Три аргумента в пользу упрощения земельных процедур для восстановления
На розгляд Верховної Ради внесений законопроєкт №9627, який передбачає кардинальне спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення. Для чого це потрібно? Як співавтор цієї ініціативи, наведу три головні аргументи.
1. Прискорення економічного відновлення
Стандартна процедура зміни цільового призначення землі займає 13-36 місяців. Цей час іде на кола бюрократичного пекла, витримати які - завдання з нелегких.
Від 9 місяців до кількох років піде лише на розробку Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або Генерального плану населеного пункту (а до 2025 року - детального плану території) із визначенням відповідної функціональної зони (промислової, житлової, громадської тощо), затвердження містобудівної документації місцевою радою, внесення відомостей про функціональну зону до Державного земельного кадастру.
Цікаво, що на сьогодні відомості про жодну функціональну зону до кадастру поки що не внесені.
Якщо ви якимсь дивом все ж таки подолали цей перший етап, вас привітають і запросять на другий, який займе від 3 до 6 місяців. Цей час піде на звернення до органу місцевого самоврядування, отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення, затвердження на сесії місцевої ради проєкту землеустрою.
Далі має відбутись подання власником земельної ділянки заяви державному кадастровому реєстратору – про внесення до Державного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.
А потім - одержання витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням її нового цільового призначення.
Чи зможе Україна за таких процедур здійснити швидку відбудову економіки? Чи вистачить в українських та іноземних інвесторів нервів пройти кола бюрократичного пекла? Чи є в українців, які наразі перебувають за кордоном, розкіш чекати, поки лише на отримання землі під створення робочих місць на нових заводах підуть роки?
Нова процедура, закладена у законопроєкт №9627, займатиме близько 1,5 місяці.
2. Пріоритет для будівництва нових заводів
Люди, які хочуть створити робочі місця для своєї держави, мають бути в пріоритеті як у мирний, так і воєнний час. Спрощення земельних процедур є частиною глобального пріоритету для українського виробника з акцентом на переробну промисловість в українських програмах відновлення. Як виглядатиме цей пріоритет у частині переоформлення землі?
Зміна цільового призначення земельної ділянки відбуватиметься лише на основі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської, селищної, або міської ради щодо можливості розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта. Це все. Більше нічого. Жодних додаткових розглядів заяв та погоджень.
Розробка окремої містобудівної документації - не потрібна.
Розробка документації із землеустрою - не потрібна.
На всю процедуру зміни цільового призначення землі піде приблизно 1,5 місяця.
Подальша побудова промислового або енергетичного об’єкту на цій ділянці здійснюватиметься за її цільовим призначенням, визначеним на підставі висновку, з дотриманням містобудівних умов та обмежень, зазначених у такому висновку. Чи всім до вподоби таке спрощення? Звісно, ні. Достатньо поглянути на заголовок третього аргументу.
3. Ліквідація корупційної годівниці
Процедури зміни цільового призначення земельних ділянок - корупційний ринок, обсяг якого вимірюється мільярдами гривень. Відтак я далекий від думки, що законопроєкт не зустріне спротиву, принаймні прихованого.
Але переконаний, що в умовах війни Україна не може собі дозволити роками годувати корупціонерів для вирішення простої, по суті, задачі, яка може зайняти півтора місяці.
За новою процедурою після отримання позитивного висновку від органу містобудування та архітектури залишиться лише подати заяву державному кадастровому реєстратору про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки, а потім отримати витяг з кадастру про зміну призначення.
Важливо: документ, який буде підставою для зміни цільового призначення землі, буде також особливим видом містобудівних умов та обмежень, що дозволить починати проєктування об’єкту будівництва. Цим ми ліквідовуємо для корупціонерів можливість гальмувати чи зупиняти створення нового промислового підприємства чи об’єкта енергетики.
Законопроєкт пропонує запровадити спрощену процедуру на період воєнного стану та протягом 5 років з моменту його припинення або скасування. Важливий нюанс: спрощена процедура діятиме на територіях за межами населених пунктів у разі якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні.
Застосовувати її можна буде лише для розміщення чітко визначеного переліку об’єктів промисловості та енергетики. По суті, йдеться про розширення існуючої спрощеної процедури зміни цільового призначення земельної ділянки для розміщення об’єктів промисловості та енергетики. Зараз така процедура вже застосовується на:
- Переміщені виробничі потужності
- Мультимодальні термінали та виробничо-перевантажувальні комплекси
- Річкові порти (термінали) на річці Дунай
- Інженерно-комунікаційні мережі
- Тимчасове житло для ВПО
- Об’єкти дорожньо-траспортної інфраструктури (крім дорожнього сервісу)
- Місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
Після ухвалення закону №9627 спрощена процедура зміни цільового призначення земельної ділянки поширюватиметься також на:
- Промислові будівлі та склади
- Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів)
- Комплексні промислові споруди (крім підприємств та споруд підприємств зі збагачення та перероблення ядерних матеріалів; споруд та печей для спалювання відходів; електростанцій атомних)
- Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.
Ця ініціатива є одним з елементів Плану розвитку переробної промисловості в Україні. В цьому ж пакеті рішень мої ініціативи щодо страхування воєнних ризиків, компенсації капітальних інвестицій через податки, розвиток індустріальних парків, локалізація при публічних закупівлях та інші.
Незалежність держави забезпечує армія, а її гідне майбутнє — сильна економіка.