Путь к промышленному безвизу, или Как в Украине ввести европейские стандарты

Путь к промышленному безвизу, или Как в Украине ввести европейские стандарты

Как устранить технические барьеры в торговле промышленными товарами между Украиной и ЕС и при чем здесь метрология? (укр)
Вторник, 21 декабря 2021, 08:13
исполнительная директорка аналитического центра "Украинский центр европейской политики”

Сучасний світ на перший погляд видається дуже технологічним та загнаним в правила, але якщо відкинути усі терміни, то в основі маємо такі визначальні речі, як: довіра та відповідальність. 

Вони для європейців базові, світоглядні. І саме вони закладені у відповідні стандарти, закони та правові норми. 

Тож, якщо ми говоримо про таку форму нашої співпраці з ЄС як допуск українських товарів на ринок країн Європи, тобто промисловий безвіз, то європейські стандарти якості – це саме те, де важливі довіра і відповідальність, і без чого важко буде рухатися вперед. Йдеться про радянські ГОСТи, але у значно ширшому, міжнародному, контексті.

Тішить, що Україна здійснила низку масштабних реформ у цій сфері. Ми перші серед країн СНД перейшли від застарілої радянської метрологічної системи на європейську – введено в дію базове і секторальне законодавства. Україна стала повноправним членом авторитетних міжнародних організацій.

Реклама:

Однак для виконання Угоди про асоціацію, особливо підписання нової – щодо промислового безвізу - цього недостатньо. 

Експерти Світового банку відзначають, що інфраструктура системи метрології України в цілому відповідає міжнародним вимогам, однак залучення значних інвестицій у цю галузь є недостатнім. Оскільки споживачі послуг не отримують усіх необхідних переваг, то і внесок метрології у розвиток економіки є недостатнім.

Базовою інституцією в Україні у цій сфері є Міністерство економіки, тоді як за міжнародними стандартами – цим повинні займатися незалежні органи. І це знову ж таки про згадувані вище фундаментальні – довіру і відповідальність.

Експерти Світового банку радять в умовах пандемії, економічної кризи та обмежених фінансових ресурсів модель визначення двох національних інститутів: один для наукової метрології, інший – для законодавчої. 

Тому назріла необхідність внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", в якому ці інститути будуть прописані. Це створить умови для усунення технічних бар’єрів в торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС. 

Важливим є також створення Консультативної ради з метрології, яка би напрацьовувала подальші кроки у цій сфері. І це – уже про оновлення усього Закону про метрологію. 

Українське метрологічне законодавство хоч загалом і відповідає міжнародному, однак є занадто складним і до нього часто вносяться зміни. Зокрема, документ був прийнятий у 2014 році, набув чинності у 2016, а вже через три роки до нього були внесені певні зміни. Зараз на черзі – ще одні. 

Окрім того, уже зараз експерти говорять, що українське законодавство потребуватиме подальшого удосконалення, зокрема, йдеться про більшу участь приватного сектору у наданні цих послуг, отримання більшої автономності інституцій сфери метрології у фінансовому відношенні.

Міжнародне та європейське законодавство теж не стоїть на місці: у 2020 році в ЄС набув чинності оновлений міжнародний документ, який враховує останні наукові і технологічні зміни в метрології.

Визначальним у ньому є розділ, який стосується "Розробки системи метрології для майбутнього". У ньому про те, що національні інфраструктури повинні швидко та адекватно реагувати на глобальні зміни у економіці та суспільстві, адаптуючись до нових потреб і технологічних змін. 

Для метрології це означатиме перехід: від механічних вимірювальних приладів до електронних, від одиничних приладів до вимірювальних систем, від статичних вимірів до динамічних (наприклад, розумні лічильники). А ще – про режим Paperless та вкрай складну боротьбу з шахрайством.

Необхідно бути вкрай динамічними, бо на розробку нового закону потрібно не менше двох років (враховуючи досвід прийняття попереднього), а ще на черзі чергові виклики – зокрема, штучний інтелект, який уже "стукає в двері світу", в тому числі і в метрології.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: