Как реформа управления отходами привела к созданию угрозы уровня биологического оружия
Яких лише публікацій в ЗМІ не було щодо відходів (побутових, небезпечних, медичних, промислових до повномасштабного вторгнення), а проблема лише поглибилась за останні 2 роки. Зʼявились нові виклики, які важко було прогнозувати, зокрема відходів руйнування…
Реформа управління відходів дала Україні унікальний шанс не лише на виконання євроінтеграційних вимог, а й на вирішення проблем в найскладніших умовах. Навіть "євроінтеграційний закон" прийнято.
Але, по-перше, закон без своєчасно розроблених чітких нормативно-правових актів, не відірваних від реалій, зі створеними економічними механізмами реалізації – просто папірець.
По-друге, характерною особливістю численної кількості українських "євроінтеграційних" законів є використання формули міксування підходів радянського союзу і вимог Директив ЄС (за що й отримала Україна заслужено оцінки 1, а потім 2 від Єврокомісії в частині охорони довкілля).
В ЄС думають насамперед про економічні умови реалізації всіх довкіллєвих реформ, а в Україні спочатку Закон, а потім – "якось воно буде"...
Напруженість в сфері як небезпечних, так і твердих побутових відходів продовжує зростати, як продовжує зростати обуреність і утворювачів відходів.
Лише 9 переробних підприємств – це рішення і перемога реформи?
Починаючи з 9 січня поточного року, коли попередні ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами "втратили" свою чинність, на всю Україну є лише 9(!) компаній з ліцензіями на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, 6 з яких мають вузько направлену дію або видані для власних потреб підприємств (з 216 на початок року).
Тобто, Міндовкілля і Міністр Руслан Стрілець вважає, що в умовах війни, наприкінці березня 2024 року 3 підприємства можуть справитись з обсягами утворених небезпечних відходів?
"Накопичуйте", - кажуть вони!... Але ж не все можна накопичувати! Куди подіти відходи медичних закладів, інфекційних та туберкульозних відділень, ветеринарні відходи!? Що робити з такими відходами, що створюють ризики рівня біологічної зброї?
Чи знає відповідь Міндовкілля, куди йдуть відходи з-понад 70 тис. медзакладів і госпіталів, з зазначених вище півсотні тубдиспансерів? А ще медичні відходи можуть бути заражені небезпечними хворобами, як то віл чи гепатит, і їх обов’язково треба віддавати на переробку спецпідприємствам.
"Накопичуйте" - кажуть чиновники…
Брикається недоброчесний бізнес – кажуть вони…
Що відбувається зараз?
Логічно, що реформа мала б передбачати появу подібних якісних переробних підприємств хоча б по одному в регіоні!
Але чи вирішує його анулювання всіх ліцензій і залишення один-на-один з проблемами десятків тисяч керівників підприємств та організацій!?
Ті кілька переробних підприємств, що монополізували з подачі недалекоглядних чиновників ринок, і розпочали свою діяльність з новими ліцензіями, значно підвищили ціни на надання своїх послуг (вдвічі, інколи втричі), у зв’язку з чим, наприклад, в медичних закладах почалася паніка, оскільки вони є бюджетними установами та не в змозі сплачувати такі кошти за послуги з видалення відходів та за логістичні витрати у тому числі.
Постає питання, чи усвідомлюється на рівні держави рівень небезпеки, який загрожує всім нам сьогодні?!
Як швидко буде створено належну інфраструктуру для вирішення проблеми?
Для отримання ліцензії підприємства проходять перевірку відповідності матеріально-технічної бази встановленим вимогам, з яких на сьогодні прийняті та діють лише Технологічні вимоги до провадження господарської діяльності (ПКМУ від 05.12.2023 №1278 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами).
Перевірки здійснюються уповноваженими особами Міндовкілля з порушенням процедури, затвердженої наказом Міндовкілля від 31.10.2023 № 729 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам", з недотриманням встановленої форми акту та з перевищенням службових повноважень.
Під час перевірок запитуються документи, які взагалі не стосуються предмету перевірки та не визначені Порядком, тобто штучно створюються умови для блокування роботи суб’єктів господарювання у сфері управління небезпечними відходами.
Наступний момент – до 9 червня цього року всі оброблювачі відходів повинні отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів згідно Закону України "Про управління відходами".
Проте за інформацією комунальних підприємств, що здійснюють видалення побутових відходів (полігони ТПВ) ще жоден полігон не отримав такий дозвіл.
ЕкоСистема, через яку подаються документи, працює з помилками. Також плптформа вимагає документи, які або не передбачені Порядком видачі, відмови, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (ПКМУ від 19.12.2023 № 1328), або які ще не можуть бути у операторів полігонів в зв’язку з відсутністю розроблених правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації (розроблення цього документу відноситься до повноважень Міндовкілля).
Відмови у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів видаються через абсолютно різні причини (наприклад, відсутність обґрунтування щодо відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, коли є висновок екологічної експертизи; відсутність копії робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель; та інші).
Реєстр суб’єктів господарювання, що отримали дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, що розміщений на сайті Міндовкілля, взагалі не зрозумілий та не ведеться, відповідно не можна перевірити наявність у підприємства дозволу або декларації.
Можна зробити висновок, що небезпечні відходи везти майже нікуди, побутові відходи – взагалі нікому та нікуди.
Що нас очікує надалі?
Ситуація, що наразі склалась, суперечить принципам державної регуляторної політики, створює перешкоди для розвитку господарської діяльності та економіки країни та загрожує національній безпеці країни, а також життю та здоров’ю населення. А ще – це остаточне руйнування міжнародного інвестиційного поля для цієї сфери.
Прикро, адже з цим хаосом, купою юридичних невідповідностей і дискредитованою реформою, які спричинило міністерство – це просто рятувальне коло для будь-якого підприємства, бо при наявності сильного юриста і геть недієвою системою екоконтролю – якраз недоброчесний бізнес і виявиться в найбільшому виграші.
А от хто захистить довкілля і нас, українців, від дій Міністерства "захисту довкілля" - питання наразі відкрите і дуже риторичне.
Наостанок, варто сказати про те, що справжніх масштабів проблеми ми не знаємо – відсутній адекватний облік небезпечних відходів та належне інформування громадськості.
Для того, щоб побачити масштаби і оцінити проблему, потрібно розуміти обсяги утворення небезпечних відходів у розрізі областей. Наразі така інформація відсутні, аналітика – і поготів.