі" за сприяння ЄБРР та ініціативи ЄС EU4Business протягом 2016–2019 років.

Трохи передісторії. Через високу щільність підприємств легкої промисловості та конкуренцію на заході країни кожному з них було досить складно розвиватися. Зокрема і через кінцеву вартість продукції.

Європейський досвід у таких випадках радить створювати економічні кластери: виробники схожих товарів та супутніх послуг об’єднують свої ресурси в межах регіону. Отже, можна отримати більше замовлень, раціонально використовувати свої потужності, уніфікувати ризики, витрачати менше коштів на проведення навчань і професійних виставок. Але найважливіше, що пришвидшує рух вперед – це спільне навчання і розвиток.

 У Хмельницькому виробники жіночого одягу об’єдналися в Подільський кластер виробників жіночих суконь Podillya Women Apparel Cluster, а виробники весільних суконь - в Подільський весільний кластер Podillya Wedding Group.  Львів’яни створили  Західноукраїнський кластер індустрії моди, який об'єднав 40 компаній в регіоні. Для розуміння обсягів: тисячі суконь – від весільних до повсякденних – виготовляли ці кластери щоденно.

Наприклад, Подільський кластер виробників жіночих суконь став одним із найвпливовіших серед виробників жіночого одягу в Україні лише за два роки. І це за високої конкуренції.

За підтримки ЄБРР та EU4Business кластери розробили сайти, почали відвідувати не лише національні виставки, а й міжнародні, отримали чимало корисних порад від європейських експертів щодо розбудови процесів та комунікацій. 

Для довідки: Кластер виробників весільного одягу - Podillya Wedding Group був створений наприкінці 2018 року.

Представники кластеру почали роботу над участю семи виробників весільного одягу та білизни (ТM Victoria Soprano, TM Pollardi, TM Armonia, TM Anna Sposa, TM Queen, TM AJOUR та TM Suzie) у виставці Expo Wedding Fashion Ukraine 2019.

А завдяки проєкту з підтримки розвитку кластерних ініціатив у швейній галузі Хмельницької області, вказані компанії отримали кошти на участь у цій виставці. 

Учасники кластеру також ініціювали проведення аналітичного дослідження ринку весільного одягу в Японії, яке буде готове та презентоване у 2020 році.

Подільський кластер виробників жіночого одягу - Podillya Women Apparel Cluster створено на початку 2019 року в рамках проєкту "Підтримка розвитку кластерних ініціатив у швейній галузі Хмельницької області" і до нього увійшло 14 компаній - Family by Stolyarchuk, Bessa, Mbocharova, Olmod, Goya Rosa, Bretelle, Sana, Luxik, Vianna, Sadova, Vida Winter, VieOla, Arty та ТОВ Ватекс.

Протягом року відбулося понад 100 зустрічей із місцевими виробниками жіночого одягу, на яких планували участь в навчальних проектах, реалізацію спільних проектів, умови участі у виставках тощо.

Також представники кластеру мали можливість брати участь у робочих поїздках. Наприклад, на стоки тканин в італійське місто Пратто.

Завдяки співпраці учасників кластеру, було створено спільний сайт та запустили сторінки у соціальних мережах, вперше в історії виставки Kyiv Fashion учасником був саме кластер, вперше швейну галузь визначено однією з пріоритетних в Хмельницькій області та включено в Стратегію розвитку Хмельницької області на 2021-2023 роки.

А також збільшилась довіра між компаніями, став можливим спільний обмін думками та вирішення питань, актуальних для галузі.

Західноукраїнський кластер індустрії моди створено у червні 2018 року у Львові. Тут об’єднались представники легкої промисловості, виробництва та дизайну одягу.

Це люди, які прагнуть отримувати переваги від спільної роботи. Вони поділяють спільні цінності та прагнення створити сильний світовий бренд "Зроблено в Україні".

Важливою складовою діяльності кластера є міжнародна співпраця. Кластер має можливість бути почутим за межами країни та виступати амбасадором українських підприємств, залучаючи до співпраці закордонних партнерів.

Одним із головних завдань кластера є розвиток внутрішнього ринку та заохочення споживачів купувати українське.

Виставки, презентації, ярмарки та форуми, які є невід’ємною частиною діяльності кластера, сприяють зміні сприйняття та збільшенню споживання якісних товарів українських виробників.

Нинішня криза легко могла згубити напрацьоване, змусити підприємців втратити цінні виробничі кадри.

На щастя, гнучкість і правильні управлінські рішення дозволили переорієнтувати підприємства із цих кластерів на пошив захисних масок та спеціальних костюмів для лікарів. І це дозволило на 100 відсотків зберегти робочі місця.

А ще – виготовити 1 мільйон масок і 12 тисяч спеціальних костюмів для лікарів.

Підприємства Західноукраїнського кластера індустрії моди спільно з представниками бізнесу та місцевою владою організували виготовлення захисних костюмів і масок, щоб швидко забезпечити лікарів засобами захисту, втримати на необхідному рівні життєздатність підприємств та забезпечити роботою місцеве населення.

Юрій Самець, голова наглядової ради Західноукраїнського кластера індустрії моди, розповідає:

У нас був вибір: зупиняти роботу й відпускати людей чи знаходити нові ідеї, як ми можемо бути корисними в період карантину.

Спільно ми обрали другий варіант. Разом із львівськими підприємцями та місцевою владою ми забезпечили лікарні масками та спеціальними костюмами.

Це був наш шанс зберегти роботу працівникам підприємств. 5 компаній із нашого кластера повністю переорієнтували своє виробництво на пошиття масок. Загалом вони пошили понад 180 000 штук.

Згодом ми виконали замовлення і на пошив спеціальних захисних костюмів для лікарів. За два тижні 9 наших фабрик виготовили 9000 костюмів.

А підприємства Подільського весільного кластера, які мали контракти з Китаєм, від початку пандемії зіткнулись із тим, що замовники почали просити разом із сукнями надсилати… захисні маски.

Ми розуміли, що на нас чекає, коли дивилися на своїх партнерів із Китаю, – розповідає Катерина Марковська, керівниця кластера і власниця компанії Victoria Soprano, яка входить до кластеру. – Ми почали шити маски для лікарень Хмельницького.

А замовлень ставало дедалі більше. Зараз ми вже пошили 300 000 масок та 3000 костюмів для лікарів.

І надалі працюємо в цьому напрямку.

Бо навряд чи попит спаде найближчими місяцями.

Моє підприємство Victoria Soprano на кожну тисячу масок, які замовляють лікарні, додатково дає ще 200–300 штук безкоштовно.

Такий саме приклад наводить і Дмитро Василенко, представник Подільського кластера виробників жіночих суконь:

Компаніям кластеру також довелось частково переорієнтуватися.

Половина компаній наполовину чи повністю призупинило профільне виробництво.

Попит на одяг знизився, і досить відчутно. Тому, учасникам кластеру довелось переорієнтовуватися. В часи кризи бізнесу особливо важливо зберегти як замовників, так і кадри.

Звісно, високопрофесійним швачкам не так цікаво виконувати прості операції. Але у них є робота і заробітна плата.

До того ж, у нас всіх є розуміння, що ми виконуємо важливу і необхідну роботу задля убезпечення від вірусу людей – медиків, стареньких, дітей - самих себе, в результаті.

В нашому кластері половина компаній почали шити маски. Зазвичай, підприємство із 10 працівників виготовляло мінімум по 10 000 масок на день.

Таким великим був попит від бізнесу, органів місцевого самоврядування, медичних закладів. На сьогодні кластер вже виготовив 700 000 захисних масок для обличчя.

Отже, станом на зараз, 70 підприємств за два роки спільної праці з ЄБРР в межах EU4Business створили три потужних кластери. І за два місяці карантину зуміли переорієнтувати свої виробництва таким чином, що забезпечили один мільйон громадян України захисними масками, а 12 000 медичних працівників – спеціальними захисними костюмами.

Окрім того, на початку квітня в три області – Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку, прибули 10 000 експрес-тестів на COVID-19.

Це стало можливим саме завдяки підприємцям. Шість малих підприємств, які входять до "Подільського весільного кластера", змогли організувати весь процес – від пошуку тестів до їхньої доставки.

Лише за один день підприємцям вдалося зібрати 40 000 доларів.

А завдяки міжнародному співробітництву змогли звернутися до партнерів із Китаю. І ті своєю чергою допомогли знайти надійного постачальника тестів на COVID-19, який також постачав тести на фабрику в Німеччині.

Середня ціна тестів у той момент становила щонайменше 10 доларів. Партнери допомогли знайти тести по 4 долари, які можуть виявляти як носіїв вірусу, так і тих, у кого був вірус протягом попередніх 30 днів.

Увесь складний процес – пошук тестів, збір коштів, перемовини, замовлення, проплати, доставка вантажу – тривав три тижні. Якби придбання тестів відбувалось стандартно, за всіма бюрократичними процедурами, то тестів не дочекались би і сьогодні.

На жаль, ще існує певна тяганина з такими закупівлями, навіть незважаючи на те, що закон № 530-IХ звільняє імпортні медичні товари від ПДВ. І 10 000 тестів, які закупили підприємці, митниця оформила лише тоді, коли були сплачені додаткові 23% вартості товару.

А от що далі? Що чекає на цей сегмент бізнесу в час, коли пандемія і карантин внесли досить жорсткі корективи не лише в діяльність, а й у саме життя?

Юрій Самець, власник швейного підприємства з пошиття чоловічих сорочок ТзОВ "Самбай" (ТМ Samets), розповідає:

Ми зараз бачимо велику зацікавленість країн Європи у товарах медичного спрямування. І працюємо із цим.

Паралельно ми надіслали пропозиції нашим міжнародним контрагентам і вже маємо перші відповіді.

У нас продовжують замовляти захисні маски та костюми, але також починає відновлюватись і інший асортимент, зокрема сорочки та блузи.

Попит на наші вироби буде підвищуватися – Європа шукає ближчі ринки з якісними виробами та оптимальною ціною, а ми відповідаємо таким вимогам.

Тяжко, звісно, прогнозувати, але що чекає малий і середній бізнес у найближчий час? – запитую в Юрія.

Думаю, найважче доведеться підприємствам сфери обслуговування. За наявності державної чи донорської допомоги впоратись буде легше, але їхній шлях точно буде непростий.

Ми пройшли карантинний період завдяки участі в кластері, швидкому переорієнтуванню і наявності замовлень на медичні товари.

Зараз, отримуючи замовлення, ми й надалі співпрацюємо з багатьма підприємствами, зокрема і з центру та сходу нашої країни.

Олег Демчук, координатор навчального курсу "Швейний LEAN онлайн" каже, що саме зараз компанії кластеру проходять навчання ощадливим технологіям (lean production):

Принаймні, 7 компаній PWA Cluster зацікавлені в такому навчанні.

Тому що це відповідає світову запиту на сталий розвиток, екологічность, зменшення викидів. Як відомо, швейна галузь є однією із тих, хто спричиняє велику кількість викидів.

Тому тренд максимальної якості за мінімальної вартості актуальний і затребуваний на ринку.

Представники галузі це досить добре розуміють.

Через витратність виробництва ми програємо компаніям із Китаю чи Індії і не можемо конкурувати з ними.

Тому було вирішено травень, час вимушеної паузи, присвятити навчанню на курсі "Швейний LEAN онлайн", організованому ГО "Нова економічна політика" та "Клуб Ділових Людей Україна" на онлайн платформі Відкритий Університет Майдану. Світ використовує lean-технології ще з 60-х років минулого століття.

Такі підходи до менеджменту і керування якістю забезпечують економію ресурсів і збільшують виробництво без істотних капіталовкладень. А для нашого виробництва такі підходи стають зараз актуальними, як ніколи.

Катерина Марковська, власниця компанії Victoria Soprano наголошує, що її бізнес, а саме виготовлення весільних суконь, на якому спеціалізується компанія, не залежить повністю від України:

На щастя чи на жаль, але це так.

Ми маємо замовлення з Європи, і не лише звідти, а там не звикли працювати без довгострокового планування і жити одним днем. І вони розуміють, що можуть розраховувати на підтримку держави в разі таких складних ситуацій, як ця, що виникла з карантином.

Наречені будуть завжди, люди будуть одружуватися. Не нині, так завтра.

Звісно, бюджети на весілля скорочують, але кожна наречена хоче бачити себе у гарній сукні.

Наші замовники це розуміють, тому тут нам трохи легше. Звісно, ми відчуваємо зменшення обсягів, бажання більш бюджетних варіантів. Але у нашій сфері немає такого, як наприклад, у виробників дитячого чи жіночого одягу.

Я спілкувалась із колегами: є такі, хто повністю зупинився і вони не знають і не розуміють, що їх чекає далі.

Євген Дирдін, генеральний директор "Санта-Україна", запевняє, що скорочувати співробітників не збирається:

Ми зайняті пошуками нових ринків збуту. Хоча і розуміємо, що за кордоном ринки теж скорочуються.

Але в той же час продовжуємо працювати з тими нашими партнерами, з ким працювали і раніше.

Вони нас підтримують і залишаються замовниками. Будемо розвиватися далі, ні в якому разі не впадаючи в анабіоз.

Коли світ зіткнувся з безпрецедентними масштабами пандемії, багато різних фірм, компаній, виробництв – від малих і до потужних, - швидко приймали необхідні управлінські рішення і починали діяти.

Спираючись на власні ресурси і свій досвід. Розуміючи, що важливо також зберегти кваліфікований персонал і заробітну плату. Прогнозуючи, що так, як було раніше, навряд чи буде.

Менеджмент і працівники в черговий раз зрозуміли важливість навчання і необхідність солідарності.

Щоб об’єднувати зусилля і підтримувати одне одного в такі часи, як зараз. Щоб з найменшими втратами вийти з кризового періоду і далі будувати свої бізнеси, заробляти гроші і розвиватися.

Ця історія українських підприємств і типова, і виключна одночасно. Ми продовжуємо розповідати історії малих і середні підприємств, які знаходять нові можливості для свого бізнесу навіть у важкі часи, спричинені коронавірусом.

Більше корисної інформації про те, як діяти в умовах карантину, шукайте у спеціальних розділах на державному Порталі для підприємців та Карті можливостей для середніх і малих підприємств від ЄС, зокрема в розділі "Інформаційна підтримка бізнесу під час Covid-19".

Там зібрані новини про програми підтримки для бізнесу, зміни в законодавстві, корисні онлайн-інструменти.

Підготувала до публікації Зоя Казанжи

Спецпроєкт реалізовано за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту "Комунікації ЄС в Україні"

Офіційні ресурси ЄС в Україні: сторінка на Facebook та канал на YouTube