Бизнесмены-романтики: как чехи развивают агробизнес в Украине
Все почалося у 2014 році, коли двоє друзів-однокурсників зустрілися, щоб за діловою бесідою обговорити кілька проєктів.
На той момент Петр Крогман вже був успішним бізнесменом, який понад 20 років розвивав власний агробізнес. Його ферма налічувала 12 тис голів великої рогатої худоби і була однією з найбільших не тільки в Чехії, але і Євросоюзі.
Другим співрозмовником був Петр Томан — досвідчений менеджер в галузі будівництва та інвестування, який за життя був і залишається великим оптимістом, відкритим до нових викликів і бізнес-проєктів.
У той день співрозмовники говорили про Україну.
Усі пам'ятають, яким був 2014-й рік. З одного боку, це був час великих проблем: в Україну прийшла війна, а разом з нею — економічний занепад. З іншого боку, перед усім світом постала нова і цілеспрямована держава з молодим і відкритим демократичним суспільством.
Усе це не могло не надихнути двох бізнесменів-романтиків і їхнє рішення було очевидним.
Надихаюча Львівщина
Уже через кілька місяців чеські бізнесмени прийшли в Україну. Їх першим проєктом стало невелике, всього на 700 га, господарство у Львівській області біля кордону з Польщею. Перше враження перевершило всі їхні очікування: працьовиті та доброзичливі люди і, звичайно, гарна земля.
Незважаючи на невеликі розміри господарства та його слабке технічне оснащення, що дісталося від попередників, завдяки залученим інвестиціям і перевіреним бізнес-підходам вже перший рік став досить успішним.
Наступного року компаньйони поставили перед собою завдання збільшити кількість земель в обробітку.
Чехи тоді ще не знали, що в Україні працюють цілі бригади сумнівних підприємців, що спеціалізуються на створенні "земельних ТОВ" з різною історією. Вони діють за принципом: чим більше землі, тим дорожчі вони для подальшого перепродажу. Історію таких продавців необхідно ретельно перевіряти.
"Золота" Хмельниччина
Однак оптимізм і наснага перемогли. Так бізнес іноземних інвесторів дістався до "золотої" Хмельниччини.
Чому "золотої"? Бо земля в цій області і справді відмінна — чорне золото! Однак не пощастило із структурою землі: 80% земельного банку, придбаного ТОВ, становили так звані невитребувані паї, ще 20% — розкидані в радіусі до 30 км по всьому району, всього 1 тис га.
Крім того, придбана компанія мала не дуже порядний репутаційний шлейф, що з'ясувалося під час першої ж податкової перевірки. Проте це історія, у фіналі якої — позитивне рішення суду.
Розуміючи структуру земельного банку і його перспективи, для підвищення ефективності та результатів господарювання інвестори почали безпрецедентну кампанію з оптимізації свого земельного банку.
Завдяки підбору професійних кадрів, правильній постановці завдань і відмінній пропозиції для пайовиків ситуація почала виправлятися і вже через рік були знайдені 80% спадкоємців. На поля зайшла сучасна широкозахватна техніка.
Саме тоді в компанії народилися оригінальні нові підходи до роботи з пайовиками і територіями, було визначене гасло і принципи роботи компанії: "Пайовики — наші замовники".
Їм була запропонована чесна і справедлива орендна плата. Чехи запропонували обрати, у якій формі вона буде виплачуватися: зафіксувати орендну плату в іноземній валюті або отримувати її у гривні.
Передбачили й умови, що дозволяли фіксувати виплату орендної плати в зерновому еквіваленті. Така форма оплати користувалася успіхом серед пайовиків, що мають домашнє господарство.
Всі умови були прозоро зафіксовані в договорах оренди. Крім того, орендна плата щороку індексувалася на рівень інфляції.
Тоді підхід був знайдений до всіх пайовиків і це стало перевагою компанії. Її позиції з року в рік поліпшуються, що позначається і на врожайності, і на прибутковості. Робота в компанії стала престижною.
Далі була Житомирщина, де у 2016 році компанія побила районний рекорд з урожайності кукурудзи: 140 ц/га. Господарство стало дослідним майданчиком і місцем презентацій для дистриб'юторів насіння та їх потенційних клієнтів.
Усе це не могло не надихати, особливо коли стояло питання про подальше розширення. До цього моменту інвестори виробили стратегію і визначилися із зоною подальшої присутності.
З урахуванням якості ґрунтів і зон з розподілу опадів така лінія проходила по півночі Хмельниччини, півночі Вінниччини, півдню Житомирщини та півдню Київщини.
Проблемна Київщина
Так прийшла черга Київської області. Це непростий регіон і "знавці" зрозуміють. У кінці 2016 року чеські інвестори придбали чотири компанії в Білоцерківському районі із загальним банком землі 5 тис га.
Серед активів було дві ферми із загальним поголів'ям 2 тис корів.
Стан цих компаній був не найкращим. Складалося враження, що колишні власники хотіли швидко позбутися своїх активів. Далі стало зрозуміло, чому саме.
Наявність тваринництва інвесторів не лякала, адже за плечима був величезний досвід у Чехії. В Україні, звичайно, були і є відмінності щодо ведення молочного бізнесу. Позначається несприятлива цінова кон'юнктура на молочну продукцію в умовах відсутності державної підтримки.
Проте інвестори вирішили не просто зберегти тваринництво, а разом з ним і понад 150 робочих місць для місцевих жителів, а й підвищити його ефективність.
Рейдерство і корупція
На порозі стояв 2017 рік, коли обсяг вкладених в Україну інвестицій перевищив 1 млрд грн. Це інвестиції в людей, сільгосптехніку, технології, нерухомість, підтримку територіальних громад, соціальні проєкти.
Саме тоді інвестори зіткнулася з рейдерством. Це стало новим викликом і необхідністю пошуку нових підходів для захисту своїх працівників і вкладених інвестицій.
Тоді компанія зіткнулася з силовим та озброєним протистоянням, організованим місцевою феодальною елітою за підтримки правоохоронних органів і чиновників.
Україна відкрилася у своєму новому образі: очевидними стали корупція, безкарність і кругова порука чиновників.
Уявіть: ви законний власник квартири, і раптом виявляється, що в ній господарює стороння людина. Вона здає цю квартиру в найм, заробляє на ній, а вам заявляє, що ви самі винні, бо не подивилися, чиї інтереси зачіпає ця квартира.
Це супроводжується залученням і підтримкою воєнізованих бригад і батальйонів. Коли ви звертаєтеся в поліцію, якій надаєте всі необхідні документи, та розводить руками і співчуває вашому горю, відправляючи вас в суд або ще далі…
Як виявилося, у Білоцерківському районі Київської області давно сформувалася кланова система, яка неохоче приймає чужаків. Саме тому у 2018-2019 роках компанія вела і веде боротьбу з наслідками "діяльності" чорних реєстраторів, до послуг яких вдалися рейдери.
Вони підробили підписи і документи, заручившись підтримкою кількох десятків пайовиків-перебіжчиків. Вони задіяли зв'язки в Міністерстві юстиції і вкрали близько 400 га землі, яка була переоформлена на чужі компанії.
У судах на місцевому рівні справедливості годі й шукати. Мабуть, позначаються клановість і зв'язки з місцевою елітою.
Чеським інвесторам довелося пройти довгий і дуже "дорогий" шлях, щоб почати перемагати. Тільки вищі суди в Києві змогли внести ясність: щодо всіх захоплених ділянок є справедливі рішення, а їх ухвалено сотні.
На всі вкрадені ділянки накладені арешти. Є надія, що рейдери будуть покарані, інакше ситуацію оцінюватимуть міжнародні суди. Ситуацію контролює бізнес-омбудсмен, про неї знають в посольствах кількох країн. Здаватися герої не збираються.
Ринок землі для іноземців
Навіть незважаючи на наявні проблеми, інвестори не втрачають оптимізму. Вони переконані, що Україна проведе правильні реформи, що будуть працювати закон і порядок.
За цією вірою стоїть віра в працівників, яких у компанії близько 350, в пайовиків, яких близько 4 500, в українську землю.
Потрібно лише перестати демонізувати іноземців, тих з них, хто весь цей час чесно і старанно працював, хто довів свою ефективність.
Більшість компаній з іноземними власниками ведуть прозорий бізнес, отже, вони є найкращим джерелом податків для державного бюджету. Весь їх реальний товарообіг відкритий, заробітна та орендна плата сплачуються офіційно і оподатковуються на регулярній основі.
Наші герої виплачують пайовикам по 150 дол за га (на руки) і виплати продовжують рости. Ще 150 дол податків направляються до бюджетів усіх рівнів. Середня зарплата на підприємствах істотно вища за середні показники в галузі.
У запропонованій моделі запуску ринку землі з обмеженим допуском іноземців є ризик рейдерських атак, а рейдери, як відомо, податків не платять.
У випадку обмеження кількості учасників ринку, тобто без реальних зовнішніх інвесторів, українські пайовики будуть обмежені у виборі. Їх земля не отримає справедливої оцінки і не стане повноцінним активом, на що всі так розраховують.
Це завдасть непоправної шкоди 7 млн українських пайовиків, бо привілейовані групи "феодалів" скуплять їх землю за безцінь і залишать людей ні з чим.
Усі розуміють, що Україна хоче захистити себе від спекулятивного і політично мотивованого капіталу, як у випадку з Росією. Однак тут потрібно знайти компроміс для компаній, які вже займалися сільським господарством в Україні, які повірили й інвестували в Україну.
Будь-який перехідний період не повинен перешкодити компаніям з іноземними власниками, особливо з Євросоюзу, придбати землю, яку вони вже обробляють, у яку інвестували значні кошти.
Українським фермерам нема чого боятися. Європейських фермерів небагато і їх цікавить лише та земля, яку вони обробляють.
Кожен має працювати на тій землі, про яку він дбає. Інакше це буде лише період обмежених ринкових можливостей і "сірих" угод, які дозволять посередникам і рейдером накопичувати чуже багатство.