Price Cap Policy: важный шаг к эмбарго российской нефти, но есть нюанс
Санкції на російську нафту накочуються системно і невблаганно, хоч шлях до повного ембарго і виглядає звивисто.
Якщо цінова стеля на нафту така дієва, то чому ми вимагаємо суттєво її зменшити? І якщо встановлена стеля на рівні $60 є такою м’якою, то чому росія так різко реагує на її запровадження?
Цей парадокс проявляє усю складність і системність роботи над запровадженням санкцій проти рф.
І напередодні чергової хвилі санкційних заходів, зокрема 9-го пакету санкцій ЄС, хочу ще раз по свіжих слідах розібрати весь комплекс обмежень на експорт нафти з рф.
У російській нафті ховається "кащеєва смерть", бо це головне джерело надходжень до російського бюджету війни. Від 24 лютого ми вимагаємо від партнерів повного ембарго на нафту з рф.
Першими нафтове ембарго запровадили США – 8 березня. Того ж дня Велика Британія повідомила, що відмовиться від російської нафти до кінця року, а точніше – запровадить повне ембарго 5 грудня 2022 року.
ЄС ухвалив повне ембарго на нафту 3 червня, також передбачивши, що воно запрацює (з низкою винятків) 5 грудня 2022 року. Яким далеким для нас виглядало те 5 грудня тоді.
Але вже 28 червня на саміті в Баварії лідери G7 говорили, що оголошене ембарго розганяє ціну. І як результат росія заробляє більше грошей, щоб фінансувати війну, а світ потерпає від інфляції.
Справді, агрегована ціна FOB Europe на нафту Brent у червні підскочила до $128, при тому що 24 лютого була $101. До речі зараз ця ціна складає $80, натомість російська нафта Urals торгується на рівні $56.
У своїй суті Oil Price Cap Initiative - це виняток від повного ембарго, спрямований на уникнення стрибків ціни. Саме так цей механізм прописаний у восьмому пакеті санкцій ЄС.
Головний висновок – повне ембарго на нафту не лише можливе, але вже закріплене в нормативних актах. А Oil Price Cap Initiative – лише тимчасовий запобіжник від цінового шоку при запровадженні повного ембарго.
Парадоксально різка реакція росії на цей виняток є криком розпачу, бо цей механізм заганяє в контрольований коридор і фізичний потік нафти, і ціну на неї.
Російські сподівання, що низький експорт компенсується високими цінами – не справдилися.
Крім того, працюючи в рамках цінової стелі, трейдери звикатимуть до щільного ембарго поза стелею.
Водночас ми не заспокоїмося, доки не зупинимо кожен російський нафтодолар, який витрачається на вбивства українців. Тому вважаємо, що при торгах на рівні 56-60 доларів цінову стелю можна сміливо встановлювати на рівні 30 доларів.
Для трейдерів не важлива абсолютна ціна, головне - можливість торгувати і мати свою маржу. А от росія повинна отримувати якомога менше коштів і в ідеалі взагалі не мати засобів вести війну.
Отже санкційна коаліція вкотре продемонструвала єдність та розробила механізм, який містить суттєвий потенціал посилення тиску на державу-агресора.
Це безумовний плюс: адже після тестування на практиці механізм Price Cap Policy може бути використаний не лише щодо нафти, але й газу, дискусії про що вже тривають.
А в лютому буде оголошено про фінансову стелю на нафтопродукти. Туреччина вже почала вимагати від суден, що транспортують російську нафту її водами, надання гарантійних листів від страхових компаній.
Отже механізм працює. Бурхлива негативна реакція росії підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Мінусом же ухвалених рішень є прийнятний та в цілому комфортний для росії рівень обмеження цін.
Цей рівень мінімально вплине на доходи рф від нафти, якщо порівнювати з попередніми роками. І, відповідно, на спроможності та бажанні рф фінансувати надалі війну.
Тому Україна працюватиме над тим, щоб рівень обмеження цін був переглянутий нашими союзниками в сторону зменшення в найкоротші терміни. Оптимальний рівень, який справді завдасть по нафтових доходах росії удару, – $30-35 за барель.