Экспансия украинского бизнеса за границу: с чего начать?

Питання про релокацію бізнесу закордон постало гостро в перші місяці великої війни і є актуальним донині. І саме Польща стала країною, куди переїхало найбільше вимушених українських переселенців і релокувалося багато українських підприємців.

Умовно можна виділити такі види релокації бізнесу:

• тимчасова релокація на період війни (перевезення працівників на період війни, наприклад, ІТ-спеціалісти);
• часткова релокація з метою виходу на іноземні ринки з урахуванням преференцій, які є для українського бізнесу на період війни, при чому підприємство в Україні продовжує працювати;
• повна релокація і закриттям бізнесу в Україні. 

Однак, одним із популярних напрямів стало саме відкриття власної франшизи. Розглядаючи франшизу, як спосіб ведення бізнесу в контексті релокації, треба звернути увагу на два ключових напрями: 

• придбання українцями популярних франшиз в Польщі, таким чином інвестування українського капіталу на польському ринку;
• відкриття українським бізнесом власної франшизи в Польщі, основними покупцями якої стають українці, але не тільки. 

Зрозуміло, що українці, які переїхали до Польщі, хотіли б мати тут те, до чого вони так звикли в себе вдома. Тому в Польщі вже працює "Нова пошта", планує відкриття "Монобанк" (під назвою Stereo) та ін.

Серед популярних українських франшиз, які відкрилися в Польщі - мережа "Галя балувана", яка вийшла на місцевий ринок під назвою "MULTI COOK franchise", піцерія La Piec, мережа закладів "П’яна вишня". Окремо про свої плани на відкриття франшизи в Польщі заявляє Дмитро Борисов — засновник GastroFamily.

Загалом, коли бізнес планує вихід на новий ринок, а тим більше відкриття власної франшизи, то необхідно пройти кілька етапів.

По-перше, спочатку потрібно апробувати власну бізнес модель самостійно, а тоді тільки продавати свою франшизу. Адже успішний бізнес-проєкт на ринку України може показати себе зовсім по-іншому на новому ринку. 

Отже, для першого кроку необхідно виконання щонайменше таких юридичних дій:

1. Реєстрація господарської діяльності в Польщі. У випадку подальших планів на франшизу, найбільш доцільним буде реєстрація саме компанії (Spółka z o.o., аналог української ТОВ). 
2. Відкриття банківського рахунку (для компанії, яка зареєстрована в Польщі, навіть у випадку засновника нерезидента, - це не буде проблемою). 
3. Оренда офісу, виробничого приміщення тощо.
4. Найм працівників. У Польщі існують різні варіанти юридичного оформлення найму працівників (umowа o pracę, umowа zlecenie, найм працівника через контракт з індивідуальним підприємцем (jednoosobowa działalność gospodarcza) тощо), тому тут теж варто все проаналізувати спочатку.
5. Закупівля обладнання, сировини тощо, підготовка необхідних контрактів. 
6. Вибір бухгалтера, який супроводжуватиме процес бухгалтерського обліку та подання звітності. У Польщі дуже велика пропозиція аутсорсингу у сфері бухгалтерії, тому можна не поспішати з прийняттям бухгалтера у штат.

Також може знадобитися отримання дозволів чи ліцензій, дотримання інших умов залежно від сфери бізнесу, який буде здійснюватися. 

По-друге, що не менш важливо для франшизи, необхідно вирішити питання з правами інтелектуальної власності.

Якщо торгова марка зареєстрована виключно в Україні, то її використання на ринку Польщі чи ЄС не є захищеним. У цьому випадку є такі варіанти виходу з ситуації: 

1. Реєстрація ТМ за Мадридською системою. Подача заявки на таку реєстрацію здійснюється в Україні, сама реєстрація здійснюється Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). 

При поданні заявки здійснюється вибір країн, в яких буде зареєстрована марка. Строк реєстрації орієнтовно 18 місяців. Вартість такої заявки звісно не дешева, базова ставка від 700 швейцарських франків і залежить кількості країн, в яких планується реєстрація. 

2. Реєстрація ТМ в Польщі за національним законодавством. Перевагою такої реєстрації буде її невисока вартість, але така реєстрація поширюватиметься тільки на одну країну.

3. Реєстрація ТМ в ЄС. Існує можливість подання заявки для реєстрації у всіх країнах-членах ЄС одночасно. Така реєстрація буде економніша, ніж реєстрація в кожній країні окремо за Мадридською системою, але в такому разі існує більший ризик відмови у реєстрації. Адже, якщо одна країна відмовляє у реєстрації, то ТМ не буде зареєстрована і для інших країн ЄС. 

Окремо може знадобитися реєстрація патентів на корисні моделі чи промислові зразки, якщо бізнес працює в такій сфері, де вони використовуються.

Вихід українського бізнесу на європейський ринок отримав новий поштовх після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Для цього є велика кількість причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру: збільшення кількості споживачів на ринку ЄС через притік українських біженців, які мають більшу довіру до тих товарів і послуг, до яких вони звикли в Україні, скасування мит для українських товарів, спрощення процедур відкриття бізнесу для українців і тд. 

Цією ситуацією можна і потрібно скористатися для масштабування власного бізнесу. Однак, важливо правильно та ефективно структурувати і організувати діяльність, дотримуючись всіх формальних процедур задля запобігання будь-яких негативних наслідків.