Меньше бумаг — больше свободы для бизнеса: основные достижения реформы дерегуляции
Дерегуляція — це скорочення втручання та контролю держави в певній галузі. На початок 2023 року у сфері державного регулювання бізнесу діяло понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень та інших обовʼязкових для бізнесу документів. Для підприємців це означало здорожчання ведення бізнесу.
Бізнес втрачає гроші: або коли виконує неадекватні вимоги регулювання суто заради їх виконання, або коли шукає корупційний спосіб обійти обов’язковість цих вимог.
Дерегуляційні процеси в Україні відбувались давно, але зазвичай як термінова реакція Уряду на запит громадськості та бізнесу щодо гострої проблеми. Проте зараз реформа набула більшого масштабу і її результати вже можна побачити.
Україні була потрібна реформа законодавства, яка буде зосереджена на ключових питаннях для підприємців. Її успіх мають оцінювати самі підприємці через опитування за чіткими й зрозумілими критеріями.
Як розпочалась реформа дерегуляції у 2023 році?
Каталізатором системної дерегуляції економіки України стало повномасштабне вторгнення. Рік тому Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції (далі – МРГ), яка допомагає українському бізнесу витримати ці надскладні часи, зменшивши тягар регуляторного навантаження.
Робоча група переглядає всі чинні наразі ліцензії, дозволи, погодження та сортує їх: адекватні – лишити без змін, непотрібні – скасувати, несучасні – спростити (зокрема – перевести в цифровий формат).
Від початку діяльності МРГ Офіс ефективного регулювання BRDO разом з іншими незалежними аналітичними центрами долучився до її роботи. Що ми робимо: готуємо аналітику щодо змін до законодавства, долучаємось до обговорень та врешті-решт — допомагаємо реалізовувати рішення МРГ, зокрема розробляючи нормативно-правові акти.
Що зробила МРГ з дерегуляції за рік роботи?
За 20 засідань МРГ переглянула 1323 обов’язкових для бізнесу документів, серед яких ліцензії, дозволи та інші. Підтвердилось очевидне: багато з них дублюють одне одного, не виконують тих функцій, які мали б, і перетворились на тягар для малого та середнього бізнесу.
34% з проаналізованих інструментів МРГ вирішила позбутися взагалі. Понад 50 таких дерегуляційних документів зараз на різних етапах імплементації: розглядаються Верховною Радою, перебувають на погодженні в Міністерстві чи чекають підпису Президента. Відстежувати їхній статус можна на сайті реформи дерегуляції.
Незважаючи на тривалу процедуру нормативних змін, 122 інструменти, які МРГ визнала непотрібними, вже зникли з українського законодавства. Якщо вам цікаво, скільки конкретно грошей завдяки цьому вже зекономив український бізнес і які ринки найбільше виграли від реформи, – слідкуйте за оновленнями регуляторного дашборду.
Якщо ж реформа досі не має відчутного ефекту на ринок, де представлений саме ваш бізнес, – допоможіть МРГ це змінити, заповнивши форму зворотнього зв’язку.
Топ-10 дерегуляційних змін
Серед наймасштабніших та найпотрібніших для бізнесу дерегуляційних ініціатив (а їх понад сотня) є чимало ініціатив, розроблених за участі BRDO.
Як спростити шлях для тих українців, які хочуть відкрити новий бізнес чи розвивати вже наявний під час вторгнення?
Спільно з Мінцифрою та Мінекономіки експерти BRDO розробили Закон 3869-IX та IT-рішення, мета якого звільнити підприємців від обов’язку отримувати будь-які дозвільні документи під час дії воєнного стану, натомість подавши лише одну декларацію онлайн.
Поки війна триває – бізнес може працювати, не витрачаючи ресурси на дотримання бюрократичних вимог і подаючи лиш одну безоплатну декларацію про провадження господарської діяльності.
По завершенню воєнного стану підприємцям знову доведеться отримувати різноманітні дозволи, ліцензії та сертифікати. Для цього розроблено систему єДозвіл, яка передбачає цифровізацію повного циклу таких процедур: подавати документи, відновлювати чи анулювати ліцензії, дозволи, відстежувати прогрес в обробці документів, оплачувати надання адмінпослуг, подавати скарги буде можливо онлайн.
Держава має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель – цю тезу команда BRDO озвучувала кілька років поспіль та реалізувала у Законі 3528-IX. Законодавчо в Україні технічні коноплі по суті прирівнювалися до наркотичних засобів: діяльність бізнесу одночасно контролювалася МВС, Держлікслужбою та МОЗ, і підприємці були зобов’язані контактувати з держорганами не менше 20 разів на рік. Площі посівів катастрофічно зменшились, в той час, як потенційно Україна могла б засівати 120 тис. га конопель та генерувати $315 млн товарообігу.
Більш детально всі ці зміни висвітлено на сайті реформи.
Яким буде економічний ефект реформи дерегуляції?
Існує поняття "адміністративний тягар", або "регуляторний тягар". Це витрати, які підприємці несуть, коли вони платять за час своїх співробітників, за послуги консультантів; це гроші, які підприємці втрачають через те, що складно отримати певний дозвіл, погодження чи ліцензію.
Які зміни будуть ще?
Наступні зміни торкнуться системи держперевірок. Планується автоматизувати оцінювання та перевірку самих органів контролю. Експерти проаналізують, чи немає дублювань між інспекціями, чи не є вимоги застарілими, чи непотрібними, які перевіряються за чеклістами, чи не буде перевірок забагато через неправильні критерії ризику.
Простими словами, цифровізувати весь процес, щоб зменшити людський фактор — а отже і корупційний ризик.
Нагадаю, що Ви також можете повпливати на зміни. Заповніть форму зворотнього зв’язку та розкажіть, яких змін потребує ваша сфера.