Своевременны ли налоговые изменения для ФЛП?
В останні тижні українське економічне середовище сколихнула новина про ідею наближення України до європейської податкової системи, а саме запровадження польської моделі оподаткування ФОПів з її адаптацією до українських бізнес-реалій.
Тож варто більш детально дослідити склад та умови форм оподаткування доходу від підприємницької діяльності в Польщі (табл. 1).
Скільки податків платять польські підприємці?
Таблиця 1. Система оподаткування доходу від підприємницької діяльності в Польщі
Система оподаткування Реклама:
|
Податок від чистого доходу |
Медичне страхування та соціальні внески ZUS |
Прогресивна На загальних засадах, за шкалою оподаткування (Skala podatkowa) |
12% - якщо база податку < 120 тис злотих 32% - з доходу > 120 тис. злотих |
внесок на медичне страхування 9%; внески в ZUS |
Плоска Єдиний податок (Podatek liniowy) |
19%, незалежно від суми доходу |
внесок на медичне страхування 4,9%; внески в ZUS |
Спрощена Разова виплата на зареєстрований дохід (Ryczałt od przychodów ewidencjonowanych) |
2% - 17%, залежно від виду діяльності |
внесок на медичне страхування 9%; внески в ZUS |
Найпростіша Податкова карта (Karta podatkowa) |
від 74 до 3251 злотих (від 687 до 30 148 грн) |
мінімальний внесок на медичне страхування |
Також необхідно доповнити наведену таблицю деякими особливостями для кожної з форм оподаткування. Так, платники податків, які оподатковуються на загальних засадах, сплачують податок за шкалою оподаткування.
При визначенні суми податку за податковою шкалою враховується сума, яка зменшує податок. У 2023 році ця сума становить 3600 злотих або 33,4 тис. грн. Така форма не потребує реєстрації.
База оподаткування розраховується як різниця доходів, видатків і збитків минулих років (за останні 5 років, не більше 50% або 5 млн злотих). Момент виникнення доходу – перша з подій: відвантаження товару або надходження грошей; для користувачів РРО – касовий метод.
Витрати – те, що витрачено з метою отримання доходу, тобто всього, що прямо чи опосередковано призначено для отримання доходу.
Ця форма оподаткування налічує більше 20 відрахувань та пільг, зокрема: допомога дитині, для сімей понад 4 особи, відрахування батька-одинака, на розширення/розвиток, купівля платіжного терміналу (касового апарату), НДДКР, IP BOX, пожертвування, соціальні (ZUS), страхові, медичні та професійні платежі тощо.
Здійснюється ведення обліку через Книгу податкових доходів та витрат, а також облік основних засобів та нематеріальних активів.
Сплачуються щомісячні авансові платежі з податку (до 20-го числа, при цьому є спрощені аванси – 1/12 від суми податку минулого року), для мікропідприємств (до 2 млн євро на рік) та нових – щоквартально.
Платники податків підпадають під форму PIT-36 (подають декларацію до податкової інспекції, яка компетентна за місцем проживання) щорічно, є опція подання сімейної декларації.
Внески в ZUS являють собою внески на соціальне страхування, відрахування до фондів праці та солідарності. Мінімальна база, з якої розраховуються внески у 2023 році, – 4 161 злотий.
Внески становлять: з пенсійного страхування – 19,52% від бази; зі страхування від втрати працездатності – 8% від бази; на страхування через хворобу – 2,45% від бази; від нещасних випадків – від 0,67 до 3,33% від бази. Тобто разом ці внески складають від 30,64 до 33,3%.
Форма оподаткування за єдиним податком (19%) охоплює доходи від підприємницької діяльності та від участі в компанії, яка не є юридичною особою. Реєстрація за нею здійснюється через окрему заяву до податкової служби або CEIDG (аналог ЄДР в Україні).
База податку формується як різниця підприємницького доходу, дозволених витрат (пов’язаних з отриманням доходу і фактично понесених) та збитків минулих років (за останні 5 років, не більше 50% або 5 млн злотих).
Відрахування та пільги за цією формою обмежені (на розширення/розвиток, купівля платіжного терміналу, НДДКР, IP BOX, соціальні та страхові платежі). Момент виникнення доходу, авансові платежі і декларування (PIT-36L) як у загальній системі оподаткування. Відсутньою є сімейна декларація.
Така форма оподаткування як разова виплата на зареєстрований дохід підходить для підприємців, чий ліміт доходу не перевищує 2 млн євро за минулий рік від кожного дозволеного виду діяльності.
Встановлено заборону використання податкового режиму особам, які: виробляють підакцизну продукцію; здійснюють торгівлю ліками; торгівлю запасними частинами для авто; працюють у сфері купівлі-продажу валютних цінностей; використовують режим "податкової картки"; продають товари/послуги колишньому/чинному роботодавцю, якщо фізична особа була/є найманим працівником. Реєстрація за цією формою здійснюється через окрему заяву до податкової служби.
Базою податку є різниця між доходом і закритим переліком відрахувань (у тому числі збитки минулих років, 50% внесків із медичного страхування, внески на соціальне страхування).
Необхідним є облік тільки доходів (накладається штраф за неповний облік доходів або його незнання у 5-кратному розмірі ставки, але не більше 75%), зберігання та облік первинних документів на прихід товару, облік основних засобів та нематеріальних активів.
З 2025 року суб'єкти будуть зобов'язані вести облік доходів та основних засобів за допомогою комп'ютерних програм, а потім в електронному вигляді надсилати ці записи до податкової служби.
Сплата податку відбувається у вигляді щомісячних платежів (до 20-го числа), для нових підприємців або з річним доходом до 200 тис євро – щоквартально. Оформлюється декларація (PIT-28/PIT-28S) щорічно, терміном до 15 лютого.
Ставки разової виплати розподілено залежно від виду діяльності:
17% для сфери вільних професій – підприємницької діяльності, що здійснюється особисто перекладачами, адвокатами, нотаріусами, юрисконсультами, зовнішніми аудиторами, бухгалтерами, страховими агентами та брокерами, податковими консультантами, брокерами з цінних паперів, інвестиційними консультантами, агентами інвестиційних компаній, консалтингу;
15% при наданні таких видів послуг: брокерська діяльність, послуги зберігання та складування, робота диспетчерських таксі та стоянок, послуги, пов'язані зі спортом, розвагами та відпочинком, культурно-розважальна діяльність, послуги з реклами, дослідження ринку та громадської думки;
14% від надання послуг: у сфері охорони здоров'я, архітектурно-інженерних послуг, технічних випробувань та проєктування;
12% на надання послуг, пов'язаних з випуском: комп'ютерних ігор, системного ПЗ та службових програм, комп'ютерного програмного забезпечення, консультування в галузі комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, управління мережами та ІТ-системами;
10% для послуг у сфері купівлі-продажу нерухомості;
8,5% до 100 тис злотих та 12,5% понад 100 тис злотих для доходів: за договорами оренди, суборенди; надання послуг у галузі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; оренди/лізингу транспортних засобів; у сфері інтелектуальної власності; послуг соціальної допомоги;
8,5% на доходи від діяльності у сфері громадського харчування (під час продажу спиртних напоїв); освіти, включаючи діяльність бібліотек, архівів, музеїв та інших послуг у сфері культури; комісійної діяльності (за договорами комісії);
5,5% від будівельних робіт, сфери вантажоперевезень; продажу квитків, марок, жетонів та магнітних карток;
3% на громадське харчування без спиртного, деякі послуги у сфері тваринництва;
2% від продажу продуктів рослинного та тваринного походження власного вирощування та розведення.
Особливістю такої форми оподаткування, як податкова карта є те, що користуватися нею можуть лише платники податків, які раніше використовували цей режим (до 2022 року). Розповсюджується тільки на дозволений вид діяльності/послуг (їх понад 100).
Розмір податку залежить від виду діяльності, кількості найманих працівників та розміру населеного пункту, що затверджується щорічно. Відсутній обов'язок щодо ведення бухгалтерського обліку та подання податкових декларацій. Встановлено разову оплату податку на рік, яку можна розбити на квартальні платежі.
Особливість української податкової системи
В Україні підприємці у своїй діяльності можуть користуватися двома системами оподаткування – загальною і спрощеною. Спрощена система оподаткування розподіляється на три групи. Таким чином українська модель оподаткування включає 4 варіанти.
На загальній системі оподаткування податок з доходів сплачується за ставкою 18%. Крім того, підприємці повинні сплачувати також єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% від прибутку та військовий збір – 1,5%. Тож загалом необхідно заплатити більше 40% податків від доходу, а саме 41,5%.
На загальній системі оподаткування платник може займатися тими видами діяльності, які заборонені на спрощеній системі, відсутніми є обмеження на кількість найманих працівників, обсяги реалізації, розмір доходу та суб’єкти, яким продаються товари або надаються послуги. Розмір податку залежить від отриманого доходу.
Спрощена система оподаткування доходів або єдиний податок розподілено на 3 групи ФОПів:
1 група: єдиний податок становить до 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року (268,4 грн на місяць), 15% – за перевищення ліміту доходів; ЄСВ – 22% розміру мінімальної заробітної плати (1474 грн на місяць). Максимальний обсяг доходу протягом календарного року складає 167 мінімальних заробітних плат, тобто 1 118 900 грн.
2 група: єдиний податок складає 20% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року (1340 грн на місяць); ЄСВ – 22% розміру мінімальної заробітної плати (1474 грн на місяць). Максимальний обсяг доходу - 834 мінімальні заробітні плати, тобто 5 587 800 грн.
3 група: єдиний податок розраховується за відсотковою ставкою 5% доходу, або 3% доходу у разі сплати ПДВ; ЄСВ складає 22% розміру мінімальної заробітної плати (1474 грн на місяць). Максимальний обсяг доходу 1 167 мінімальних заробітних плат, тобто 7 818 900 грн.
Таким чином, система оподаткування в Україні виглядає менш складною (табл. 2), ніж у Польщі (табл. 1).
Таблиця 2. Система оподаткування доходу від підприємницької діяльності в Україні
Система оподаткування |
Податок |
ЄСВ (плюс військовий збір) |
Загальна система |
18% від чистого прибутку |
22% + 1,5% від чистого прибутку |
Спрощена 1 група |
10% від прожиткового мінімуму |
22% розміру мінімальної заробітної плати |
Спрощена 2 група |
20% мінімальної заробітної плати |
22% розміру мінімальної заробітної плати |
Спрощена 3 група |
5% доходу, або 3% доходу у разі сплати ПДВ |
22% розміру мінімальної заробітної плати |
Порівняльний аналіз польської та української систем оподаткування показав, що відмінністю польської моделі є вищі податкові ставки як для загальної, так і для спрощеної систем.
До того ж є деталізація податкових ставок, залежно від виду економічної діяльності ФОПів (від 2 до 17%), а не від обсягів діяльності.
До речі, важлива для України сфера ФОПів, яка пов’язана з розробкою та наданням послуг з інформаційних технологій, за пропонованою системою має оподатковуватися за ставкою 12% доходу від наданих послуг, що має суттєву різницю, порівняно з існуючою в Україні на сьогоднішній день спрощеною системою оподаткування.
Ця система передбачає оподаткування на рівні, що не перевищує 5% доходу для 3 групи, тобто в понад 2 рази менше ніж зараз в Польщі. А для 1 та 2 групи навіть має місце прив’язка до прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що як правило, складає ще менший відсоток від доходу.
Наведений нижче приклад (табл. 3), є досить наочним. За іншими рівними умовами ІТ ФОП сплатить в Україні значно менше податків.
Таблиця 3. Спрощена система оподаткування для ІТ ФОПа: Польща VS Україна (3 гр.)
Назва показника |
Україна |
Польща |
Польща* |
Дохід за рік, дол |
30 000 |
30 000 |
30 000 |
Податкове навантаження, дол |
1 983 |
10 259 |
4 950 |
5% від доходу |
1 500 |
|
|
ЄСВ (1474 грн в місяць) |
483 |
|
|
12% від доходу |
|
3 600 |
3 600 |
ZUS (1418,48 zl в місяць) |
|
3 959 |
0 |
9% медичне страхування |
|
2 700 |
1 350 |
Податкове навантаження, % до доходу |
6,61% |
34,20% |
16,50% |
Як кажуть представники бізнесу, за інших рівних умов, скоріше польські підприємці перейшли б на українську систему оподаткування (зі збереженням розміру ставок), ніж українські обрали сплачувати більше, ніж зараз.
Тож така амбіційна заява про податкові зміни для українських ФОПів має риси ілюзії легких рішень і на практиці запропоновані пропозиції не дадуть очікуваного ефекту, а їх наслідки можуть бути незворотними, досить трагічними для економіки та розвитку підприємництва України, бо фактично мають спрямованість до посилення податкового тиску на бізнес і відповідно збільшення через це тіньового сектору та зміни юрисдикції (наприклад, країни реєстрації) вітчизняних підприємців.
Звичайно необхідно детально досліджувати різноманітні зарубіжні підходи до оподаткування, їх переваги та недоліки, з метою запозичення корисного досвіду для вдалої практичної реалізації та інтеграції бізнес-середовища України у європейську спільноту. Вони мають свою специфіку, більш комфортні чи більш жорсткіші умови для платників податків та звичайно певні наслідки.
А найголовнішим є те, що яку б модель оподаткування (польську, американську, швейцарську тощо) в сучасних умовах функціонування українському бізнесу не пропонували, вона не спрацює доти, поки не буде вирішено три основних проблеми:
- відсутність гарантій прав власності;
- забезпечення справедливого судочинства;
- високий рівень системної корупції.
Тому не випадково запропоновані податкові зміни на кшталт запозичення та впровадження польської моделі оподаткування ФОП, яку назвали "найбільш підходящою" для вітчизняної економіки, миттєво викликали негативний відгук, що і є справедливою відповіддю на таку заяву. Підтвердженням чому виступають останні публікації, коментарі та дискусії на цю тему.
До того ж варто відмітити, що вітчизняна модель оподаткування наразі показала свою дієвість. Навіть в умовах війни кількість новостворених ФОПів за останній рік зросла, як і обсяги податкових платежів.
На сьогодні для українського бізнесу більш доречною є стабільність у забезпеченні його діяльності. Особливо враховуючи вже актуалізовану необхідність повернення до довоєнних податків.
Тож, крім іншого, варто ліквідувати хаотичність і "латання дірок" у прийнятті податкових рішень, а керуватися системним підходом у реформуванні податкової політики та лишити підприємців щонайменше до завершення бойових дій "у податковому спокої", постійно пам’ятаючи, що саме малий бізнес є одним із ключових стовбурів, що підтримують економіку України та соціальну стабільність в тилу.