Что важно знать о международном арбитраже владельцам бизнеса

Розв'язання спорів через міжнародний арбітраж стає все більш популярним серед власників бізнесу. 

Це обгрунтовано, бо арбітражні установи забезпечують не лише верховенство права, але й конфіденційність та можливість обрати досвідченого арбітражного керуючого, який може вирішити ваш спір.

Якщо ви плануєте вирішити бізнес-конфлікт через арбітражну установу, важливо знати про заходи забезпечення позову. Це допоможе підвищити ваші шанси на перемогу у справі та буде перевагою перед опонентом. 

Що таке заходи забезпечення позову та до кого їх можуть застосувати? 

Заходи забезпечення позову — інструменти, які суд або арбітражна установа застосовують, щоб гарантувати позивачу можливість отримати кошти, заблоковані опонентом. 

Наприклад, якщо ваш об`єкт спору — активи іноземної компанії і ваш опонент виводить або продає їх, заходи забезпечення позову допоможуть зберегти майно.

Йдеться про накладання арешту на майно або заборону розпоряджатися активами опонента. Це потрібно, щоб він не міг використати кошти, якими володіє спільно з вами.

Або ж інший приклад. Опонент, з яким у вас виник спір, має дочірню компанію. Проте ви маєте сумніви щодо його порядності, тому можете перестрахуватися — накласти арешт на дочірні компанії опонента. І це зі свого боку гарантує дотримання домовленостей опонентом. 

Досвід українських компаній у спорах в міжнародному арбітражі 

Один із показових прикладів — спір між українським банком проти рф. Суть спору стосується втрачених збитків компаній внаслідок анексії Криму. У цьому спорі Київський апеляційний суд наклав арешт на акції українських "дочок" російських банків "ВТБ", "Промінвестбанк" та "Сбербанк" для виконання рішення Гаазького арбітражу за позовом "ПриватБанку." 

Хоча й пізніше арешт на акції російських банків було скасовано, це можна привести як влучний приклад заходів забезпечення позову, який можна використовувати аби гарантувати виконання рішення у свою користь. 

Справу в арбітражі було завершено перемогою України. Арбітражний суд у Гаазі визнав, що російська федерація порушила свої зобов’язання за двосторонньою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, незаконно відчуживши активи "Приватбанку" на півострові.

Останньою перемогою можна назвати перемогу українського "Ощадбанку" в арбітражі проти рф про стягнення $3,1 млрд за активи в Криму. 

Справу було розпочато у 2015 році, суть спору стосується захоплення росією активів на території півострова. "Ощадбанк" подав позов до рф з посиланням на угоду між росією і Україною про заохочення та взаємний захист інвестицій. 

Спочатку "Ощадбанк" виграв справу та став першою державною компанією та банківською установою, яка виграла справу проти росії після анексії українських територій. 

Але росія, звісно ж, не визнала рішення та не збиралась компенсувати збитки, натомість, подала апеляційну скаргу, яку задовольнили та скасували рішення на користь "Ощадбанку". 

Пізніше, український банк звернувся у Касаційний суд Франції із обсягом позовної заяви, що становив 30 000 сторінок разом з додатками, яку задовольнили. Тепер росія має виплатити українському банку $1,3 млрд, а це приблизно 100 тисяч доларів США щоденно, які будуть нараховуватися поверх основної суми до дня її повної сплати.

Засіб забезпечення — це інструмент для подальшого виконання обов’язку стороною.

Які існують типи заходів забезпечення позову?

• арешт на майно;
• заборона вчиняти або зобов’язання вчинити певні дії (як приклад, заборона розпоряджатися правом власності);
• Anti-Suit Injunctions (тип заходу, який заборонить іншій стороні звертатися до суду, якщо була укладена арбітражна угода).

Що таке арбітражна угода і чи обовʼязкова вона?

Арбітражна угода — це угода сторін про передачу спору або певних спорів, які можуть виникнути між ними до арбітражу. 

Відповідно до статті 7 закону "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. 

Арбітражна угода є обов’язковою, якщо ви плануєте піти вирішувати спір в арбітраж. Якщо її було укладено з порушенням, то ви не зможете розв'язати спір в арбітражі. 

Щоб уникнути ризиків, пов’язаних з тим, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність чи не може бути виконана, під час підготовки та укладення зовнішньоекономічних договорів українським підприємцям краще звернутися до юристів.

До якої арбітражної установи варто звертатися?

Обирайте арбітражну установу, орієнтуючись на строки розгляду спорів та бюджети, які у вас є. Оскільки процедура розгляду спорів у кожної установи є різною. 

Варто звернутися з консультацією до юристів аби бути впевненим до якого арбітражного суду необхідно передавати на розгляд спори, що можуть виникнути щодо конкретного договору, а також впевнитися, що ціна позову не буде однакова з потенційними арбітражними витратами.

До яких арбітражних установ звертатись в Україні? 

Це залежить від виду вашого спору. Наприклад, для вирішення спору щодо морських суден, треба звернутись до Морської арбітражної комісії, спір щодо договорів чи інвестицій у бізнесі — Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, а також Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України. 

Крім названих вище, в Україні є ще установи з відповідною специфікою спорів в арбітражі: 

• Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (стосовно інвестицій);
• Міжнародну асоціацію торгівлі зерном і кормами (агробізнес); 
• Спортивний арбітражний суд в Лозанні (спортивні суперечки); 

Міжнародні спори найчастіше вирішують такі установи як Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговельній палаті, Лондонський міжнародний арбітражний суд, Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма та інші.

Вибір арбітражної установи та заходів забезпечення позову — важливе питання в арбітражі, яке допоможе сторонам дійти якнайшвидше згоди та врегулювати спір. 

Захід забезпечення позову — це інструмент для подальшого виконання обов’язку стороною, одна з гарантій виконання рішення на вашу користь. 

Кожна справа — це унікальний набір фактичних обставин, від якої залежить вибір арбітражної стратегії юристами.