Как обеспечить 25% энергии из ВИЭ без поддержки из бюджета

Агресія росії проти України, яка фінансується за рахунок надприбутків російського бюджету від експорту енергоносіїв, вчергове засвідчила необхідність переосмислення наших підходів до виробництва та споживання енергії. 

Українська енергетика в цьому контексті має хороші показники щодо обсягів викидів СО2 на кіловат-годину виробленої електроенергії, враховуючи рівень розвитку атомної та відновлюваної генерації. 

Так, за підсумками 2021 року частка вуглецево нейтральної електроенергії склала 70%, а в період весняного паводку 2022 року навіть перевищувала 85%! 

Проте щоб надалі нарощувати обсяги "зеленої" енергії в нашому енергобалансі, необхідно переглянути підходи до стимулювання розвитку відновлюваної електроенергетики. Зокрема, такого перспективного напрямку, як розвиток малої розосередженої генерації споживачів.

На сьогодні стимулювання встановлення споживачами генерації з ВДЕ здійснюється за моделлю "зеленого" тарифу. З одного боку, це дало значний поштовх до створення нової індустрії і спричинило стрімкий розвиток малої генерації.

Так, з 2018 по 2022 рік сумарна потужність установок приватних домогосподарств, що виробляють енергію з сонячного випромінювання, зросла більш ніж уп’ятеро і станом на початок 2022 року складає 1205 МВт (близько 45 тисяч одиниць). 

Також на початок 2022 року приватні домогосподарства встановили 57 кВт генерувальних установок з енергії вітру та 264 кВт комбінованих вітро-сонячних установок.

Водночас чинна модель має низку обмежень і недоліків, які призводять до зловживань та не дають змоги забезпечити сталість і стійкість розвитку зеленої генерації. 

По-перше, модель фіксованого "зеленого" тарифу стимулює не стільки розвиток власної енергетичної незалежності, як цілеспрямований продаж електричної енергії, що вироблена потужностями ВДЕ. 

Це відбувається завдяки суттєвій різниці між розміром "зеленого" тарифу для домогосподарств (18,09 - 16,26 євроцентів за 1 кВт⋅год) та ціною за електроенергію (~4 євроценти). 

Як наслідок, через стрімке зростання кількості генерувальних установок приватних домогосподарств зростає обсяг виплат Оператора системи передачі на компенсацію різниці між "зеленим" тарифом та ринковою ціною на електричну енергію, які в підсумку лягають на інших споживачів.

Так, у 2020 році обсяг витрат на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств становив 2,26 млрд грн (постанова НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668). 

У 2021 – 4,07 млрд грн (постанова НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353). У 2022 році тарифом на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік (постанова НКРЕКП від 01.12.2021 No 2454) передбачається фінансування таких витрат в обсязі 4,6 млрд грн. 

По-друге, така модель призводить до низки технічних викликів і спотворює ідеологію підтримки малої генерації з ВДЕ для наближення чистої "зеленої" енергії до споживачів та підвищення їх власної енергонезалежності.

Спостерігаються зловживання, пов’язані із будівництвом сонячних електростанцій приватних домогосподарств без власного споживання електричної енергії, або маніпуляції, пов’язані із збільшенням потужності таких об’єктів. 

Так, зафіксовано будівництво сонячних електростанцій потужністю понад 2 МВт на суміжних земельних ділянках (акт перевірки НКРЕКП ПАТ "Черкасиобленерго" від 20.07.2021 № 354). 

Отже, де-факто будуються промислові сонячні електростанції без отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії, без застосування процедури встановлення "зеленого" тарифу згідно з чинним порядком (постанова НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817) та без жодної відповідальності за небаланси і якість відпущеної електроенергії. 

В окремих домогосподарствах зафіксовано випадки перевищення обсягів погодинного відпуску електричної енергії над теоретично можливою генерацією згідно зі встановленою (договірною) потужністю.

У близько 40% сонячних електростанцій приватних домогосподарств споживання електричної енергії наближається до нуля (менше 10 кВт год/міс). Отже, весь обсяг електричної енергії, виробленої генеруючими установками таких домогосподарств, відпускається в мережу за завищеним "зеленим" тарифом. 

При цьому часто налаштування інверторного обладнання на максимальну видачу потужності призводить до проблем, пов’язаних з перевищенням напруги у мережі 0,4 кВ. 

При нормованих пунктом 4.2.2.1 ДСТУ EN 50160:2014 показниках напруги в 220 + 10% = 242 В максимальне значення напруги для однофазного приєднання (у випадку наявності значної потужності СЕС домогосподарств та неправильного налаштування обладнання) може досягати 250-280 В. У свою чергу це створює загрозу для електрообладнання сусідніх споживачів.

По-третє, наразі механізм підтримки генерації з ВДЕ врегульовано лише для домогосподарств (до 30 кВт) і енергетичних кооперативів (до 150 кВт). 

Отже, великий пласт непобутових споживачів, які могли б встановлювати генеруючі установки для компенсації насамперед власного споживання і зниження у такий спосіб своїх платежів "за електрику", виведений із системи державної підтримки та законодавчо не врегульований.

Очевидно, що конкурентний ринок не може розвиватися на подібних засадах. При цьому сама ідея розвитку відновлюваної енергетики для споживання є необхідною та правильною. 

Але подальше збільшення кількості таких установок за поточної моделі "зеленого" тарифу призведе до суттєвого зростання витрат, закладених у тариф оператора системи передачі і загострення наведених вище технічних проблем. 

Відтак, у підсумку не буде досягнуто ключових цілей розвитку відновлюваної енергетики: забезпечення споживачів чистою та доступною електроенергією, посилення енергетичної незалежності та стійкості енергетичної системи України.

Іншими словами, законодавче регулювання цього напрямку відновлюваної енергетики є застарілим та потребує оновлення.

Назрілі зміни

Міністерство енергетики ініціювало законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів". 

За цією дещо громіздкою назвою стоїть фактично інша ідеологія розвитку відновлюваної енергетики – без перехресного субсидіювання, зі значно ширшим колом учасників, та спрямована на посилення індивідуальної енергонезалежності.

Проєкт закону пропонує на заміну фіксованого і завищеного "зеленого" тарифу для споживачів запровадити нову модель підтримки (Net billing), яка буде орієнтована на покриття власного споживання та не потребуватиме додаткових фінансових витрат з боку держави та/або інших споживачів. 

Причому, право користуватися такою моделлю підтримки матимуть не лише домогосподарства, а й непобутові споживачі – підприємства, установи й організації.

Цей механізм дозволить споживачам, які встановили генеруючі установки і виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, використовувати кошти, отримані від продажу надлишкових (понад власне споживання) обсягів виробленої електричної енергії в наступний розрахунковий період. 

Тобто споживач отримує грошовий "депозит" за відпущену в мережу надлишкову енергію (за ціною, що на той момент склалася на ринку "на добу наперед" або за договірними умовами). 

Ці кошти електропостачальник зберігатиме на особовому рахунку споживача та використовуватиме для оплати спожитої ним електричної енергії у наступні періоди протягом календарного року (у разі, якщо потреба в електроенергії перевищуватиме її виробництво). 

Для споживачів, які встановлять сонячну та/або вітрову електростанцію передбачається можливість укладання договору купівлі-продажу електричної енергії з механізмом самовиробництва, а саме: між приватним домогосподарством (до 30 кВт), або малим непобутовим споживачем (до 50 кВт) і постачальником універсальних послуг, або іншим споживачем (до 500 кВт) та електропостачальником.

Такий підхід є вигідним для тих, хто хоче виробляти енергію не з метою продажу, а для власної енергетичної автономії. 

Особливо для кінцевих непобутових споживачів, оскільки наявна сьогодні ціна (понад 4,5 грн/кВт⋅год) є хорошим стимулом для встановлення генеруючої установки з альтернативних джерел з метою самозабезпечення електричною енергією.

Більше того, проєкт закону пропонує надати можливість споживачу енергії з власних альтернативних джерел компенсовувати споживання електричної енергії на власному об’єкті, навіть якщо зазначена генеруюча установка має інше місце розташування, проте приєднана до електричних мереж одного й того ж оператора системи розподілу, що й споживач, і розташована на території здійснення діяльності відповідного постачальника універсальних послуг. 

Це дозволить, зокрема, позбутися "дискримінації", яку зараз відчувають мешканці багатоквартирних будинків, що не мають площі для встановлення СЕС. Так, до прикладу, ОСББ зможе збудувати сонячну станцію на наявній площі поза будинком (і навіть поряд з містом) і споживати вироблену нею електричну енергію для своїх потреб. 

Проєкт Закону також враховує чинний на сьогодні механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії) для побутових споживачів. 

Сьогодні ціна для них становить 1.44-1,68 грн/кВт-год залежно від обсягів споживання. Вони також зможуть встановлювати генеруючі потужності з ВДЕ і "продавати" надлишки виробленої електроенергії постачальнику універсальних послуг, проте за визначеною в рамках ПСО ціною. І виходити, отже, "в нуль" при забезпеченні себе електроенергією. 

Переваги, закладені в цьому законопроєкті, не є гіпотетичними. Зокрема, схожа модель просьюмерства успішно запроваджена у Литві – першій країні Євросоюзу, яка змогла повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв завдяки диверсифікації підходів у виробництві та споживанні енергії.

Запропоновані законопроєктом підходи будуть стосуватися лише нових споживачів, які встановлять генеруючі потужності з ВДЕ. Система підтримки вже наявних альтернативних джерел виробництва енергії змінюватися не буде. Отже, держава виконає взяті на себе попередні зобов’язання. 

Очевидно, що подібні зміни не можуть відбуватися без консультацій з громадськістю та експертним середовищем. 

Тому Міністерство енергетики України розпочинає громадське обговорення проєкту закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів".

Реалізація закону дозволить забезпечити подальший розвиток малої розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії споживачами без державної підтримки. 

Що, своєю чергою, сприятиме досягненню частки 25% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, у 2030 році – як це передбачено Національною економічною стратегією України на період до 2030 року, проєктом Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року та Плану відновлення України, який був представлений у рамках Міжнародної конференції з відновлення України у Лугано.

А головне – це дозволить Україні створити стійку енергосистему, з переважно чистим енергетичним міксом, де ціноутворення є справедливим, а електроенергія – доступною.