Не потерять своего героя, или Мифы о сотрудниках нового времени
З початку великої війни всі українці без винятку стали вимогливими. Керівники, менеджери, власники бізнесу передусім, оскільки ринок України змінився і теж став вимогливим.
Час на адаптацію рахується днями, а не місяцями. Зараз виживає найсильніший, тому що кількість грошей скоротилася і кількість потенційних споживачів послуг теж.
Неважливо, чи це книги, чи державні комунікації. Як у цій вимогливості не втратити свою команду? І які навички співробітників сьогодні дійсно важливі?
Мультизадачність: завжди говори "так"
З початку повномасштабного вторгнення я виклала з десяток публікацій із пошуком співробітників до своїх проєктів. Цю кількість помножити на 10 (якщо не більше) = число переглянутих резюме та проведених співбесід.
Коли бізнес працює в системі координат "вижити", питання звільнити, залишити чи знайти нового співробітника набувають нових сенсів.
Найбільша помилка №1 — розраховувати на те, що ти знайдеш копію свого найкращого співробітника.
Що цей хтось буде працювати понаднормово, бо — війна, відключення світла, а отже правила і робочі кодекси начебто не працюють.
А ще, що цей хтось буде ставитися до роботи як до важливої частини свого життя, а не просто як до роботи. Працювати, щоб жити, а не жити, щоб працювати, й усе таке.
Найбільша помилка №2 — вважати, що кандидат, який у супроводжувальному листі пише "вмію робити все" (але не може сказати, в чому він найкращий), — ідеальний і до того ж може замінити одразу кількох людей у штаті. Навіть якщо спершу вам здається, що це можливо. Чому?
Зараз ми приходимо до часів, коли суперспівробітники дійсно є мультифункціональними, але важливо, щоб у цій мультифункціональності кожен мав свою надвластивість, а не просто був багаторуким = мультизадачним Шивою.
Це як із лікарями. Кожен окуліст, хірург, кардіолог має базову лікарську освіту. Він може поставити базовий діагноз, можливо, зробити базовий шов, але спеціалістом є лише у своєму напрямі.
Так само зі співробітниками: кожен повинен вміти робити майже все на базовому рівні, але надрезультати вони мають показувати у своїй сфері.
Так, багатьом довелося або доводиться оптимізовувати свої штати. Так, ми стаємо вимогливішими, шукаючи нових співробітників, і кілька разів подумаємо, чи потрібно взяти ще одного, аби розвантажити наявного.
Але завдання керівника — забезпечити ефективну роботу компанії з тією командою, в якій кожний працівник на своєму місці і показує результат у напрямі, в якому володіє надсилою.
Навички героїв нового часу
Стресостійкість, адаптивність, психологічна стійкість — це ті навички, які з початком повномасштабного вторгнення вийшли на новий рівень.
Якщо раніше це було мастхевом для фахівців комунікаційної сфери, то сьогодні запитання "Як на вас впливають стрес, невідомість та жорсткі дедлайни?" я поставлю на співбесіді на будь-яку посаду. Навіть фінансисту чи вебадміну.
Розглядаючи ситуацію на українському ринку, кожен має розуміти, що завтра може статися ще одне Дніпро чи Бровари (як би сумно це не звучало).
Складно розраховувати на ефективну роботу всієї компанії, коли одна ланка випадає, бо команда — єдиний механізм, завдяки злагодженій роботі якого вдається справлятися з усім, що відбувається.
Зараз дуже популярною є історія про токсичність і нетоксичність відносин, але більшість професій пов’язані з роботою з людьми, а люди розкриваються по-різному. Особливо в комунікаціях чи маркетингу.
Не варто забувати про поняття емоційного насильства, але також слід розуміти, що коли у вашій системі координат з’являється інша людина, то у вас виникне весь спектр емоцій, і вам завжди буде важко.
Завдання керівника допомогти не втрачати відчуття реальності в період дестабілізаційних чинників та повертати співробітника до головного — його суперздібності.
Команда — пасок безпеки: перше, що маємо памʼятати
Турбулентність і зміни — це як із великим водійським стажем їхати до точки Б з чіткими та яскравими планами після приїзду, а потім відчути позаду потужний поштовх авто на швидкості 120 км за годину.
Якщо ти не подумав про свою безпеку завчасно, ймовірність, що тобі вдасться врятуватися, — мінімальна.
Коли така ситуація сталася зі мною, мене врятували дві речі: пасок та автомобіль з перевіреною системою безпеки. Тепер уявіть, що команда — це ваше надійне авто з паском безпеки.
Необхідно шукати співробітників як діаманти. Якщо знайшли, залишайте їх, розвивайте, показуйте їм перспективи. У мене є багато колег, з якими ми працюємо вже 8, 9, 10 років, попри різні компанії, різні роботи, і все одно залишаємося разом. Чому? Тому що ми підсилюємо одне одного й допомагаємо іншим та собі ставати кращими.
Коли ми працюємо в комунікаціях, особливо в державних комунікаціях, то розуміємо, що наша супермета — допомагати клієнтам доносити важливу інформацію до людей, щоб вони могли розібратися, що відбувається навколо.
Коли я говорю про видавництво, ми мотивуємо своїх співробітників тим, що вони допомагають людям перемкнутися, відпочити.
Діти разом з нашими книжками переживають повітряні тривоги, а батьки можуть розвантажитися. У такий спосіб ми теж робимо свій внесок у перемогу, допомагаючи українцям зберегти здоровий глузд і спокій.
Коли твоя робота — це місія, ти готовий бути супергероєм чи кіборгом заради неї. І головне завдання керівника — знайти цю супермісію та транслювати її команді. Бо це як у відомій історії із Джоном Кеннеді та прибиральником NASA, який сказав: "Я допомагаю відправити людину на Місяць".
Якщо ви знаходите таку місію, то вас завжди будуть оточувати люди, які мають за щастя працювати заради її досягнення. А робити роботу зі щасливими людьми — це найбільша радість у світі.