Почему Украине нужно возобновить е-декларирование

Почему Украине нужно возобновить е-декларирование

Как отсутствие электронного декларирования в Украине ставит под угрозу кредиты МВФ и евроинтеграционное движение. (укр)
Понедельник, 24 июля 2023, 13:10
советник ЮФ "Василь Кисиль и Партнеры"

"Спочатку перемога, а потім декларування" – таке офіційне роз’яснення опублікувало НАЗК на своєму веб-сайті в березні 2022 року. У той момент війська російського агресора були на підступах до столиці, і тому ніхто не ставив під сумнів правильність такого твердження. 

Після деокупації значної частини наших територій більшість держслужбовців повернулись до нормальної роботи. Втім, попри відносну стабілізацію ситуації в тилових районах, питання е-декларування продовжувало залишатись у підвішеному стані. 

Станом на сьогодні, через більш ніж півтора роки після початку повномасштабного вторгнення, обов’язок посадовців подавати е-декларації досі не відновлено. 

Воєнний стан і призупинення декларування

7 березня 2022 року набрав чинності закон №2115-ІХ, за яким дедлайн подання всіх звітних документів було перенесено на 3 місяці після закінчення воєнного стану. У той же день НАЗК офіційно роз’яснило, що положення цього закону поширюються в тому числі і на електронні декларації. 

Реклама:

Ще через кілька місяців Верховна Рада доповнила прикінцеві положення закону "Про запобігання корупції" новим пунктом 2-7, згідно з яким е-декларації, кінцевий строк подання яких припадає на період дії воєнного стану, можуть бути подані протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. 

Сьогодні положення цих законодавчих актів досі залишаються чинними. Технічна можливість подати декларацію в Реєстрі існує, але зобов’язання робити це під час воєнного стану немає. Таким чином, обов’язок подавати електронні декларації перетворився на право. 

Кредити МВФ і декларування 

Кредитування МВФ є важливим джерелом поповнення нашого бюджету під час війни. Втім, таке фінансування не є безумовним: для його продовження Україна має демонструвати прогрес за напрямками реформ, що визначені у звітах МВФ.

31 березня 2023 року МВФ видав меморандум, в якому відновлення е-декларування визначено як умова для подальшої кредитної підтримки України. Згідно з документом, Україна має до кінця липня 2023 відновити е-декларування для усіх публічних службовців, які не є мобілізованими та не беруть участь у бойових діях.

Керівництво НАЗК вже декілька місяців веде консультації з МВФ щодо відновлення е-декларування. Втім, конкретні результати цих консультацій наразі не відомі. 

При цьому варто зауважити, що НАЗК не є суб’єктом, від якого залежить відновлення е-декларування. Для цього необхідні зміни до законів, які може ухвалити лише парламент.

На початку липня 2023 одразу декілька представників МВФ нагадали, що Фонд очікує на прогрес України в частині відновлення е-декларування. У разі невиконання цієї умови подальші кредитні транші МВФ можуть опинитись під загрозою. 

Статус кандидата в члени ЄС і декларування

У червні 2022 року відбулась історична подія: Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС. Але, як зараз модно казати – є нюанс. Єврокомісія висунула Україні перелік з 7 критеріїв, які необхідно виконати для збереження статусу кандидата в члени ЄС. У разі їх невиконання Україна може втратити наданий авансом кандидатський статус.

Один із цих 7 критеріїв стосується запобігання корупції та звучить наступним чином: "Подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на найвищому рівні, шляхом проведення проактивних та ефективних розслідувань, а також переконливих показників судових справ та засуджень; завершення призначення нового керівника САП шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запуск і завершення процедури відбору і призначення нового Директора НАБУ". 

Після призначення нових керівників НАБУ і САП українські дипломати заявили про успішне виконання антикорупційного критерію. Втім, представники ЄС з таким твердженням не погодились. 

Так, 23 червня 2023 року Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї представив неформальний проміжний звіт про виконання Україною кандидатських критеріїв. 

Комісар зауважив, що Україна успішно виконала лише 2 з 7 критеріїв ЄС: провела реформу органів правосуддя та оновила законодавство про засоби масової інформації. Щодо антикорупційного критерію Комісар відмітив лише "певний прогрес", зокрема у призначенні нових керівників НАБУ і САП. 

При цьому Комісар наголосив, що Україні ще належить "вжити подальших системних кроків, зокрема відновити електронну систему декларування активів". Аналогічні заяви наприкінці червня 2023 року пролунали і від посла ЄС в Україні Матті Маасікаса. 

Такі заяви європейських функціонерів свідчать, що Євросоюз вважає відновлення е-декларування обов’язковою складовою виконання антикорупційного критерію кандидата в члени ЄС.

У жовтні 2023 року Єврокомісія має презентувати повноцінний звіт про виконання Україною кандидатських вимог. У разі їх успішного виконання ЄС може ініціювати питання про початок переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Якщо ж Єврокомісія визнає результати незадовільними, подальша європейська інтеграція України може бути суттєво сповільнена. 

Спроби відновити е-декларування в Україні

Після поновлення роботи більшості державних органів в українському суспільстві почали активно обговорювати відновлення е-декларування. На тлі цього у вересні 2022 року лідер парламентської фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт №8071 "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу". 

У законопроєкті передбачався обов’язок осіб, які у 2022 році не подали е-декларації, подати їх протягом 60 днів з моменту набрання чинності цим законом. Втім, досить швидко стало зрозуміло, що законопроєкт №8071 не буде прийнятий швидко. 

Так, після схвалення законопроєкту антикорупційним комітетом ВРУ в жовтні 2022 року подальших юридичних дій щодо нього не вчинялось. 

У лютому 2023 року 25 000 голосів набрала електронна петиція до Президента про відновлення е-декларування. Втім, істотних зрушень вона не принесла – Президент відповів, що для відновлення е-декларування вже подано законопроєкт №8071, і вирішення цього питання наразі перебуває у виключній компетенції Верховної Ради. 

У травні 2023 в коментарях ЗМІ керівники парламентських фракцій і груп заявили, що в цілому підтримують відновлення е-декларування. Автор законопроєкту №8071 зазначив, що перше читання законопроєкту планується до кінця червня, а друге – до кінця вересня 2023 року. 

Також з’явилась інформація, що робоча група за участі народних депутатів, НАЗК, НАБУ, Мін’юсту і Мінцифри напрацьовує альтернативний законопроєкт про відновлення декларування.

Станом на сьогодні законопроєкт №8071 чи будь-який інший проєкт закону про відновлення декларування не був ані прийнятий за основу, ані навіть включений до порядку денного сесії ВРУ. 

Тим часом, державні службовці та політики не спішать подавати е-декларації за попередні роки. Згідно з офіційними даними НАЗК декларації за 2021 рік наразі подало близько 50% усіх декларантів, а за 2022 рік – менше 30% декларантів. 

* * *

Як влучно зазначав лауреат Нобелевської премії, економіст Мілтон Фрідман: "Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове". Дійсно, тимчасове рішення про призупинення е-декларування, прийняте під вогнем ворожої артилерії півтора роки тому, сьогодні набуває загрозливих ознак постійності. 

На жаль, досвід показує, що під час війни корупційні ризики нікуди не зникають, а в деяких сферах – навіть загострюються. Натомість відсутність обов’язкового е-декларування дозволяє недобросовісним особам приховувати незаконно набуті статки, а також уникати моніторингу з боку антикорупційних органів і громадськості.

Більше того, ігнорування вимог міжнародних партнерів про перезапуск е-декларування може негативно вплинути на фінансову підтримку та євроінтеграційні перспективи України. Саме тому нашій державі потрібно зробити рішучий крок в бік відновлення е-декларування – крок, який однозначно наблизить нас до омріяної Перемоги. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: