Відповідно до досліджень ОЕСР та Групи Світового Банку, майже 75% світової торгівлі відбувається всередині мультинаціональних компаній.

Таким чином, більше 2/3 світової торгівлі здійснюються із застосуванням трансфертних цін – тобто цін, за якими асоційовані підприємства реалізують товари та послуги одне одному.

Зловживання компаній та їх наслідки

Зловживання МНК трансфертними цінами є одним із найбільших чинників розмиття податкової бази для всіх країн, та, як наслідок, неотримання національними бюджетами надходжень корпоративного податку.

За оцінками фахівців ОЕСР, втрати держав у надходженнях корпоративного податку становлять від 100 до 240 млрд доларів щорічно (до 10% всього світового корпоративного податку), левова частка яких обумовлена трансфертним ціноутворенням.

Під приціл податкових органів розвинутих країн вже потрапили такі гіганти світової торгівля як Microsoft (сума претензій у США – 4,5 млрд доларів), Apple (сума заощаджених податків в США 44 млрд доларів, в ЄС -14,3 млрд євро), Starbucks, Facebook та інші.

Водночас фахівці зазначають, що через більшу значимість корпоративного податку у частці національного ВПП, негативні наслідки втрат від трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються, значно суттєвіші, ніж для розвинутих країн.

Це твердження абсолютно релевантне для України, яка через розмиття податкової бази недоотримує принаймні 1 млрд доларів податку на прибуток щорічно. Це дорівнює сумі макрофінансової допомоги ЄС, яку Україна має отримати найближчим часом.

Протидія влади

З метою протидії трансфертному ціноутворенню у вересні 2013 року відповідні норми були внесені до Податкового кодексу України, а в штаті податкової служби створено відповідний спецпідрозділ.

Водночас, очікування урядовців від боротьби з цим негативним для українського бюджету та економіки явищем, які озвучувались напередодні запровадження правил контролю ТЦ  щодо додаткових надходжень до держбюджету в розмірі 20 млрд гривень за три роки не виправдались.

Не зважаючи на численні зміни до законодавства з трансфертного ціноутворення, воно все ж пасе задніх щодо світової практики, зокрема останніх напрацювань ОЕСР щодо 8-10 та 13 кроків BEPS (робота над імплементацією яких триває вже понад 2 роки).

Разом з цим, активізація роботи Мінфіну та НБУ в цьому напрямку в останні місяці, посилення інституту податкового контролю ТЦ у разі запровадження податку на виведений капітал, а також озвучені плани Державної фіскальної служби щодо створення єдиного підрозділу, до функцій якого належатиме обмін інформацією та трансфертне ціноутворення, демонструють твердий намір Держави перекрити для бізнесу цей напрямок для мінімізації податків та отримати додаткові резерви до бюджетного кошику.

Для чого і навіщо

ОЕСР зазначає, що своєчасна cплата всіх своїх податкових зобов'язань відповідно до вимог податкового права та податкового законодавства держави ведення діяльності, зокрема й узгодження встановлених умов діяльності за правилом "витягнутої руки" – має бути стандартом відповідальної ділової поведінки цивілізованого бізнесу.

Своєчасно сплачені податки – це хороші дороги, своєчасні й достойні пенсії та зарплати "бюджетникам", тобто запорука добробуту в нашій країні.

Можливо, нам не потрібно зайвий раз просити черговий транш у кредиторів, натомість власними силами впровадити кращі світові податкові практики (в т.ч. з трансфертного ціноутворення), які, відповідно даних інституту ООН, дадуть Україні зростання ВВП на 1%.

В той самий час, контролюючи трансфертне ціноутворення, держава має бути дуже обережною, щоб не перетворити податкові норми на інструмент протидії порядному бізнесу, який сплачує податки.

Країна передусім має боротися з податковими "ухильниками", захищаючи доброчесні компанії від неконкурентних дій "чорного" та "сірого" бізнесу, що обумовлені незаконними перевагами через мінімізацію ним витрат на сплату податків.