Семь мифов табачной индустрии о сигаретной выкладке

Законодавчі рішення з контролю над тютюном завжди проходять так званий scream test (тест на крик). Якщо тютюнова індустрія підтримує запропоновані зміни, то, найімовірніше, вони малоефективні для збереження здоров'я людей.

Водночас щодо ефективних кроків із захисту людей тютюнова індустрія "кричить" проти, використовуючи всі можливі інструменти. Як показує світовий досвід, тютюнові компанії протидіють забороні сигаретної викладки на всіх етапах.

Під час обговорення пропозицій вони поширюють неправдиву інформацію про їх "недоцільність та невигідність". У процесі ухвалення – пропонують вводити їх поступово (етапи розділяють за регіонами, типами торгових точок або типами тютюнових виробів). Після ухвалення – застосовують стратегії обходу заборони: збільшення щільності роздрібних точок, фінансове стимулювання торговців.

Ключовим є етап обговорення: виробники тютюну та їх сателіти використовують різні аргументи та міфи, щоб не допустити схвалення законодавчого рішення.

Міф № 1. Немає доказів ефективності заборони тютюнової викладки.

П'ятнадцять років тому, коли заборона викладки обговорювалася в розвинених країнах, доказів ефективності було недостатньо. Зараз досвід різних країн показує дієвість таких заходів у короткотривалій та довгостроковій перспективах.

Дослідження, проведені в різних країнах після заборони викладки, показали, що зменшилася кількість тих, хто вважає тютюн нормальним товаром, а куріння – нормальним явищем, знизилася уявна доступність тютюну, зменшилася поширеність куріння й відповідних наслідків для здоров'я.

За даними ESPAD, на тлі заборони демонстрації сигаретних пачок у Європі значно знизилася поширеність регулярного куріння серед підлітків. Дослідники вважають, що це спричинено не зменшенням доступності тютюну, а денормалізацією тютюну в результаті заборони показу пачок.

Глобальний досвід показує, що заборона викладки зменшує поширеність щоденного куріння серед дорослих на 7%.

Міф №2. Заборона викладки не може вплинути на поведінку курців.

Дослідження показують, що демонстрація сигарет викликає бажання покурити, стимулює спонтанну купівлю тютюнових виробів (чверть курців повідомляють, що викладка тютюнових пачок спровокувала незаплановану купівлю сигарет), зумовлює рецидиви куріння та ускладнює спроби припинити куріння.

Курці, які не бачать сигарет, з меншою ймовірністю будуть їх купувати і відчувають значно меншу тягу до куріння. У Західній Австралії після введення заборони на викладку кількість курців, які спонтанно купують тютюн, зменшилася на 30%.

Проведене в Канаді дослідження показало, що в провінціях, де показ тютюну був заборонений, успішність припинення куріння зростала майже в півтора разу.

Міф №3. Ризики фінансових втрат для роздрібних торговців.

Це поширений аргумент виробників тютюну. Однак дослідження показують, що заборона демонстрації сигаретних пачок не накладає тягаря на магазини і навіть приносить користь. Зокрема, в Ірландії, за оцінками, продажі тютюну до і після заборони викладки пачок істотно не вплинули на доходи магазинів.

Дослідження свідчать, що заборона сигаретної викладки може зменшити ризики для безпеки магазинів та кіосків. Роздрібні торговці тютюном у Новій Зеландії заявили, що тримання тютюнових виробів поза полем зору зменшує крадіжки, не є дорогим чи незручним і суттєво не впливає на доходи магазину.

Міф № 4. Заборона викладки сприятиме росту нелегального ринку.

Тютюнові компанії в Україні традиційно стверджують, що існує величезний тіньовий ринок тютюнових виробів, хоча більшість таких оцінок завищені.

Що стосується зазначеного причинно-наслідкового зв'язку, то в кількох статтях і звітах справді згадується про заборону демонстрації тютюнових виробів у місцях торгівлі та контрабанду тютюну. Однак жоден з цих авторів не виявив впливу заборони сигаретної викладки на збільшення контрабанди тютюну.

Дослідження, яке аналізує вплив заборони демонстрації тютюнових виробів у торгових точках в Ірландії, цитує два звіти, очевидно, підготовлені на замовлення тютюнової індустрії: "Продажі швидко зменшилися після видалення тютюнових викладок у точках продажу… Цей спад можна пояснити саме цією політикою".

Однак автори дійшли висновку, що падіння продажів почалося значно раніше, ніж була ухвалена заборона видимого розміщення, є "функцією ширшого явища", включаючи інші заходи контролю над тютюном, і що нелегальний тютюновий ринок може бути серед цих факторів, а не навпаки.

Міф №5. Заборона викладки економічно недоцільна.

Важко не погодитися, що заборона викладки, як будь-яка політика контролю над тютюном, економічно недоцільна для тютюнової галузі. Вона буде поступово знижувати кількість нових курців та збільшувати кількість тих, хто відмовляється від куріння. Відповідно, прибутки виробників тютюну будуть зменшуватися.

Якщо розглядати ситуацію з позиції суспільства, заборона викладки через поступове зменшення поширеності куріння зменшить кількість хвороб та передчасних смертей. Як результат зменшаться витрати людей та країн.

Загальний висновок досліджень, які порівнюють витрати та здобутки, пов’язані з тютюном, такий: прямі витрати та зовнішні ефекти для суспільства через хвороби та передчасні смерті від куріння значно переважають будь-які вигоди, які можна отримати, принаймні з точки зору соціально бажаних результатів.

Міф №6. Заборона викладки спричинить закриття торгових програм підтримки асортименту.

Українські захисники тютюнової індустрії відверто пишуть про такі програми заохочення торговців, які фінансуються виробниками (1,6 млрд грн щороку).

Коли вони посилаються на мінімальну рентабельність торгівлі тютюновими виробами, це означає, що найбільший дохід від доступності сигарет отримують транснаціональні виробники тютюну. З найбільшим успіхом вони це роблять у країнах, де не вдається ухвалити закони, які б зменшували доступність тютюну.

Огляд досліджень, проведених у різних країнах, демонструє необхідність законодавчої заборони контрактів з виробниками тютюну та стимулювання ними роздрібних торговців, а також більш прозорої звітності про контрактні стимули.

Міф № 7. Заборона викладки не відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України.

Якщо в тексті угоди про асоціацію з Євросоюзом немає пункту про заборону викладки тютюнових виробів, це не означає, що така заборона неефективна, небажана або шкідлива. Цей захід достатньо новий, донедавна його не було і в рамковій конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну.

Запровадження заборони викладки та оцінка впливу в різних країнах триває.  Більшість досліджень, які показали ефективність таких змін для збереження здоров'я людей, опубліковані після підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Уже є достатньо аргументів для додавання норми про заборону викладки до керівних принципів реалізації РКБТ ВООЗ. Там зазначено: "Видиме розміщення тютюнових виробів у місцях продажу є рекламою, тому має бути заборонене".

Підсумуємо

Не дивно, що тютюнова індустрія так відчайдушно тримається за викладку, адже в країнах, де ефективно впроваджені основні заходи з контролю над тютюном, саме видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів залишається останнім методом спілкування з потенційним споживачем.

Україні необхідно запозичувати досвід успішних країн і дбати про здоров’я та життя громадян. Для законодавців можна виокремити такі важливі уроки.

1. Заперечення виробників тютюну щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів в місцях торгівлі спростовані низкою досліджень.

2. Заборона має охопити всі місця торгівлі, усі типи тютюнових виробів і всі території.

3. Запровадження заборони варто супроводжувати моніторингом її виконання, а також відстежувати поведінку населення до і після введення заборони.

4. Додаткові законодавчі зміни мають стосуватися заборони програм стимулювання роздрібних торговців з боку тютюнової індустрії.