Деньги есть — строить некому. Бесхозяйственность власти дорого стоит Закарпатью

Використання бюджетних коштів – показник ефективності органів влади будь-якого рівня, а коли мова йде про субвенції з державного бюджету, то ще й політичного лобізму. 

Більшість субвенцій виділяється на умовах співфінансування з місцевих бюджетів, мають конкретне призначення й кінцевий термін освоєння.

Іншими словами, уряд дає кошти на реалізацію проєктів, але якщо не використати їх вчасно, кошти повертаються в держбюджет і втрачаються для отримувача безповоротно. 

Перинатального центру на Закарпатті не буде – гроші забрали в бюджет

У 2021 році Закарпатська область отримала  23 мільйони гривень субвенції на соціальне житло для дітей-сиріт. 

Кошти виділили на будівництво чи купівлю сімейних будинків або житла для випускників шкіл-інтернатів. Після закінчення інтернатів діти-сироти по суті не мають можливості купити власне житло чи оформити іпотеку, тому субвенція – чи не єдиний шанс отримати власну невеличку квартиру. 

У підсумку з отриманих 23 мільйонів влада не використала 5,9 мільйонів, які казначейство повернуло в держбюджет. Для порівняння: за 5,9 мільйонів можна купити 8 – 10 однокімнатних квартир в Ужгороді.

Наступна субвенція – на реставрацію пам'яток культурної спадщини. Минулого року з величезними труднощами для Закарпаття вдалося "вибити" з державного бюджету 18,5 мільйонів на реставрацію двох об’єктів – дерев’яної церкви XVII ст. в Колочаві та перекриття Ужгородського замку. 

В Офісі президента цю субвенцію називають "Великою реставрацією Зеленського". Впродовж року церкву відреставрували за 5,1 мільйонів, а до замку навіть не бралися. 

Як наслідок – 13,5 мільйонів втрачені. Причина "безгосподарності" лежить на поверхні – у замку через корупційні звинувачення усунули директора, а нового так і не призначили. 

Боротьба за посаду і відповідно за освоєння бюджетних коштів між різними політичними групами в області призвели до того, що унікальний історичний об’єкт, який потребує нагального ремонту, залишився без нічого.

Державна програма реставрації пам’яток культури діятиме й цього року. Теоретично, минулорічні об’єкти можна подавати на неї знову. Але далеко не факт, що фінансування під них знову виділять. 

А головне те, що якби кошти використали в 2021 році, то під цьогорічну програму можна би подати інші пам’ятки, які тепер не матимуть шансів на реставрацію. 

Субвенція на будівництво центру перинатології, акушерства та гінекології в м. Ужгороді, яку уряд надав Закарпаттю ще в 2020 році. Це окрема, дуже показова історія. 

Закарпаття не має обласного перинатального центру, його функції вже багато років виконує Ужгородський міський пологовий будинок, який приймає складні пологи з усієї області. 

Питання відкриття обласного перинатального центру розглядалося роками й постійно відкладалося через відсутність коштів. У 2020 році після численних прохань Верховна Рада і Кабмін нарешті звернули увагу на проблему. 

Виділення коштів лобіювали ОДА та більшість нардепів від Закарпаття, представників різних політичних партій і фракцій.

18 вересня 2020 року голова Закарпатської ОДА Олексій Петров відрапортував у своєму Фейсбуці: "Верховна Рада України прийняла виділення субвенції у розмірі 300 мільйонів гривень на будівництво крутого, сучасного перинатального центру в Ужгороді! Це законопроект, за який я переживав усім серцем і тримав кулаки, аби він був проголосований!"

Для Закарпаття 300 мільйонів – величезна сума, це майже вдвічі більше, ніж виділений області Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Оскільки використати виділені у вересні кошти до кінця поточного року було нереально, уряд продовжив дію субвенції до кінця 2021 року. 

А далі почалася банальна боротьба за право освоєння ласого шматка, у яку включилися різні політичні групи області. В процесі жорсткого протистояння колишні друзі пересварилися і замість того, щоб будувати перинатальний центр, почали вкладати палиці в колеса один одному. 

У підсумку впродовж минулого року обласна влада спромоглася виготовити проєктно-кошторисну документацію, яка обійшлася у 8,4 мільйонів гривень. Решту грошей – 291,6 мільйон гривень(!!!) – уряд у кінці бюджетного року просто забрав із Закарпаття – вони втрачені для області безповоротно. 

Яскравий приклад того, що трапляється, коли представники влади ставлять власні апетити вище інтересів області.

Щоразу уряд виділятиме Закарпаттю менше грошей на ліквідацію надзвичайних ситуацій

Крім названих вище сум Закарпаття втратило кошти й по інших субвенціях – 14 мільйонів на підтримку окремих закладів у системі охорони здоров’я (цільові кошти на забезпечення діабетиків інсуліном, купівлю кисневих концентраторів для COVID-хворих, придбання експрес-тестів тощо), 4,8 мільйонів – на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів", 1,6 мільйона – на соціально-економічний розвиток окремих територій тощо. 

А загальні втрати субвенцій за 2021 рік складають величезну суму в 335,1 мільйонів гривень – більше третини мільярда.

Але й це ще не все. Окреме питання – використання коштів резервного фонду Кабміну. У липні 2021р. Закарпаття накрив руйнівний паводок. 

Найбільше постраждав Рахівський район – паводкова вода зруйнувала чи пошкодила дороги, мостові переходи, затопила близько сотні будинків, знищила берегоукріплення. 

Загальні збитки від паводка сягнули 160 мільйонів гривень, і ОДА, не маючи таких коштів, звернулася по допомогу до уряду. Кабмін виділив області всього 44,4 мільйона гривень із резервного фонду, що майже в чотири рази менше від потрібного. 

Але навіть ці гроші обласна влада не використала, до кінця року освоєно всього 12,9 мільйонів. Решту – понад 31 мільйон (65% від виділених грошей) – повернуто в держбюджет і втрачено. 

Не зроблені мостові переходи, не відновлені дамби й берегоукріплення, не відремонтовані пошкоджені дороги… Тепер усе це доведеться відновлювати за кошти місцевих бюджетів, які й так дуже бідні. Або просто залишити без ремонту (скоріше, так і станеться).

Невикористання коштів резервного фонду має дуже сумні наслідки. І не тільки через невідновлену інфраструктуру. Щоразу при виникненні надзвичайних ситуацій уряд виділятиме Закарпаттю все менше грошей. 

Цілком логічно – навіщо давати кошти, якщо велика їх частка й так не використовується? А страждатимуть від цього прості люди, що опинилися в зоні стихійного лиха.

Загальна сума із невикористаних субвенцій та резервного фонду, яку втратило Закарпаття за підсумками 2021 року, становить 366,1 мільйонів гривень. 

Ці цифри ніхто не озвучує, тому що для влади вони незручні, а опозиція, очевидно, не розбирається у фінансах, або утримується від виконання своїх прямих функцій. 

Більше того, влада навіть намагається використати тему субвенцій для власного піару. Наприклад, у січні голова ОДА Віктор Микита подав як перемогу реставрацію дерев’яної церкви в Колочаві, яку здійснили в межах президентської програми "Велика реставрація". 

Однак про те, що з отриманих 18,5 мільйонів субвенції використано всього 5, а 13,5 мільйонів, які мали піти на реставрацію Ужгородського замку, від області забрали, не сказав жодного слова.

Або вельми показовий випадок із реконструкцією спорткомплексу Міжгірської загальноосвітньої школи. Минулого місяця голова ОДА Микита назвав його "одним із найуспішніших прикладів реалізації стратегії розвитку спорту у громадах Закарпаття". 

Очевидно, Микита просто не знає історію цього "успіху". Спортзал у Міжгірській школі був поспіхом включений Закарпатською ОДА в програму "Велике будівництво" напередодні приїзду Зеленського на Закарпаття в травні 2020р. 

Оскільки програмою опікується сам президент, звичайний шкільний спортзал назвали спорткомплексом, його в терміновому порядку подали на фінансування в ДФРР, який виділив на реконструкцію аж 17,7 мільйонів гривень. 

Під час візиту Зеленський пообіцяв, що всі анонсовані освітянські об’єкти будуть здані в експлуатацію до 1 вересня. 

Однак поки обласна влада виготовила проєктно-кошторисну документацію, поки провела тендер, минуло не тільки літо, а й рік. Із виділених 17,7 мільйонів нашвидкуруч освоїли трохи більше 10, а 7 мільйонів казначейство в кінці бюджетного року повернуло в держбюджет. 

Це була найбільша втрата ДФРР за 2020 рік. Щоб закінчити реконструкцію "спорткомплексу", шкільний спортзал включили в перелік ДФРР і на 2021 рік (хоча якби його відремонтували в 2020-му, ці гроші можна було б спрямувати на якийсь інший потрібний об’єкт). 

І ледве завершили роботи до кінця року. Яскравий приклад безгосподарності, який при урочистому відкритті спортзалу подадуть як досягнення.