Какая альтернатива мобилизации? Капитуляция?

Какая альтернатива мобилизации? Капитуляция?

Что не так с жалующимся бизнесом, что некому будет работать из-за мобилизации? (укр)
Среда, 22 мая 2024, 09:31
инвестиционный банкир

У мережі з’явились дописи від представників українського бізнесу про те, як погано на діяльність цього бізнесу впливає мобілізація. Причому мова йде навіть не про великі заводи, а про файні ресторани, якість сервісу в яких може впасти.

Хм.

Чи є мобілізація проблемою для бізнесу? Та звісно. Для бізнесу брак робочої сили є ключовою проблемою, поряд з безпекою. Значно випереджаючи наше улюблене верховенство права, а точніше його відсутність, і корупцію. 

Ця проблема була актуальна навіть до повномасштабного вторгнення. Депопуляція і брак робочої сили. Значно посилилася під час війни. І звісно буде проблемою після. Тому вже зараз варто розробляти стратегію залучення мігрантів.

Реклама:

Але ключове питання - і що? Який варіант може запропонувати бізнес? Причому той бізнес, який не може претендувати на економічне бронювання і навряд чи як представник сфери послуг платить багато податків. Отже, яка альтернатива мобілізації? Капітуляція?

Що можна зробити щоб вирішити ключову проблему браку робочої сили - брак людей в армії? Якщо хтось знає альтернативні методи вирішення, то нехай скаже. 

Бо досі в історії людства ніхто не вигадав нічого краще, за мобілізацію. Причому мобілізацію примусову, бо добровольці закінчились. Вони завжди закінчуються раніше, ніж війна.

І навіть якщо ви думаєте, що українській владі давно час піти на перемовини, це не відміняє мобілізації. Бо за стіл перемовин можна сідати тільки з сильною позицією. І Путін, якщо буде бачити, що в українській армії нікого немає, навряд чи навіть подумає домовлятись. Тому перемовини не відміняють мобілізацію.

Чи є мобілізація справді проблемою для бізнесу? Звісно є. Але. Є одне але.

Зараз в Україні на ринку праці, за оцінками є приблизно 13-14 млн людей. А держава має мобілізувати цього року від сили 300 тисяч людей. Якщо ми візьмемо в руки калькулятор, то побачимо, що це складає 2-3 відсотки від наявної робочої сили. 

Так, це при наявності на ринку браку робочої сили вже сьогодні. Але, все одно, чи можна драматично заламувати руки і казати, що точно не буде кому працювати в економіці, при випаданні 2-3 відсотків робочої сили? Навряд чи.

За нашими оцінками, мобілізація вдарить по економіці і призведе до зменшення приросту ВВП цього року. Замість зростання, наприклад, на 4.5 відсотка ми отримаємо зростання на 4 відсотки. 

Зростання економіки під час війни. Не варто, напевно, згадувати, що буде з економікою без армії? Не варто нагадувати, що сталось з економікою Маріуполя. 

І не варто згадувати, що поточна ситуація є просто економічним дивом, коли під час війни найбільша загроза для деяких видів бізнесу - погіршення якості послуг, коли доведеться опуститися до середньоєвропейського рівня. Не до продуктових карток. Не до інфляції у 1000 відсотків. А до більш довгого очікування лате на кокосовому молоці.

Проблемою є не так мобілізація, як жахлива комунікація мобілізації. Що почалося ще з грудня минулого року. І залишиться на совісті політиків. Дійсно, щоб мобілізувати 300 тисяч, налякали кілька мільйонів, що не виходять з дому і не хочуть офіційно влаштовуватись на роботу.

Тобто піар-ефект від мобілізації для бізнесу набагато страшніший, ніж реальний ефект. І це треба розуміти.

Чи можно було робити інакше? Комунікацію - так. Саму мобілізацію - навряд чи. Адже всі ці історії з бусами, з тим, що людей затримують на вулиці - це відповідь на слабку інституційну спроможність держави. 

Держави, яка не знає, скільки громадян і де вона може їх знайти. Держави, що не обліковує купу бізнесів, де люди працюють "по-сірому". І цього не змінити прямо зараз, під час війни. 

А приходити тільки до "білого" бізнесу було б якраз не справедливо. Хоч і найпростіше. Та й "білий" бізнес страждає найбільше, бо йому треба наймати людей офіційно, відразу "засвічуючи" їх у відповідних органах. 

І також зрозуміло, коли те саме ТЦК намагається йти шляхом найменшого спротиву і йде до того самого "білого" бізнесу частіше, ніж шукає людей, що ніде не світяться. 

Тим більше, що суспільство якраз більш болюче реагує на те, коли ТЦК працює з людьми з сірої зони, застосовуючи методи "бусіка" і поліцейських рейдів.

Але держава є такою, якою є. З усіма вадами. Але це наша держава. Її слабкості - це наші слабкості. І альтернативою є тільки путінська окупація. Що буде для бізнесу набагато шкідливішим явищем, ніж мобілізація.

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал допису

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: