Комплексное восстановление городов и єВідновлення: хватит ли 52 млрд грн
Створений у жовтні минулого року Фонд ліквідації наслідків збройної агресії поки не запрацював. Станом на квітень 2023 року, жодної копійки із передбачених 52 млрд грн Фонду не використали.
Про це у відповідях на запити Інституту законодавчих ідей повідомили у міністерствах.
Зокрема, до Міністерства відновлення, Міненергетики та МОН не надходило заявок на виділення коштів. До МОЗ надійшло 21 звернення від ОВА на фінансування закупівлі спецтранспорту, із них 14 повернуто на доопрацювання. У Мінфіні підкреслили, що кошти Урядом із Фонду не виділялися.
Це не означає, що в Україні не поспішають відновлювати пошкоджені об'єкти. Наразі триває розроблення нормативки та прозорих механізмів, адже ефективність використання коштів Фонду буде показовим для подальшого відновлення.
Так, раніше розпорядником був Мінфін, який розробив порядок з можливістю використання коштів у "ручному режимі". Після реагування громадськості та передачі Фонду до Мінінфраструктури, до порядку внесли зміни.
Що нового у Фонді?
Новий порядок передбачає три ключові зміни, які допоможуть мінімізувати ризики використання коштів.
Перше, зростає роль місцевого самоврядування. Саме місцева влада більше зацікавлене у відбудові населених пукнтів.
Тепер ОМС зможуть подавати заявки на фінансування до ОВА, де перевірять їх на комплектність та направлять до профільного міністерства. Раніше ж був повний карт-бланш суто для ОВА та нівелювання децентралізації.
Друге, умову щодо включення об'єктів відбудови до регіональних планів відновлення застосовуватимуть лише через 6 місяців після припинення воєнного стану.
Це суттєво полегшує процедуру подачі заявок. Крім того, існував ризик формального підходу до підготовки та швидкої втрати таких планів, адже руйнування продовжуються.
Програми комплексного відновлення області або громади враховуються виключно у випадку їх наявності. Станом на березень тільки 3 області почали розробку програм. У разі, якщо такі програми відсутні – це не є перешкодою в отриманні фінансування.
Третє, пріоритизація об'єктів фінансування. Для того, щоб не виникло ситуації, коли профінансували другорядні заявки, які зайшли першими, а на найважливіші об'єкти не вистачило коштів, має бути чіткі правила пріоритетності спрямування ресурсів.
Упродовж 6 місяців Мінінфраструктури має розробити Методичні рекомендації щодо пріоритизації проєктів ліквідації наслідків війни. Це не "заморожує" кошти Фонду ще на пів року, однак дозволить їх використовувати за більш ефективно після затвердження правил пріоритизації.
Також розширення напрямків фінансування ще раз актуалізує потребу в пріоритизації. Адже кошти Фонду можуть спрямовуватися на:
- будівництво та ремонт громадських будинків і споруд, захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів;
- будівництво об’єктів інфраструктури (з водопостачання, тепло- та електропостачання);
- будівництво та ремонт, розроблення ПКД житла для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій;
- розроблення ПКД для зруйнованих об’єктів;
- будівництво та ремонт об’єктів критичної інфраструктури;
- закупівлю шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;
- компенсацію за знищене/пошкоджене житло;
- відновлення пошкодженого житла;
- нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, розроблення та експертизу проєктної документації на будівництво таких об’єктів.
У виняткових випадках кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії можуть спрямовуватися на задоволення потреб сектору оборони.
Крім того, Уряд додав нову умову фінансування з Фонду – об'єкт, на який виділяють кошти, повинен бути розташований не менше, ніж за 30 кілометрів від територій активних бойових дій, територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Коли розпочнеться масове і комплексне відновлення?
Планується, що перші рішення про спрямування коштів будуть у найближчі місяці, без очікування затверджених правил пріоритизації об'єктів, на розробку яких є час до жовтня.
25 квітня Уряд вже утворив Міжвідомчу робочу групу на чолі з Віцепрем’єр-міністром Олександром Кубраковим, яка розглядатиме питання виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії росії та надаватиме пропозиції Кабміну.
Також визначено шість населених пунктів для комплексного відновлення в межах експериментального проєкту: Бородянка та Мощун у Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне в Чернігівській області.
Координатором цього експериментального проєкту є Мінінфраструктури та Агентство відновлення, головним розпорядником коштів – Агентство відновлення, а замовниками робіт/послуг та одержувачами бюджетних коштів – Служби відновлення (колишні САДи).
Разом із тим, швидше, ніж комплексне відновлення експериментальних населених пунктів, може запрацювати відбудова пошкодженого житлового фонду, на що з Фонду спрямують 17 млрд грн.
Адже вже через декілька тижнів стартує тестування програми єВідновлення – оформлення компенсацій за пошкоджене житло, що як і комплексне відновлення міст, також фінансуватиметься з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та інших джерел.
Оскільки кількість заявок на компенсації сягне близько 160 тис., а використання отриманих коштів обмежене терміном у рік, масове відновлення в Україні може розпочатися з відбудови пошкодженого житла, а не великих соціальних та інфраструктурних об'єктів.
Не резиновий Фонд: на скільки вистачить коштів?
52 млрд грн на відбудову у 2023 році – дуже незначний ресурс, порівняно з обсягами руйнувань, і призначений перш за все на подолання найбільш гострих наслідків війни та закриття нагальних потреб відбудови.
Цьогоріч Фонд може покрити менше 1% прямих збитків інфраструктури України, які сягають майже 144 млрд дол. Такими темпами на відбудову об'єктів, без урахування відновлення економіки, потрібно 100 років.
У мирний час тільки на ремонт доріг планувалося витрачати втричі більше, ніж ресурс Фонду ліквідації наслідків війни.
Наглядно коштів Фонду вистачить на 26 Шулявських або 188 київських "скляних" мостів, або модернізацію 9 аеропортів, як у Дніпрі, або ж відбудову 350 зруйнованих закладів освіти, як школа №134 у Харкові.
Тому очікувано, що кошти Фонду підуть на компенсації за пошкоджене житло – єВідновлення, відбудову не надто пошкоджених найважливіших соціальних та інфраструктурних об'єктів, а також підготовку проєктної документації для комплексного відновлення експериментальних 6 населених пунктів.
Важливо, що об'єкти планової відбудови повинні бути включені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Тому органам влади потрібно перш за все подбати про це.
Від того, як використаються перші 52 млрд цільового Фонду, залежатиме і подальша відбудова та готовність міжнародних партнерів фінансувати відновлення України.
Наразі влада демонструє готовність чути експертну громадськість та враховувати рекомендації, що сприятимуть прозорому та більш ефективному використанню коштів.
Вже невдовзі планується презентація Електронної системи управління відбудовою, яка дозволить кожному українцю чи міжнародному інвестору побачити, на що витрачаються кошти відновлення.