Госбюджет: объективное отражение экономики

14 вересня уряд подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2025 рік.

Незважаючи на відомі проблеми з бюджетним фінансуванням оборони і безпеки до кінця поточного року та доопрацювання законопроєкту №11416-д, усе зроблено вчасно і в повному обсязі. Терміни бюджетного процесу не порушені.

Дохідна частина розрахована в основному на існуючій податковій базі, хоча була оприлюднена інформація, що після ухвалення "ресурсного" законопроєкту дохідна частина бюджету буде переглянута. Звісно, у більшу сторону.

Сукупний рівень перерозподілу національного продукту через бюджет, як і раніше, становитиме 38-39% ВВП. Точніше можна буде сказати згодом. Ухвалення проєкту №11416-д може додати ще 0,5-1%. Навряд чи більше.

Власне, у додатках до проєкту бюджету звертається увага, що ухвалений за основу законопроєкт №11416-д "передбачає надходження до держбюджету в більш ніж чотири рази менші, ніж у редакції, запропонованій урядом".

Якщо характеризувати проєкт бюджету на 2025 рік коротко, то можна сказати, що він є об’єктивним відображенням існуючих тенденцій в економіці та прямим наслідком державної економічної політики, що реалізується десятиріччями.

В умовах війни, коли важливі показники соціально-економічної статистики обмежені в публічному доступі, це єдиний документ, який дозволяє судити, що з економікою відбувається насправді.

У пояснювальній записці зазначається, що "відновлювальне зростання залишатиметься повільним як у поточному році, так і на прогнозному горизонті з огляду на сукупність негативних наслідків війни для економіки України, таких як масштабна руйнація промислових комплексів, обмежена логістика, зовнішня та внутрішня міграція населення, дисбаланс на ринку праці".

Зростання реального ВВП у 2024 році очікується на рівні 3,5%, у 2025 році – лише 2,7%. Спад динаміки росту (після 5,3% у 2023 році) є об’єктивним наслідком війни, у тому числі мобілізації.

Судячи з додатків до законопроєкту, мобілізація 500 тис осіб, про які казав ще головнокомандувач Валерій Залужний, таки відбувається. Втрата такої вагомої для економіки частини робочої сили не може не позначитися на динаміці ВВП.

Надходження від сплати податку на прибуток до державного бюджету визначені на рівні 205,5 млрд грн (+12%). Це зростання, як і в попередні роки, відбувається завдяки АПК і торгівлі, у тому числі – ремонту техніки.

Основний тягар наповнення бюджету шляхом оподаткування прибутку в першому півріччі традиційно лягає на державні компанії, підприємства за участю іноземного капіталу та банківський сектор.

Триває доволі непроста дискусія з приводу застосування ставки податку в розмірі 50% до прибутків комерційних банків, отриманих у поточному році. Якщо її застосують, надходження можуть бути на рівні поточного року, а за виконання плану із сплати податку на прибуток можна буде не хвилюватися.

Простежується позитивна динаміка зростання зарплат, що позначається на сплаті податку на доходи фізосіб та військового збору. У 2025 році середньомісячна зарплата передбачається на рівні 24 389 грн, що відповідає зростанню рік до року на 18,5%. До такого підвищення оплати праці призводить дефіцит робочої сили.

Номінальний приріст надходжень від сплати ПДФО та військового збору очікується на рівні 24%. У проєкті бюджету вже враховане підвищення ставки військового збору до 5%, запропоноване проєктом №11416-д від 30 серпня 2024 року. За розрахунками, це дозволить додатково залучити 121 млрд грн.

Враховуючи тенденції ринку праці, рівень інфляції та мобілізаційний чинник, можна зробити висновок, що прогнозоване значення зарплати на 2025 рік ближче до стриманого варіанта очікувань. Не узгоджується з цією динамікою рівень безробіття, який, за оцінками Мінекономіки, залишається високим – 18%.

Динаміка цього розрахункового показника не відповідає фактичним даним. Кількість офіційно зареєстрованих безробітних у липні становила 106 тис осіб, з яких 80% жінки, і була втричі меншою за рівень, зафіксований до початку великої війни. Якщо рівень безробіття такий високий, то чому держава не може залучити цей трудовий ресурс на потреби воєнної економіки?

Варіантів пояснень небагато: або він фіктивний, або рівень оплати праці недостатній для стимулювання найманих працівників до роботи в офіційному секторі економіки. Можливо, активно лобійоване економічне бронювання сприятиме детінізації ринку праці, але з тексту і цифр проєкту бюджету поки очевидно, що навіть урядовці на це не розраховують.

У пояснювальній записці до бюджету зазначається, що основним драйвером економічного відновлення на початку 2024 року залишалося зростання кінцевих споживчих витрат. Єдине, про що ми не можемо судити, – це те, у якій пропорції поділений цей ресурс між приватним споживанням і державним сектором.

Це важливо з огляду на перспективи підняття ставки ПДВ, що розглядається як один з варіантів додаткових джерел фінансування ЗСУ, оскільки від динаміки приватного споживання буде залежати фіскальна ефективність такого рішення.

Податкові надходження від внутрішнього ПДВ, базою оподаткування якого є кінцеві споживчі витрати домогосподарств, у проєкті бюджету заплановані на рівні 318 млрд грн. Приріст порівняно з уточненим планом поточного року +10% є строго пропорційним інфляційним очікуванням. Якщо врахувати, що база оподаткування саме цього податку є найкращим proxy вітчизняного ВВП, то його реальне зростання у 2025 році, найвірогідніше, буде близьким до нуля.

Основним джерелом доходів держбюджету, а отже, фінансування витрат на оборону, як і раніше, буде імпортний ПДВ. Надходження від його сплати очікуються на рівні 593,8 млрд грн, що становить майже третину запланованих податкових надходжень держбюджету на 2025 рік у сумі 1 983,6 млрд грн.

Зростання номінальних надходжень від сплати імпортного ПДВ передбачається на рівні 20%, що вдвічі більше приросту "українського" ПДВ. Це свідчить про обраний вектор податкової політики держави і тенденції розвитку економіки.

Акцент на оподаткування споживання є трендом податкової політики держави впродовж тривалого часу, тому дивуватися двозначному приросту надходжень від сплати акцизного податку не доводиться. У 2025 році на 43% зростають надходження від сплати внутрішнього акцизу і на 58% – імпортного.

Зокрема, у 2024 році був ухвалений закон про підвищення податку на пальне, який містить графік поступового підвищення до 2028 року ставок акцизного податку на пальне до мінімального рівня, встановленого в країнах ЄС.

З 1 вересня зросли ставки акцизу на пальне, з 1 жовтня підвищаться ставки на тютюнові вироби, а з 1 січня 2025 року ставки знову зростуть у середньому на 15-20%. Європейських Союз потребує здорових громадян.

Щодо місцевих бюджетів: податкові надходження за єдиним податком зростають на 16% до 70,6 млрд грн, це досяжний результат. На 24% до 56 млрд грн планується приріст надходжень від податку на майно. При цьому більш ніж удвічі заплановане зростання такої складової податку як житлова і нежитлова нерухомість фізичних осіб загальним підсумком понад 3 млрд грн.

Цей показник зростання занадто оптимістичний, враховуючи, що суттєвих змін у базі та ставках податку протягом 2024 року не відбувалося. Проведені раніше дослідження засвідчують цей фіскальний потенціал, але для цього потрібно вносити відповідні зміни до податкового законодавства.

Загалом поданий проєкт бюджету виглядає логічним та обґрунтованим документом, що відображає складні реалії сьогодення. Під час війни очікування не можуть бути райдужними. Цей той випадок, коли стриманий прагматизм краще за ймовірний сценарій розвитку подій, на який усім хочеться розраховувати.

Уряд обіцяє, що оборона країни буде забезпечена. Це ключова теза бюджету на 2025 рік. Сподіваюся, що досвід 2024 року врахований і державного фінансування вистачить на весь рік.