"Выстрел себе в ногу" и еще 8 мифов о санкционной политике против Кремля

Вже понад 5 місяців триває загарбницька війна путінської Росії проти України. 

Протягом цього часу міжнародна коаліція держав-партнерів різними способами підтримує нашу державу. 

Фінансова та гуманітарна допомога, актуальні дані розвідки, сучасна зброя — все це допомагає нам ефективно протистояти РФ. 

Один із найважливіших напрямків роботи для протидії агресору — це комплексна санкційна політика, що сковує значні сили Москви. 

Від енергетики до технологій, з кожним днем Росія поступово перетворюється на державу-вигнанця, з якою не хочуть мати справу ані уряди, ані міжнародні компанії. 

Втім, часто санкційний напрямок роботи недооцінюють, через що навколо нього виростають різні маніпуляції та міфи. 

Міф №1. Санкції не працюють

Найпростіший і найпопулярніший міф Кремля, який не витримує жодної критики. За прогнозами світових рейтингових агентств, завдяки санкціям вже до кінця 2022 року ВВП Росії скоротиться на 10%, а рівень безробіття зросте до 9,3%. 

Фактично, вже найближчим часом ще 3,8 млн росіян втратять роботу. При цьому, реальні доходи громадян знизяться на 6,8%.

Санкції також суттєво вдарили по фінансовій системі агресора. Так, рівень інфляції у 2022 році в РФ перевищить 20%, що є рекордом для російської економіки від часів фінансової кризи 2008 року. Експерти також очікують зниження обсягу зовнішньоекономічних операцій з РФ на 20-30%.

Очевидно, що Росія стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з отриманням найважливіших компонентів, деталей і технологій. 

На тлі цього, світова рейтингова агенція Standard & Poor's (S&P) прогнозує суттєве падіння бізнес-активності в РФ. За попередніми оцінками S&P, російській економіці знадобиться 10 років, щоб відновитися до рівня початку 2022 року.

Міф №2. Санкції нашкодили Заходу більше, ніж Росії

Цей міф надзвичайно популярний серед прихильників Кремля на Заході — варто згадати хоча б риторику угорського прем'єра Віктора Орбана, який називає нові санкції "пострілом у ногу" чи навіть "пострілом у легені" європейської економіки. 

Та спроби Москви зменшити наслідки санкційного тиску на себе мають виключно пропагандистський характер.

Очікується, що жодна з країн санкційної коаліції не матиме таких поганих макроекономічних показників у 2022 році як Росія. За прогнозами регуляторів, економіка Єврозони цьогоріч зросте на 2,6%, Сполученого Королівства – на 3,75%, а США – на 2,3%.

Політика жорстких санкцій проти РФ вже призводить до незворотних наслідків у російській економіці. Але найголовнішим залишається той факт, що додаткові санкції проти Росії — це надійна інвестиція Заходу у власну безпеку.

Міф №3. Санкції завдають шкоди західній промисловості та фермерам

Ще один популярний міф серед Putinversteher-ів Заходу. Мовляв, російські компанії були важливою складовою багатьох ланцюгів доданої вартості, які лише відновилися після глобальної коронакризи, тож через це введення додаткових санкцій проти Кремля "не на часі".

Подібна риторика підриває можливості світу для припинення російської збройної агресії проти України. Очевидно, що введення масштабних антиросійських санкцій після 24 лютого 2022 року стало абсолютно необхідним кроком задля зменшення можливостей Кремля для наступу на Україну.

Варто додати, що завдяки санкційній політиці країни Заходу нарешті зможуть зменшити свою багаторічну залежність від російських ресурсів. 

Окрім того, економічні втрати через запровадження санкцій — ніщо у порівнянні із наслідками можливої російської агресії проти Заходу в майбутньому.

Міф №4. Через нові санкції Росія майже припинила постачання газу

Почати варто з того, що поточні санкції ЄС не торкнулися постачання природного газу з Росії. Але найголовніша вада цієї тези — вона абсолютно не враховує контекст російської газової політики стосовно сусідів. 

Ще за півроку до повномасштабного вторгнення в Україну Росія почала повільно затягувати газовий зашморг Європі. У другій половині 2021 року "Газпром" відмовився постачати додаткові обсяги природного газу для ЄС, спричинивши дефіцит на ринку і зростання вартості блакитного палива у кілька разів. 

Російський уряд систематично використовує газ як інструмент шантажу. Станом на липень 2022 року Росія скоротила постачання газу до ЄС до рекордно низького рівня — 1 млрд м³ на тиждень, але ЄС уже накопичив рекордні обсяги газу за останні 10 років.

Міф №5. Санкції призвели до різкого зростання цін

Часто серед противників санкцій проти РФ можна почути закид, що нові обмеження спричинили зростання цін на паливо, електрику і продовольчі продукти. 

Насправді, глобальна інфляція стала результатом карантину Covid-19, під час якого центробанки випустили трильйони доларів на фінансування додаткових програм медичного забезпечення та допомоги безробітним. Настільки масштабна емісія з боку багатьох урядів не могла не вплинути на інфляцію.

Що ж до цін на енергоносії, то цей міф тісно пов'язаний із попереднім. Вартість палива і електрики почала стрімко зростати ще у другій половині 2021 року — до запровадження масштабних санкцій проти РФ. 

При цьому, саме Кремль несе відповідальність за таке різке здорожчання, оскільки умисно скорочував обсяги поставок енергоносіїв до країн Європи.

Міф №6. Персональні санкції не торкнулися путінського оточення, олігархів та держслужбовців

Такий міф поширюється виключно тими, хто взагалі не стежить за санкціями проти РФ. Завдяки новим обмеженням країн санкційної коаліції, близьке оточення Путіна позбавляється нерухомості, банківських рахунків та інших активів за кордоном. 

Російські олігархи відтепер позбавлені ринків та фінансових інструментів у західних країнах. 

Політика Кремля несе для них багатомільярдні збитки. Так, за даними рейтингу Bloomberg Billionaires Index, 25 найбільших росіян втратили понад $60 мільярдів з початку російського вторгнення.

Більше того, проти війни в Україні виступила низка впливових російських олігархів (Абрамович, Дерипаска, Тіньков тощо). Попри це, Заходу варто посилювати тиск на російський бізнес та можновладців, зокрема на 50 олігархів, які, за оцінкою американського фінансиста Білла Браудера, тримають у довірчому управлінні до $200 мільярдів особистого статку Путіна.

Міф №7. Не варто посилювати санкції, це лише розізлить Кремль

Політика поступок, компромісів та умиротворення агресора не спрацювала ані проти нацистської Німеччини у 1939 році, ані проти путінської Росії у 2022. Всеосяжні санкції проти Росії – це інвестиції у безпеку західного світу.

Технологічна та фінансова ізоляція РФ значно знизить можливості Кремля загрожувати західним державам, дестабілізувати Європу та корумпувати еліти третіх країн. Це також зменшує можливості Кремля вести тривалу воєнну кампанію в Україні.

Але не варто зупинятися на досягнутому. У країн Заходу є багато додаткових можливостей для подальшого посилення санкцій проти Москви, включаючи фінансові, енергетичні та індивідуальні обмеження, що передбачені відповідними Дорожніми картами Міжнародної групи Єрмака-Макфола. 

Міф №8. Світ не може відмовитись від торгівлі з Росією

Too Big to Fail — часто саме цей термін вживають відносно ролі Росії в світовій торгівлі та безпеці. Насправді, значення економіки РФ для світу стосується переважно сировинних ресурсів — енергоносіїв та збіжжя. 

Західний світ має всі можливості диверсифікувати постачання цих товарів.

Завдяки санкціям до кінця 2022 року Росія втратить можливість постачати 90% своєї нафти до ЄС. 

Незважаючи на мінімальні обсяги постачання газу до ЄС із Росії у 2022 році та постійний тиск Кремля, ЄС входить у майбутній опалювальний сезон із найбільшими обсягами запасів газу за останні 10 років.

Насправді, Росія стала надзвичайно токсичною для роботи великого міжнародного бізнесу. Сотні іноземних компаній пішли з російського ринку і щотижня до них приєднуються нові. 

Обсяги торгівлі з Росією демонструють різкий спад, і ця тенденція буде тривати з кожним новим днем війни проти України.

Міф №9. Замість санкцій та передачі зброї нам потрібно заморозити конфлікт в Україні

Експерти Міжнародної групи Єрмака-Макфола переконані: якщо конфлікт буде заморожений, нова війна проти України розпочнеться як тільки Росія відновить свої сили. 

Ми переконалася у цьому на власному гіркому досвіді: спроби заморозити конфлікт на Донбасі у 2014-2015 роках не мали успіху і призвели лише до зростання апетитів Москви.

Думка, що нині популярна серед російських симпатиків, на кшталт екслідера Лейбористської партії Джеремі Корбіна, покладається на хибне уявлення про "добру волю" Кремля. 

Послаблення санкцій залишило б Росії значні фінансові можливості, а також можливість виробляти сучасну зброю для майбутніх війн. Крім того, під ударом РФ можуть опинитися й чимало європейських держав — Молдова, країни Балтії, Польща та інші.

Саме тому постачання західної зброї — додаткових артилерійських і ракетних систем, снарядів до них, бронетехніки та систем ППО — є критично необхідним для прискорення звільнення території України і завершення війни.

Замість висновку

Свого часу легендарний прем'єр-міністр Сполученого Королівства Вінстон Черчилль сказав: "Умиротворювач агресора — це той, хто годує крокодила, сподіваючись, що він з’їсть його останнім".

Світ і особливо країни Заходу повинні розуміти: поразка України у війні з Росією — це прямий шлях до нової, ще більш масштабної війни на теренах Європи. 

Натомість перемога України нейтралізує агресивні дії Москви і стане гарантією безпеки для європейського континенту на довгі роки.

Політика санкцій проти Російської Федерації завдає відчутного удару по можливостях агресора. Разом із нашими союзниками, ми маємо поставити хрест на загарбницьких планах Кремля у Європі. 

Задля досягнення цієї мети ми маємо бути єдиними та послідовними, крок за кроком рухаючись до справедливого миру.