Что делают страны-партнеры для усиления санкций и как Украине наверстать упущенное
Розширення економічних санкцій проти рф все ще обговорюється в ЄС та країнах G7. Ця тема є ключовою в заявах світових лідерів.
У цьому контексті доречно було б порівняти, що зроблено в частині реалізації санкційної політики в наших партнерів і в Україні.
ЄС в результаті застосування десяти раундів санкцій серед інших обмежувальних заходів заморозив (заблокував) активи 1 473 фізичних та 207 юридичних осіб.
Анонсований Єврокомісією 11-й пакет санкцій буде в основному зосереджений на примусовому виконанні санкцій та боротьбі з їх обходом. Єврокомісія дає чіткий сигнал, що вони не збираються зупинятися і посилюватимуть санкційний тиск.
Хоча в Євросоюзі нема окремого органу, який наглядає за виконанням санкцій, точаться дискусії про необхідність створення такої інституції за прикладом США та про вдосконалення процедури контролю за реалізацією санкцій.
У США ці функції виконує Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну (OFAC). Також там діє підрозділ Мінʼюсту – оперативна група KleptoCapture, яка реалізує санкції стосовно російських олігархів і тих, хто їх підтримує.
США в партнерстві з країнами G7 також зосереджуються на посиленні контролю за виконанням санкцій і націлені на тих, хто намагається їх обійти. Зокрема, OFAC наклало санкції на понад 300 фізичних та юридичних осіб, пов’язані з військово-промисловими поставками та майбутніми доходами від енергоносіїв з рф.
У пресрелізі Мінфіну США зазначається, що санкції проти осіб з понад 20 країн (юрисдикцій) націлені на тих, хто намагається їх обійти або ухилитися від них. Ба більше, OFAC розширило санкційні обмеження, щоб націлитися на нові сектори російської економіки та обмежити доступ рф до нових категорій товарів.
Ці секторальні рішення фокусуються на ключових для ВПК рф секторах. США також ідентифікували та заблокували власність майже 200 фізичних та юридичних осіб.
ЄС у десятому пакеті санкцій вніс зміни до регламенту 269/2014 (заморожування активів) та регламенту 833/2014 (секторальні санкції), які передбачають подання звітності про знерухомлені суверенні та приватні активи рф. Такі заходи дозволять ідентифікувати та в подальшому конфіскувати їх на користь України.
Аналогічні заходи щодо звітності про державні активи росії запроваджують і США. OFAC вносить зміни до директиви, виданої в рамках виконавчого наказу президента США щодо заборон, пов'язаних з операціями за участю центрального банку, фонду національного добробуту та міністерства фінансів рф.
Ці кроки можуть свідчити про зміщення акцентів з кількості на якість, що підвищить ефективність санкцій. На це вказують заходи з посилення тиску, щоб закрити лазівки для обходу санкцій рф, у тому числі через треті країни, а також зміни до законодавства стосовно ідентифікації активів підсанкційних осіб та їх блокування.
Яка ефективність реалізації українських санкцій
Для перемоги над агресором наша держава має забезпечити максимальну ефективність на всіх напрямках роботи, у тому числі в питанні конфіскації активів тих, хто сприяв та підтримав збройну агресію рф проти України.
Україна багато працює, щоб наші партнери посилювали санкційний тиск на агресора та адвокатує запровадження правових механізмів конфіскації російських злочинних активів. Водночас, чи забезпечена ефективність власної санкційної політики?
Міністерство економіки України визначило такі ключові напрямки роботи України в питаннях санкційної політики на 2023 рік:
– виявлення активів підсанкційних осіб в Україні з подальшим їх вилученням в дохід держави;
– розробка санкційної ІТ-системи, її інтеграція із системами ЄС та санкційної коаліції;
– посилення секторальних санкцій проти рф;
– оцінка ефективності запроваджених санкцій, зокрема аналіз надходжень до бюджету від конфіскації активів росії, економічні наслідки галузевих санкцій, вплив на ланцюги поставок і регіональну торгівлю;
– покращення глобальної координації з партнерами в питаннях санкційної політики, впровадження рекомендацій, розроблених групою Єрмака-Макфола.
Безумовно, ці напрямки слід якнайшвидше втілити в життя, але є й інші напрямки, які потребують негайного вирішення.
Так, закон "Про санкції" передбачає вид санкцій "блокування активів". Слід зазначити, що в частині забезпечення подальшого відшкодування та конфіскації в дохід держави заблокованих активів підсанкційних осіб можуть бути застосовані лише санкції, накладені після 24 травня 2022 року, тобто після внесення змін до цього закону.
Механізм стягнення таких активів у дохід держави такий:
– міжвідомча робоча група формує списки кандидатів на застосування санкції про блокування активів;
– зазначені списки вносяться на розгляд РНБО, яка ухвалює рішення щодо накладення санкцій;
– президент указом вводить в дію рішення РНБО про накладення санкцій;
– Мінʼюст з допомогою правоохоронних органів виявляє заблоковані активи та звертається з позовом до ВАКС про стягнення активів в дохід держави;
– ВАКС ухвалює рішення про стягнення таких активів та їх передавання в дохід держави.
З часу внесення змін до закону "Про санкції" РНБО ухвалила 38 рішень про понад 7 тис юридичних та фізичних осіб, до яких застосована санкція "блокування активів". Як видно із списків РНБО, іноді санкції одночасно накладаються на 200-300 осіб. З них виявлено активи (інформація про які є в реєстрах) 230-250 осіб.
На момент підготовки цього матеріалу Мінʼюст подав лише 20 позовів до ВАКС щодо стягнення активів підсанкційних осіб в дохід держави, з яких суд задовольнив 19 (17 рішень набрали чинності). Це справи про стягнення активів підсанкційних російських олігархів Дерипаски, Шелкова, братів Ротенбергів та інших путінських поплічників.
Така статистика може свідчити про складність ідентифікації активів підсанкційних осіб. Адже в рішеннях РНБО про застосування санкції "блокування активів" певної фізичної чи юридичної особи не вказується, яким майном володіє така особа.
Це створює додаткові лазівки для обходу санкцій. Ба більше, на відміну від країн-партнерів, в Україні не запроваджена кримінальна відповідальність за обхід санкцій. Це питання мав би вирішити законопроєкт №8384, але він ще не ухвалений.
Таким чином, через майже півтора року великої війни в Україні досі немає дієвого механізму блокування активів підсанкційних осіб. Також немає єдиного державного органу, відповідального за розшук та ідентифікацію таких активів.
Закон передбачає, що Мін'юст має право залучати до виявлення та розшуку активів, щодо яких застосована санкція "блокування", інші органи державної влади.
Проте очевидно, що такі активи мають бути ідентифіковані до застосування санкції "блокування", а не після того, як Мін’юст звернеться до компетентних органів з відповідними запитами. Зрозуміло, що проблема існує. Питання в тому числі полягає в кадрових спроможностях відповідних державних органів.
Що робити в цій ситуації
По-перше, ухвалити підзаконні акти до закону "Про санкції" в частині реалізації санкції "блокування активів", де чітко визначити механізм блокування активів.
По-друге, удосконалити законодавство для ефективної ідентифікації російських активів, у тому числі через запровадження законодавчих механізмів інформування про активи підсанкційних осіб як ефективний спосіб їх виявлення.
По-третє, запровадити кримінальну відповідальність за обхід санкцій, у тому числі для осіб, які допомагають переоформити активи підсанкційних осіб (юридичні фірми, консалтингові компанії, компанії з управління активами, адвокати).
Приклад країн-партнерів України, які визнали неефективність власної санкційної політики та змінюють акценти, щоб позбавити агресора можливості фінансувати війну, має слугувати сигналом до зміни підходів і в Україні. Невизначеність законодавчих норм не сприяє швидкому настанню справедливості.