Ракетные удары по инфраструктуре: что будет с отопительным сезоном

Опалювальний сезон розпочався. Рішення про початок ухвалюють на місцях, це залежить від двох важливих факторів: температурного показника та економії енергоресурсів.

Спроби російського агресора повністю знищити енергетичну інфраструктуру України не стала несподіванкою ані для влади, ані для громадян. Ми готувались заздалегідь, розуміючи, що ворог спробує це зробити, почавши програвати ЗСУ на фронті.

Тому підготовка до опалювального сезону, яка наразі завершена там, де це дозволяла безпекова ситуація, включала й заходи з мінімізації наслідків імовірного руйнування, пошкодження або виведення з ладу внаслідок диверсій об’єктів електро- та теплогенерації.

Створювали резерви необхідного обладнання та запчастин для оперативного проведення ремонтів. Були заплановані зміни у схемі управління енергосистемою, щоб мати змогу відновити її в разі ураження. 

Окрім того, ми постійно акцентували увагу на необхідності забезпечення автономними системами генерації критично важливих для життєдіяльності об’єктів. 

Говоримо про це з нашими іноземним партнерам і зараз, на кожній зустрічі.

Ворог намагається масованим ракетним терором досягти своєї стратегічної мети та залишити українців без комунальних послуг. Будемо реагувати на кожен виклик. 

Звісно, що роботи з відновлення та ремонту займуть певний час. Але ситуація контрольована, енергетики працюють цілодобово.

Зараз вже відновлена майже половина з 581 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання (під час ракетних ударів було пошкоджено 433 котельні, 14 ТЕЦ, 5 ТЕС та 129 центральних теплових пунктів).

Стратегічні запаси газу, вугілля, дров збільшуються. У нас достатньо палива, щоб пройти цю зиму за умови ощадливого та відповідального споживання. Ступінь готовності тепломереж — 99%. 

У деяких містах, за рішенням місцевої влади, опалювальний сезон вже розпочався. Зокрема, у закладах соціальної сфери, як-от: лікарні, пологові будинки, дитячі заклади освіти та школи. У деяких регіонах і в житлових будинках. 

Керівники ОВА та громад, працівники ЖКГ, будівельники — виконали величезну роботу для того, щоб усі українці на підконтрольних територіях були гарантовано обігріті.

Найбільшою проблемою залишаються деокуповані прифронтові райони, де швидко відновити інфраструктуру складно. 

Маємо два варіанти: або евакуація в інші регіони (йдеться переважно про мешканців багатоквартирних будинків), або забезпечення твердим паливом (дровами, вугіллям) та індивідуальними засобами обігріву — пічками, твердопаливними котлами.

Уряд ухвалив рішення виділити 563 млн грн для придбання дров та їх безоплатної роздачі соціально незахищеним верствам населення у прифронтових територіях. 

Мова йде про громади в Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Харківській, Сумській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. 

Будемо вирішувати питання постачання дров із західних регіонів, адже місцеві лісогосподарські підприємства зазначених областей не мають достатнього обсягу паливної деревини. Завдання — забезпечити теплом кожного українця.

Але й українці сьогодні можуть допомогти енергетикам. Найголовніше, про що ми просимо, — відповідальне споживання. Енергосистема протягом доби зазвичай навантажується нерівномірно. 

Є два піки споживання: вранці та ввечері, коли люди або збираються на роботу, або повертаються додому. Нам усім сьогодні варто змінити звички та відмовитись від включення в пікові періоди найбільш потужних та енергозатратних приладів (пральні машини, духовки, електрообігрівачі тощо). 

Я закликаю всіх дотримуватись цього правила навіть після відновлення пошкоджених об’єктів енергосистеми.

Від нашої з вами командної роботи, відповідальності та згуртованості залежить, наскільки стабільно Україна пройде зиму. Перемога залежить від кожного з нас.