Продать по 29, купить по 38. Как политика НБУ сдерживает поток валюты в Украину
Валютні обмеження, своєчасно введені НБУ 24 лютого, допомогли банківській системі вистояти і забезпечили фінансову оборону України.
ІТ-індустрія забезпечила рекордні $2 млрд надходжень в Україну за І квартал 2022 року, не зважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію. І продовжує активно працювати.
Але чим сильніші валютні обмеження, тим вищий ризик різкого зниження експортної виручки до кінця 2022 року.
Коли температура пацієнта різко зростає вище 38°C і є загроза життю, то потрібно швидко її збивати жарознижувальними препаратами. Втім, якщо не лікувати хворого, то побічні ефекти будуть вилазити. І доведеться постійно шукати нові і нові ліки для нових проблем зі здоров’ям.
Так, під час воєнного стану, ІТ-індустрія готова потерпіти задля фінансової оборони України. От тільки терпіння не безмежне, а їх, висококваліфікованих спеціалістів, платників податків, радо кличуть до себе Польща, Канада, Португалія і багато інших країн.
Ось кілька історій ІТ-спеціалістів та ФОПів із сектору креативної економіки.
Юрій працює програмістом. До війни він отримував виплати від компанії з реєстрацією в Естонії (власники українці) на свій ФОП.
Після введення обмежень Іван більше не може купити валюту онлайн через український банк.
Тож Юрій відкрив собі рахунки у платіжних системах Wise та Revolut, і купував валюту за курсом 30-32 з допомогою операцій квазі-кеш.
Після заборони НБУ на такі операції, Іван відкрив собі бізнес-акаунт ФОПа у Wise і тепер всю валютну виручку він отримує за кордоном.
В українську банківську систему він заводить тільки 5%, щоб заплатити єдиний податок. До речі, Іван вирішив не переходити на ставку єдиного податку 2%, але з початку війни добровільно передає армії та волонтерам 25% свого щомісячного доходу.
Нашу другу героїню звуть Катерина, вона менеджер проєктів в американській продуктовій компанії. Працівникам в перші дні допомогли евакуюватися в Краків, де зараз працює тимчасовий офіс.
Зарплату Катерина продовжила отримувати на ФОП в Україні напряму зі США, сплачуючи 5% єдиного податку.
Катя продає валюту з ФОП за курсом 29,25 у необхідних їй на життя обсягах. А також раз на місяць знімає готівку з гривневої картки, щоб заплатити за оренду квартири.
Курси списань з картки і зняття готівки в перші місяці війни були 30-32, тож її така різниця цілком влаштовувала.
Однак після постанови НБУ від 20 травня, виходить, що курси будуть ринкові, це може бути і 36, і 37 гривень за долар. А продавати потрібно за 29,25.
Катерина ще не знає, чи буде повертатися після перемоги України у війні. Однак після рішення НБУ вона вирішила стати податковою резиденткою Польщі, відкрити там ФОП і рахунок в банку.
Буде платити 12% податку з обороту. Вона не готова продавати долар з ФОП в Україні за 29,25, а розраховуватись за курсом 35-37.
Хоча Катерина з початку війни віддавала на ЗСУ 10% своїх доходів, вона не розуміє, чому має покривати таку дику курсову різницю і в чиїй кишені вона осідає. Тож категорично не сприймає її як підтримку держави.
Дизайнер Ярослав живе і працює у Львові, він фрілансер. Здебільшого, має іноземних замовників зі США. Раніше він отримував від них виплати через Payoneer, і потім виводив на рахунок ФОП в Україні, щоб працювати повністю легально і мати офіційні доходи.
Після валютних обмежень він вирішив залишати валютну виручку на картці Payoneer і розрахуватися нею при потребі. Оскільки ситуація, коли на ФОП продає валюту за 29,25, а купує на чорному ринку за 37 його не влаштовує.
Ярослав активно підтримує волонтерський рух, багато свого часу сам працює як волонтер і у дизайні, і допомагаючи внутрішнім переселенцям у Львові.
Він ще не знає, чи буде далі щось заводити на ФОП в український банк, вирішив дочекатися закінчення війни і тоді вирішити.
Всі імена та історії вигадані. Втім, якщо почитати форум DOU.ua, то бачимо, що наші герої існують. І оцінюють, чи дозволить валютна політика НБУ їм жити, працювати і сплачувати податки в Україні. Адже їм потрібен принцип — заплати податки, і далі розпоряджайся своїми коштами як хочеш.
Тож пропоную підписати петицію до НБУ, щоб валютна політика стала більш сприятливою для креативної економіки в Україні.