Как КГГА блокирует создание наблюдательных советов в коммунальных предприятиях?
Мабуть, для вас не є секретом, що Київ – одне з найбагатших міст України. Тут зосереджено багато великих бізнесів, що платять податки до місцевого бюджету, функціонують різні центральні органи влади з величезними апаратами працівників.
Тут постійно щось будується, часто, на жаль, всупереч законодавству та зі знищенням культурних пам’яток. Напевно, тому Київ може витрачати купу грошей зі свого бюджету на утримання величезної кількості комунальних підприємств (далі - КП), рентабельність яких уже давно є сумнівною.
Свого часу Центр економічної стратегії проводив дослідження, у якому проаналізував 128 діючих КП і виявив, що лише у 12 з них рентабельність перевищувала 3%. Однією з рекомендацій цього дослідження було створення дієвих наглядових рад у найбільших КП.
Мало хто вже пам’ятає, але ще 19 грудня 2019 року Київрада прийняла рішення, яким затвердила критерії, при досягненні яких утворення наглядової ради в КП є обов’язковим.
Такими критеріями є:
- наявність активів КП, вартість яких за останній фінансовий рік перевищує 2 млрд гривень;
- наявність чистого доходу КП, розмір якого за останній фінансовий рік перевищує 1,5 млрд грн;
- наявність статутного капіталу КП, розмір якого перевищує 2 млрд грн.
Причому для обов’язкового утворення наглядової ради, згідно з рішенням Київради 2019 року, достатньо відповідності КП одному із зазначених критеріїв.
Скільки таких КП функціонують у Києві? І в скількох з них були утворені наглядові ради протягом останніх майже 5 років? Я вирішила дослідити це питання, і наприкінці ще 2023 року розіслала відповідні депутатські звернення з проханням надати відповідну інформацію (запитувала дані за останній фінансовий рік, який передував моїм зверненням – відтак 2022 рік). Отримала відповіді не з першої спроби, але результат мене шокував.
КП, у яких вартість активів за 2022 рік перевищила 2 млрд гривень, не так і багато - 13 підприємств. Серед них, зокрема: "Київметрополітен", "Київтеплоенерго", "Київавтодор", "Київпастранс", "Київжитлоспецекплуатація", "Київзеленбуд" тощо.
Розмір статутного капіталу за 2022 рік перевищив 2 млрд грн аж у трьох КП – "Київметрополітен", "Київтеплоенерго" та "Фінансової компанії "Житло-інвест". А от з доходом КП взагалі біда, тільки у одного КП за 2022 рік розмір чистого доходу перевищив 1,5 млрд грн – у "Київтеплоенерго".
Як бачимо, деякі КП відповідають одразу декільком критеріям, при досягненні яких створення наглядової ради є обов’язковим, - "Київметрополітен" та "Фінансова компанія "Житло-інвест", а "Київтеплоенерго" відповідає одразу всім трьом критеріям.
Отримавши такий перелік КП, я цілком логічно запитала у представників КМДА, чи були створені наглядові ради в зазначених КП. Також поцікавилася, якою є загальна кількість членів таких наглядових рад, скільки серед них незалежних. Бо якось мені не вірилось, що з 2019 року, коли було ухвалене рішення Київради про обов’язковість створення наглядових рад в окремих КП, цей процес міг бути повністю саботований.
Однак якщо станом на кінець 2023 року наглядова рада все-таки не була утворена в якомусь із зазначених КП, то я просила повідомити причину її відсутності та вказати орієнтовні строки її утворення.
І що ви думаєте – не з першої спроби, але все-таки, зібравши відповіді по кожному з КП, я зрозуміла, що створення наглядових рад вже майже 5 років надійно саботується в КМДА.
Бо в ЖОДНОМУ КП, що підпадають під прийняті Київрадою критерії, не було створено наглядової ради. А в частині перспектив створення майже кожен із профільних заступників Кличка чи директор Департаменту КМДА відповіли мені, як під "копірку", що "орієнтовні терміни утворення наглядової ради та обрання її членів можливо буде визначити після прийняття відповідних розпорядчих документів". Ось так це виглядає у відповідях на мої депутатські звернення.
Цікаво, що, наприклад, ще 27 листопада 2023 року мені повідомили, що по "Київтеплоенерго" "тривають організаційні заходи по підготовці розпорядчих документів та створенню наглядових рад", однак через пів року в сесійну залу Київради був винесений проєкт рішення за підписом директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури м. Києва про затвердження нової редакції статуту "Київтеплоенерго", який не містив і натяку на майбутню наявність в КП наглядової ради.
Тому які "організаційні та розпорядчі документи" за ці пів року було підготовлено, не зрозуміло. Але ж далі можна буде послатись на Статут КП, де не передбачено наявність та функціонування наглядової ради.
Під час розгляду цього питання 30 травня 2024 року я зауважувала на необхідності створення наглядової ради в "Київтеплоенерго" і наголошувала, що маю відповідні поправки до запропонованої редакції статуту останнього.
Однак головуючий на засіданні – секретар Київради Володимир Бондаренко порушив моє право як депутатки Київради, не давши мені можливості озвучити свої поправки, щоб в подальшому інші депутати Київради могли висловитись, й швидко поставив на голосування проєкт рішення про затвердження нової редакції статуту "Київтеплоенерго" в цілому.
А далі було ще цікавіше – я написала скаргу, яку мала розглянути Регламентна комісія Київради, і зупинила підписання прийнятого статуту "Київтеплоенерго" без передбаченої в ньому наглядової ради.
Однак секретаріат чи то Регламентної комісії, чи всієї Київради (з тим, хто саме винен, ми будемо ще розбиратись) розвів руками, мовляв, не встигли виготовити стенограму засідання Київради, а треба ж перевірити, чи дійсно права депутатки Пташник були порушені, через що розгляд моєї скарги на Регламентній комісії був перенесений.
А в цей час відповідальні за підготовку пакету документів для підписання мером швидко підсунули Кличку новий статут "Київтеплоенерго" без поправок про наглядову раду на підпис.
Хто і як перевищує свої повноваження у Київраді – я розбираюсь. Зокрема, подала депутатський запит на Кличка, строки відповіді на який вже минули, до речі, однак я все ще чекаю. Найбільше мене цікавить, як змусити виконавчий орган Кивїради – КМДА – виконати рішення Київради і створити наглядові ради в тих КП, у яких відповідно до затверджених критеріїв таке створення є обов’язковим.
Будучи ще народною депутаткою, я всіляко підтримувала і просувала реформу корпоративного управління. Я вірю в ідею наглядових рад, які показали свою ефективність у багатьох міжнародних компаніях і чий досвід був втілений на рівні державних підприємств.
І, незважаючи на відверті проблеми з окремими конкурсами з відбору членів наглядових рад окремих державних підприємств (останнім часом Кабмін дуже хоче зробити незалежних членів повністю контрольованими), наглядові ради є серйозним стримуючим і контролюючим органом для керівників відповідних компаній.
У ситуації, коли в Києві все ще функціонує безліч КП, що управляють і розпоряджаються майном громади м. Києва, однак багато з них дотуються з київського бюджету, механізм незалежного контролю за їхньою діяльністю конче потрібний. Таким контролем могли б стати саме наглядові ради, якщо б їхні члени обирались на прозорому конкурсі.
Наразі ж представники КМДА неодноразово заявляли, що замість створення наглядових рад в КП, що відповідають зазначеним критеріям, вони працюють над новим проєктом рішення, яким хочуть переглянути затверджені майже 5 років тому критерії, які, мовляв, занадто широкі.
Однак я вірю в теорію "шести рукостискань" і сподіваюсь, що цю колонку прочитають ті, хто захоче провести пілотний проєкт – вибрати, скажімо, 2-3 КП, можливо, не таких великих як ті, про кого зазначалось у цій колонці, внести зміни до їхніх статутів, утворити й обрати на конкурсі наглядові ради, показавши своїм прикладом, що прагнуть бути ефективними і прозорими. Буду рада допомогти реалізації такого пілотного проєкту!
А, може, і в КМДА хтось задумається і вирішить, що настав час створити наглядову раду в КП, що підпадає під визначені ще у 2019 році Київрадою критерії.