Запрет импорта российского горючего. Что дальше?

9 травня уряд ухвалив зміни до постанови №1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації".

Це вперше (!) Україна чітко висловила свою позицію в цьому питанні.

Так, трохи криво, бо в постанові відсутні деякі коди товарних позицій на скраплені гази, наприклад 2901 (вуглеводнi ациклiчнi – бутани, бутилени), деякі інші нафтопродукти, але перший крок зазвичай найбільш складний.

Ситуація з постачанням російського скрапленого газу стала критичною восени, у березні досягла піку – 76%, а проєкт постанови пролежав у кабінетах три місяці.

Що далі? Далі починається робота. Зроблений необхідний мінімум, індикатив наступного руху. Не треба чекати чарівних перетворень на ринку за день.

Якісна імплементація цього рішення потребує не тільки наступних кроків, а й за необхідності втручання та корегування процесів, які відбуваються на ринку, шляхом застосування інших інструментів регулювання. 

Це війна, тільки енергетична, де треба на заходи відповідати стрімкими контрзаходами. Тож наступними повинні стати такі кроки.

1. Доповнити перелік заборонених до ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, пропущеними позиціями.

Вичерпний список товарних позицій міститься в статті 215. Підакцизні товари та ставки податку – у пункті 215.3.4. Також додати до країни-агресора країну-пособника, бо толерування – один з чинників поточного стану ринку.

2. Хоча введення процедури нетарифного регулювання активізує відповідні статті Митного кодексу відносно визначення та підтвердження країни походження товару, необхідно деталізувати процедуру перевірки та визначити, що єдиним документом, який свідчить про країну походження товару є сертифікат походження товару стандартної форми, виданий компетентним органом (митні органи або ТПП) даної країни або країни вивезення.

3. Створити постійну моніторингову комісію в складі представників Міненерго, Мінекономіки, Енергетичної митниці, представників асоціацій та учасників ринку. Комісія щомісяця оцінюватиме результати дії прийнятих механізмів, коригуватиме їх, оцінюватиме нові загрози та своєчасно на них реагуватиме.

Доцільно залучити Мінцифри для автоматизації процесів електронного документообігу щодо сертифікатів походження з країнами Євросоюзу, зниження корупційних ризиків та навантаження на митні органи.

4. Розробити та впровадити механізми стимулювання розвитку інфраструктури з перевантаження та зберігання скраплених газів, у тому числі завдяки побудові європейської колії (1 435 мм) та впровадженню європейської директиви щодо зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Продовжити дерегулювання будівельних процедур та процедур з приєднання до зовнішніх мереж.

5. Визначити модель податкового навантаження на нафтопродукти шляхом імплементації європейського законодавства та забезпечити його незмінність на певний період для забезпечення інвестиційної привабливості інфраструктурних проєктів.

Постійні медійні та корпоративні атаки на окремі галузі негативно впливають на їх розвиток та мінімізують і так невелику кількість потенційних інвесторів.

6. Дерегулювати процедури отримання ліцензій на зберігання та виробництво пального шляхом переходу до фінансових методів контролю та стимулювання за прикладом Польщі: висока вартість ліцензії, але простий механізм отримання, що дозволить знизити корупційні ризики.

Це не вичерпний, але вкрай необхідний перелік. Інакше поточний крок не дасть очікуваного результату і призведе до цінової волатильності на ринку. Тоді сили, не зацікавлені в побудові незалежного, захищеного, диверсифікованого ринку, знову візьмуть реванш.