Экономическая ситуация в октябре: устойчива, но риски растут

Після початку великої війни Держстат не балує нас оперативними даними. Винятками є показники інфляції і торговельної статистики.

Інші дані, які стосуються різних видів економічної діяльності, не оприлюднюються з кількох причин.

Це стало наслідком скасування обов’язкового звітування компаніями до закінчення воєнного стану для зниження адміністративного тягаря і через безпекові причини.

Також перестали оприлюднювати дані про роботу енергосистеми та інших галузей економіки з безпекових міркувань.

Через це зросла роль опитування бізнесу для оцінки економічної ситуації. Одне з них понад 20 років проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Раніше – щокварталу, а з квітня 2022 року – щомісяця.

Розуміння масштабів впливу війни на економіку потрібне для поточного планування та оцінки бюджетних показників. Це також підґрунтя для планування відновлення економіки та діалогу з міжнародними партнерами щодо допомоги.

За оцінкою ІЕД, реальний ВВП в жовтні 2022 року скоротився на 37,4% до жовтня 2021 року. Рівень падіння майже не змінився порівняно з вереснем, але погіршився порівняно із серпнем через динаміку збирання врожаю. У вересні аграрії зібрали суттєво менший урожай, ніж у 2021 році, передусім через негоду.

Іншою причиною була нестача ліквідності, тобто компаніям бракувало коштів. Збирання кукурудзи відкладали, імовірно, через брак потужностей для зберігання.

Водночас, за даними Мінагрополітики, у жовтні ситуація покращилася. Однак через обстріли російськими терористами енергетичної інфраструктури більші проблеми мали підприємства переробної промисловості. Там падіння реальної валової доданої вартості, за оцінкою, поглибилося із 45% до майже 50%.

Металургія після початку великої війни потерпає через руйнування двох великих підприємств у Маріуполі, складної та дорогої логістики, а з жовтня – ще й через обмежене електропостачання. Відновиться галузь після розблокування портів, розширення можливостей "Укрзалізниці" та відновлення енергосистеми країни.

Будівництво страждає від падіння платоспроможного попиту та браку скла для вікон, яке раніше імпортували з Білорусі. Потрібно вивчати ринки інших країн та відкривати компанії у відповідних нішах. Приватний сектор уже це робить.

Темпи падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) у транспорті і торгівлі в жовтні суттєво не змінилися. Це стало наслідком порівняно стійких обсягів міжнародної торгівлі та відновлення постачання зерна через морські порти.

Важливо, чим завершаться переговори щодо продовження "зернової ініціативи". Позитивним результатом для України було б її поширення на Миколаївський порт. Також для відновлення економіки потрібно розширити перелік товарів, що можуть іти через морські порти, але це поки що виглядає малоймовірним.

Також можна проаналізувати дані Держстату, НБУ та інших джерел. Про стан міжнародної торгівлі оперативно інформують Мінекономіки, Мінінфраструктури та Мінагрополітики, а далі офіційні дані дають Нацбанк та Держстат.

Ці дані показують, що в останні місяці експорт агропродукції покращився завдяки "зерновій ініціативі". Ідеться передусім про експорт зерна та олії.

За даними Мінагрополітики, експорт основних видів сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя, ріпак, соєва та соняшникова олії, шрот) у вересні та жовтні був близьким до довоєнних показників.

Експорт металу різко впав у перші місяці війни і продовжував знижуватися останнім часом через падіння експортних цін та перебої з енергопостачанням.

Фізичні обсяги імпорту різко скоротилися через зниження внутрішнього попиту. Водночас у доларовому вираженні падіння імпорту не відбулося. Причина – різке зростання цін на енергоносії та інші імпортні товари. У серпні ціни на імпорт в середньому зросли на 42% порівняно з цим же періодом 2021 року.

У жовтні інфляція цін на споживчі товари сягнула 26,6% в річному вираженні. Війна суттєво вплинула на різні сектори економіки через складнішу, довшу та дорожчу логістику. В опитуванні ІЕД серед найбільших перешкод для розвитку у вересні та жовтні підприємства назвали вищі ціни на сировину.

Ці чинники стали основними факторами різкого зростання цін в останні місяці.

Стрімке подорожчання яєць на 81% порівняно з цим же періодом 2021 року також є наслідком війни. Підприємства не змогли вчасно закласти яйця в інкубатори, а потім мали платити більше за транспортування кормів, за самі корми та інвестувати кошти в безперебійне енергопостачання на птахофабриках.

Уряд відмовився від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що стримало зростання індексу споживчих цін (ІСЦ). За оцінкою Світового банку, такі універсальні субсидії у формі нижчих тарифів дорожчі для платників податків.

Так, улітку уряд виділяв гроші "Нафтогазу" на закупівлю газу. Зокрема, на це був витрачений один з пільгових кредитів від Канади.

Уряд вчасно виплачує пенсії та пріоритетні соціальні видатки завдяки грантам від США та пільговим кредитам Світового банку. Це стримує зростання бідності, підтримує внутрішній попит і розвиває вітчизняну харчову промисловість.

При цьому на військові потреби Україна може витрачати лише кошти своїх платників податків та внутрішні запозичення. Попит на військові облігації низький, тому решту покриває Нацбанк прямим їх викупом, тобто "друкує" гроші.

Видатки на оборону та безпеку в січні-вересні перевищили половину сукупних видатків держбюджету (40% на оборону і 16% на безпеку та суди). Саме тому від роботи підприємств і сплати податків залежить обороноздатність держави.

Українці фінансують грошове забезпечення військових та військові закупівлі, оскільки міжнародні партнери надають не все озброєння.

Ситуація з фінансуванням видатків залишиться складною і у 2023 році. За ухваленим державним бюджетом на 2023 рік, уряд планує запозичити близько 38 млрд дол лише для фінансування дефіциту. Це кошти на зарплати, пенсії, соціальні виплати та незначні суми на відновлення країни.

Ця сума не включає 17 млрд дол, які потрібні для відновлення інфраструктури.

Загалом економічні перспективи 2023 року будуть залежати від тривалості та інтенсивності воєнних дій і військової та фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. А українцям своє робити: ефективно працювати та допомагати ЗСУ.

Співавтор – Віталій Кравчук, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій