Made in Ukraine: три составляющие государственной поддержки украинского производителя
Ми зустріли війну здебільшого сировинною країною. Ми експортували багато зерна і руди, але виробляли недостатньо танків, ракет, трансформаторів і навіть форми для бійців.
Війна продемонструвала нам критичну важливість власного виробництва оборонних і цивільних товарів. Підприємці, які виробляють в Україні, створюють додану вартість в Україні, мають отримати від держави найбільше сприяння.
Частка переробної промисловості у ВВП в 2021 році становила всього лише 10%, в той час як нормальний рівень цього показника за визначенням OECD – 20%.
Без власного виробництва зброї та цивільних товарів нам не виграти війну і не збудувати міцну економіку. Маємо наростити виробництво того, що вже вміємо, і навчитись виробляти те, чого ще не вміємо – для забезпечення власних потреб і експорту.
Крім того, розвиток українських виробників — це можливість забезпечувати мільйони українців робочими місцями і менше залежати від імпорту, зокрема і в секторі безпеки та оборони.
Економічна самодостатність – це те, що потрібно нам для продовження боротьби. І це те, чого очікують від нас наші партнери.
Економічний напрям політики "Зроблено в Україні" має на меті змінити структуру економіки з сировинної на промислову. Відповідно, пріоритетами є розвиток внутрішнього виробництва, сприяння інвестиціям в реальний сектор, розвиток несировинного експорту.
Іншими словами, метою такої політики є те, щоб в Україні було вигідно виробляти, вигідно інвестувати і будувати тут заводи, вигідно експортувати товари з доданою вартістю.
Ці напрямки потрібно наповнити конкретними програмами і політиками. Над цим і має сконцентруватись економічний блок Уряду і Парламенту. Що ж саме?
Розвиток внутрішнього виробництва забезпечать програми стимулювання попиту на місцеві товари – з боку держави, приватного сектору і громадян.
Політика локалізації покращить доступ українських виробників до публічних закупівель. Планується розширити її на нові категорії товарів, в тому числі і на оборонні. Чиновники, які досі не розуміють, що купувати китайські товари замість українських - це крадіжка грошей у армії, мають нарешті це зрозуміти.
Весною відновлюється програма компенсацій при купівлі с/г техніки українського виробництва. Є плани розширити цю програму на інші види техніки. Буде продовжено програму "Шкільний автобус".
Попит на будівельні матеріали забезпечить іпотечна програма єОселя, в рамках якої планується подвоїти кількість виданих іпотек цього року.
Українські урядовці та регіональна влада мають сприяти поширенню позитивного досвіду американської USAID, японської JIKA та Уряду Данії, які при реалізації своїх програм допомоги Україні закуповують товари українського виробництва, зокрема й продукцію машинобудування.
Кешбек на споживчі товари - нова ініціатива, покликана збільшити споживання українських товарів громадянами. Впродовж кількох місяців уряд визначить її параметри: на які споживчі товари розповсюджуватиметься кешбек, які IT рішення для цього потрібні, який обсяг коштів і джерела фінансування.
Об’єднує ці програми проста ідея. Внутрішнє виробництво товарів створює робочі місця в Україні і генерує податки, якими ми фінансуємо армію. Інші видатки ми фінансуємо з зовнішніх джерел.
При купівлі українського товару до 40% коштів повертається податками в бюджет. Тож максимально можливу частку зовнішніх коштів маємо спрямувати на те, що зробить нас більш самодостатніми.
Залучення інвестицій в реальний сектор - друга складова політики "Зроблено в Україні". Страхування воєнних ризиків, доступ до дешевих грошей і спрощення приєднання до мереж - завдання на найближчий час.
Державна програма "5-7-9" торік була фактично єдиним джерелом доступних кредитів для українського бізнесу. Цього року її обсяг збільшиться. Будуть розширені грантові програми - як урядові, так і міжнародні. І очікуємо появи кредитного ресурсу для бізнесу в рамках Ukraine Facility.
Спрощення зміни цільового призначення землі, реалізоване законом мого авторства, запрацює за кілька місяців. Термін переведення с\г землі в промислову скоротиться з нинішніх 1 - 3 років до 1,5 місяців, та зникне величезна корупція, яка зараз існує навколо цього.
Приєднання до мереж, що є великим болем будь-якого українського інвестора, плануємо спростити пакетом законодавства, який незабаром буде зареєстрований в Парламенті.
Індустріальні парки забезпечать розбудову промислової інфраструктури в громадах для малого і середнього бізнесу. А програми підтримки значних інвестицій нададуть сприяння великим проєктам.
Страхування інвестицій від воєнних ризиків вже доступне через міжнародні структури MIGA і DFC. Цього року уряд має запустити страхування через українське ЕКА.
Війна наочно продемонструвала, що українські інвестори тікають з-під обстрілів останніми. А українські промислові інвестори не тікають взагалі. Тож маємо цінувати наших внутрішніх інвесторів. Будуватимуть заводи українці, інвестуватимуть і іноземці.
Розвиток несировинного експорту - третя складова політики "Зроблено в Україні". Ми щодня бачимо в новинах, як вороги блокують нам морські перевезення, а друзі - сухопутні. Це вчить нас тому, що чим вищою буде ступінь переробки, чим більшою буде вартість в меншому об’ємі, тим легше буде експортувати.
Морський коридор, який спершу працював лише на зерно, з осені став доступний для металу. Зараз очікуємо відкриття контейнерних перевезень.
Фінансування і страхування несировинного експорту надає Експортно-кредитне агентство. Задачею уряду є збільшення його капіталізації.
Окремим напрямком роботи є продовження безмитного доступу українських товарів на зовнішні ринки і запуск торгової дипломатії.
Такі риси має політика "Зроблено в Україні" зараз. Чи достатньо цього, щоб змінити структуру економіки з сировинної на промислову? Нажаль, ні. Для цього потрібна зміна мислення кожного чиновника, підприємця і громадянина.
Чим швидше ми навчимось цінувати українські товари, українських виробників, інвесторів і експортерів, тим міцнішою ставатиме наша оборона.
Щоб виграти війну, потрібна сильна економіка. Разом з українськими виробниками наближаємо нашу Перемогу.