Пираты Черного моря. Как россияне обходят санкции на воде?
24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, чим довела до кульмінації свою восьмирічну збройну агресію.
На території нашої держави РФ відверто порушує загальноприйняті правила війни, норми міжнародного гуманітарного права, вдається до вбивств та пограбунку цивільного населення. Хоча треба бути відвертими, те саме росіяни робили з 2014 року. Просто у менших масштабах.
Сьогодні, як і вісім років тому, європейські демократії відповідають на таку варварську агресію економічними та політичними санкціями. Натомість росіяни винайшли безліч хитрих способів як обійти міжнародні заборони.
Особливу кмітливість російські окупанти проявляють у питаннях уникнення морських санкцій. Аналітична група Trap Aggressor у партнерстві з міжнародним фондом "Відродження" підсумувала порушення Росією санкційних обмежень на воді, аби зрозуміти, які слабкі місця потрібно виправити.
Що продає Росія морем
Після повномасштабного вторгнення в Україну європейські порти для російських кораблів офіційно закрили. Проте російська нафта та товари продовжують потрапляти у порти країн Євросоюзу, незважаючи на обмеження.
П’ятий пакет санкції ЄС містить норму про те, що вхід до морських і річкових портів заборонений для всіх суден, зареєстрованих під російським прапором. Єдина ситуація, у якій така заборона не працює, – це подача російським кораблем сигналу SOS.
До того ж членам Євросоюзу дозволено окремо ухвалювати обґрунтовані винятки. Наприклад, давати дозвіл на вхід до портів суднам, які перевозять енергоносії, сільськогосподарську та харчову продукцію, медичний транспорт, фармацевтичні препарати та деякі метали.
Недосанкції: як сухопутна та морська блокади ЄС вплинуть на Росію
За даними Міжнародного енергетичного агентства, Росія забезпечує 11% світового видобутку нафти і посідає за ним третє місце у світі. У структурі її експорту частка нафти у 2013-2021 роках становила понад 42%, а природний газ – 11%.
Саме тому нафта є одним з ключових двигунів російської економіки, а фактичне ембарго на неї є важливим кроком в економічній та політичній боротьбі проти РФ. Проте, незважаючи на західні торгові обмеження, прибуток Росії від продажу нафти з початку 2022 року зріс майже на 50%.
Оскільки постачання енергоносіїв прямо виключено з заборони портів ЄС, цим, шукаючи вигоду, скористалася Греція, частка в транспортуванні російської нафти якої збільшилась утричі у порівнянні з 2021 роком.
Протягом квітня з російських портів Приморськ, Новоросійськ, Усть-Луга та Санкт-Петербург вийшли 190 танкерів, з яких 76 під грецьким прапором. Таким чином, з початку повномасштабного вторгнення з Росії щоденно вивозили близько 4,5 млн барелів нафти на суму приблизно 509 млн дол.
Теоретично на таку суму можна придбати 100 одиниць найсучасніших російських танків Т-90М "Прорив", моделі якого вже горіли в українських полях.
Класичні схеми обходу санкцій росіянами
Проблемним питанням також є визначення корабля як "російського". Річ у тім, що спосіб реєстрації суден ускладнює виявлення кінцевого власника.
Так, станом на березень 2022 року у санкціях Великої Британії існувала прогалина, яка дозволяла кораблю зайти, якщо не можна однозначно сказати, чи є він російським. При цьому неважливо був його вантаж російським чи ні.
Так російські товари усе ще могли потрапляти у порти, незважаючи на санкції.
Ще одним способом обійти заборону було вимкнення автоматичної інформаційної системи (АІС), яка є обов’язковою для передачі місцезнаходження судна. Покарання за це не передбачене, хоча такі дії можуть загрожувати безпеці у морі.
Всього за тиждень березня було зафіксовано близько 33 випадків такої "темної активності". За даними компанії Windward все частіше танкери з російською нафтою і нафтопродуктами зникають з радарів, і їхня тіньова активність після початку війни зросла на 600%.
Діряве ембарго. Як Росія обходить санкції на імпорт зброї
Переважно цей спосіб застосовується у виключній економічній зоні РФ для експорту нафтопродуктів всупереч санкціям. Аналогічний спосіб уникнення обмежень застосовувався російськими підсанкційними мільярдерами у березні.
За даними The Guardian щонайменше шість суперяхт "пішли у тінь" та не повідомляли про своє місцезнаходження. До речі, завдяки цьому способу у 2016 році іноземним суднам вдавалося обходити санкції в окупованому Криму для постачання вантажів та ведення торгівлі в обхід санкцій.
Одним із найпопулярніших методів доставки нафти є використання танкерів з позначкою "пункт призначення невідомий". Таке позначення може бути ознакою того, що нафту перевозять на більші судна в морі, вивантажують, а потім змішують з вантажем корабля.
У такому разі доведення російського походження нафти є неможливим. Ця ж схема використовувалась для експорту нафти з підсанкційних Ірану та Венесуели.
Доставити російську нафту в європейські порти можна було і відносно "легальним" шляхом, змішавши її з іншими сортами, наприклад, латвійською сумішшю.
Цей метод на початку весни використала Shell – компанія купувала бочку нафти, у якій лише 49,99% вироблено в Росії, а інші 50,01% поставляла з інших джерел. Змішуючи їх, Shell вважала, що отримує нафту неросійського походження. Сама торгівля відбувалася з російського Приморська до литовського порту Вентспілс, де продукт і "трансформували".
Вивезення вкраденого в Україні
Військовий флот Росії відіграє ключову роль у її грабіжницькій політиці. Удаючись до піратських методів, росіяни використовують силу для вивезення викраденого в Україні зерна, металопрокату та перевезенні іншого награбованого.
Російські окупанти вже викрали близько півмільйона тонн зерна з окупованих територій, що є третиною всіх зернових запасів на цих землях. Частина цього зерна вже експортується Росією до інших країн.
Так, наприкінці травня російський балкер Matros Pozynich прибув з Севастополя до Сирії з близько 30 тис тонн зерна, ймовірно, вкраденого в Україні. Для його "експорту" російські кораблі вимикали систему визначення місцезнаходження судна, вказували "невідомий" пункт призначення чи відправлення, тобто використовувала ті ж способи обходу портових санкцій, що і у випадку з експортом нафти.
Украв, вивіз, у Москву. Як окупанти намагаються продати крадене українське зерно іншим країнам
При цьому росіяни шляхом блокади українських портів не дають можливості Україні продати за кордон 22 млн тонн власного зерна, яке вже є на складах. Удаючись до шантажу, глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Росія готова пропустити судна із зерном у Середземне море, якщо Україна розмінує порти.
Російські судна також почали викрадати метал із порту в Маріуполі. Наприкінці весни вантажне судно "RM-3", яке належить російській компанії "Река-Море", вийшло з порту Ростова-на-Дону, неподалік Таганрогу вимкнуло свій радар та прибуло до Маріуполя, де і почалося завантаження рулонів металу та металопрокату.
Росія може вивозити метал у свої міста та міста окупованого Криму, а в подальшому продавати викрадене у країни Африки та Азії, що не підтримують санкції проти Росії.
Росія вкотре продемонструвала своє істинне нице обличчя, довела, що вона неспроможна навіть війну вести гідно, вдається до хитрощів та обманів для дрібної власної вигоди.
Як цьому протидіяти?
Світова спільнота зробила багато, аби продемонструвати Росії, що у ХХІ столітті піратський грабунок замість торгівлі є неприйнятним. Але схоже вжитих санкцій поки що недостатньо. Принаймні, російські лобісти знаходять шляхи їх обходу. Тому важливо повністю обірвати морську торгівлю з грабіжниками.
Аби зробити санкції ефективнішими та пришвидшити момент падіння піратської імперії, необхідно вжити послідовних та ефективних заходів.
Trap Aggressor підтримують рекомендації, викладені в Плані дій групи Макфола-Єрмака щодо посилення санкцій проти РФ в частині портів, які мають стати дороговказом для цивілізованих країн.
Передусім мова йде про запровадження вторинних санкцій щодо держав та компаній, що сприяють протиправній діяльності Росії, зокрема щодо покупців російської сирої нафти та нафтопродуктів, включаючи судноплавні компанії.
Варто заборонити здійснювати перевезення вантажів морським шляхом з Росії до демократичного світу, за винятком тих, що стосуються забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
У зворотному напрямку заборонити експорт металів, мінералів і руд та їх готової продукції до Росії. Ввести заборону на експорт суднобудівних технологій.
Безперечно, купівля краденого українського зерна та інших товарів має призвести до запровадження санкцій проти країни, яка закрила очі на походження товару.