Налогообложение международных посылок: евросоюзовский опыт

Останніми тижнями активно обговорюється питання оподаткування міжнародних посилок.

Бізнес-асоціації закликають владу врегулювати проблему, яка виникла через зловживання податковою пільгою на товари, які доставляються з-за кордону.

Відповідно до дослідження аналітичних центрів щодо найбільш поширених інструментів уникнення сплати податків в Україні, лідерами серед схем стали "зарплати в конвертах" і "порушення митних правил та контрабанда".

Обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році становили 380-540 млрд грн. Держбюджет від цієї групи схем втратив 120-167 млрд грн за рік.

Багато років товари переміщуються через митний кордон України так, щоб не платити мита. Один із найпоширеніших способів – зловживання пільгами, що передбачені міжнародними договорами та податковим законодавством України.

Зокрема, маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові або кур'єрські відправлення – товари низької вартості (ТНВ) – чи під особистий імпорт. Такі ввезення не підлягають оподаткуванню і для них передбачений спрощений процес декларування та оформлення.

Яка ситуація в ЄС

Маніпулювання та зловживання з ТНВ ("поштова контрабанда") стали великою бюджетною проблемою багатьох країн, які історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості.

Це так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати, коли податок взагалі не стягується або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортних товарів нижча від встановленого порогу. Наприклад, у країнах ЄС до 2021 року de minimis у цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро.

Таке звільнення свого часу, з одного боку, значно спрощувало адміністрування, а з іншого боку, в умовах експоненційного зростання транскордонних онлайн-продажів призвело до значних втрат податкових надходжень.

Цей зсув значно вплинув на спроможність митних та правоохоронних органів протидіяти загрозам безпеці і правопорядку, які несе масове переправлення в посилках з ТНВ заборонених товарів або переміщення яких обмежене законом.

Безподатковий імпорт ТНВ ставив у невигідне конкурентне становище національну (внутрішню) торгівлю, що мала сплачувати непрямі податки, зокрема ПДВ, за звичайною ставкою, тоді як продавцям-нерезидентам надавалася пільга.

Негативні тенденції набули таких масштабів, що у 2018 році ОЕСР випустила Рамкові стандарти з боротьби з незаконною торгівлею, де визнала проблематику de minimis у міжнародних посилках одним з найбільших викликів для митниці.

У документі сказано, що використання мінімальних порогів звільнення від оподаткування негативно вплине на стягнення національних податків, викривить конкуренцію, призведе до зловживань із заниження вартості, подрібнення великих комерційних партій, ввезення товарів формату B2C без оподаткування.

ЄС оцінив щорічні втрати ПДВ 5 млрд євро, що було наслідком схем з ухилення, заниження вартості, недостовірного декларування імпорту, а також ігнорування правил продажу всередині ЄС. Лише внаслідок маскування дорогих товарів під товари вартістю до 22 євро бюджет ЄС щорічно втрачав 1 млрд євро.

У підсумку країни ЄС переглянули або скасували de minimis, змінили моделі адміністрування для товарів низької вартості в бік посилення контролю.

У 2015 році ЄС запровадив модель Mini One Stop Shop (MOSS), яка реалізувала спрощену систему декларування і сплати ПДВ на поставки телекомунікаційних, радіомовних та електронних послуг для бізнесу споживачам у Євросоюзі.

З липня 2021 року система MOSS була розширена на додаткові види B2C-послуг, дистанційні продажі в межах Співтовариства товарів, певні внутрішні поставки товарів. Надалі систему замінили на bigger One Stop Shop (OSS). Ця система оподаткування має два варіанти: схема non-Union для постачальників, які не є членами ЄС, і схема the Union для постачальників, зареєстрованих у країнах ЄС.

Для постачальників, що не входять до ЄС, за схемою non-Union, OSS дозволяє постачальникам послуг B2C зареєструватися платником ПДВ в одній з держав ЄС (тобто державі ідентифікації) та обліковувати в цій державі ПДВ, що підлягає сплаті в усіх державах-членах, до яких здійснюються відповідні поставки.

Постачальник, що не входить до ЄС, може вільно обирати країну ЄС, у якій він реєструється. Після того, як держава-член ідентифікації підтвердила інформацію, вона зберігається в її базах даних та передається іншим державам-членам. Платник, який використовує схему non-Union, отримує індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ від держави-члена ідентифікації.

Схема The Union діє так само, але має три основні відмінності.

Перша – на додаток до всіх послуг B2C схема The Union також застосовується до дистанційних продажів товарів усередині Євросоюзу, а також до певних внутрішніх поставок товарів через електронні інтерфейси (маркетплейси).

Друга – для підтримки мікробізнесу запроваджений щорічний поріг обороту в розмірі 10 тис. євро, до якого ПДВ на дистанційні поставки товарів у межах ЄС, телекомунікаційних та електронних послуг споживачам сплачується державі-члену, де заснований постачальник, а не там, де перебуває споживач.

Третя – постачальник може зареєструватися в кожній з держав-членів, задекларувати та сплатити ПДВ в національній декларації з ПДВ відповідної держави-члена або зареєструватися за схемою The Union в державі-члені, де заснований постачальник, і використовувати там OSS для всіх транскордонних дистанційних продажів товарів та послуг клієнтам в інших країнах ЄС.

З 1 липня 2021 року в ЄС було скасоване звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні невеликих партій товару до 22 євро і створена Import One Stop Shop (IOSS) – нова схема продажу товарів, що ввозяться з країн, які не входять до ЄС, вартістю не більше 150 євро (без урахування підакцизних товарів).

IOSS – добровільна схема. Постачальники з будь-яких країн (продавці та маркетплейси) можуть вибрати сплату ПДВ на імпорт низької вартості з країн за межами ЄС або через режим IOSS, або при імпорті через звичайні митні процедури, або за спеціальними домовленостями для операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників щодо стягнення ПДВ.

Система IOSS дозволяє підприємствам, які не входять до ЄС (постачальникам та маркетплейсам), реєструвати, декларувати та звітувати про ПДВ в одній державі ЄС (державі-члені ідентифікації) для продажів клієнтам (кінцевим споживачам та підприємствам) у кількох державах-членах. Потім система розподіляє платежі з ПДВ між державами-членами, де товари були придбані та спожиті.

Після реєстрації для отримання IOSS податкові органи в державі-члені ідентифікації видають ідентифікаційний номер платника ПДВ IOSS постачальникам або торговим майданчикам.

Митні органи при отриманні ідентифікаційного номера платника ПДВ IOSS у наборі даних митної декларації проводять автоматичну перевірку її дійсності. Якщо номер IOSS дійсний, а вартість партії товару не перевищує 150 євро, митні органи не вимагають сплати ПДВ з товарів низької вартості, ввезених за IOSS.

Яка ситуація в Україні та перспективи

Україна взяла стратегічний курс на набуття членства в ЄС. Однією із цілей угоди про асоціацію з ЄС є запровадження умов для посилених економічних і торговельних відносин, які вестимуть до поступового виходу України на внутрішній ринок ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої зони вільної торгівлі, зокрема шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС.

Законодавство України передбачає, що не підлягають оподаткуванню товари, які пересилаються поштовими відправленнями для власного використання вартістю до 150 євро. За таких умов одна фізособа, отримуючи одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати податків, на 4,5 тис. євро (149 євро помножено на 30 днів).

Якщо організувати значну групу фізосіб (наприклад, 100 паспортів), які отримуватимуть по три відправлення на добу, то сума товарів, яка буде щомісячно проникати на митну на територію України, сягатиме 1,34 млн євро.

Це вже значна промислова партія, з якої не потрібно сплачувати податки. У той час як аналогічний імпорт комерційного призначення супроводжуватиметься обкладенням ПДВ за базовою ставкою 20% та ввізним митом.

Такі масові ввезення товарів на територію України без сплати податків за допомогою транскордонних міжнародних відправлень та дистанційної торгівлі викривляють ринок і створюють недобросовісну конкуренцію.

За інформацією Мінфіну, протягом 2021-2023 років в Україну було ввезено 153,1 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень на 157,5 млрд грн. Імовірні суми надходжень митних платежів за три роки за умови скасування пільгового ліміту оподаткування могли б становити 17,72 млрд грн. Розрахунок на базі 2024 року дає потенційні надходження 8 млрд грн податків до держбюджету.

Крім використання цієї пільги в схемах з мінімізації податків, вона суттєво викривляє конкуренцію в Україні, шкодить українським компаніям, які виробляють товари в Україні і сплачують усі податки. Підтримка українського виробника, який створює робочі місця і сплачує значні податки для забезпечення оборони країни, має бути ключовим пріоритетом державної політики в цей складний воєнний час.

Наразі Україна не може здійснювати належний контроль і запобігати масовому комерційному ввезенню товарів у поштовому каналі до ліміту, звільненого від оподаткування, при повній відсутності ідентифікації отримувача за будь-якими критеріями (паспорт, ідентифікаційний номер, адреса отримувача).

Мінфіну та комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики доцільно розглянути проблематику, яка виникла через застосування пільг, і напрацювати зміни до податкового та митного кодексів.