Все, что нужно знать о тарифах на тепло
На початку осені інформаційний світ навколо нас наповнюється хаосом: у випусках новин постійні прогнози щодо зростання тарифів, політики навперебій шукають винних, а вашою стрічкою у Фейсбуці можна лякати неслухняних дітей.
Але цей непростий період можна пережити. Що для цього варто знати і очікувати?
Відімкніть інформаційний шум. Підприємства зобов'язані інформувати вас про всі плани щодо зміни тарифів, їх розмір і структуру, обґрунтування причин зміни або необхідності встановлення. Слідкуйте за офіційною інформацією.
Довіртеся професіоналам. Тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування, відповідне розпорядження підписує мер вашого міста. Порядок розрахунку і процедура встановлення тарифів є чітко визначеними на загальнодержавному рівні.
Порушення цих правил – незаконне. Органи місцевого самоврядування – підзвітні громадськості, вся інформація про їх рішення – відкрита, а мери несуть політичну відповідальність за рішення, які підписують.
Не поспішайте вимагати від мера безкоштовного опалення. Встановлення тарифу, який не компенсує економічно обґрунтованих витрат підприємств, є незаконним.
Тарифи ростуть. В різних містах зі своїми особливостями, але тенденція невблаганна.
Які ще економічно обґрунтовані витрати? Забезпечення наших домівок теплом — це доволі дорогий процес. В тарифі на тепло можна умовно виділити три складові:
- витрати на паливо
- витрати на заробітну плату
- витрати на обслуговування інфраструктури підприємств (ремонти і модернізація котелень, мереж тощо).
Останнім часом все частіше звертають увагу на фінансові витрати підприємств. Але це відносно новий аспект, який потребує детальнішого огляду.
З початку 2015 року вартість природного газу зросте щонайменше у 7 разів (з урахуванням прогнозованих цін для теплопостачальних підприємств на опалювальний сезон 2021/2022 років). Газ є основним паливом в системах теплопостачання в Україні.
Витрати на паливо становлять найбільшу частину тарифу. Вартість палива формується ринком, і з недавніх пір держава має обмежений вплив на цей процес. Ціни на енергоносії вкрай важко точно прогнозувати і суттєво на них впливати.
Газ не лише дорожчає, але і дешевшає. Багато споживачів могли відчути зниження платіжки у опалювальному сезоні 2019/2020 років.
Зарплати і інфляція також зростають.
Тривалий час для зниження тарифів витрати на заробітні плати і модернізацію стримувалися. Але спеціалісти звільняються, інженерні системи виходять з ладу.
Ці витрати доводиться збільшувати. І після тривалого штучного стримування тарифів споживачі неминуче відчувають їх різке зростання.
Наростає соціальна напруга. За останні шість років склались об’єктивні умови для зростання вартості опалення більш, ніж в п'ять разів. Це у понад три рази випереджає рівень інфляції, на чверть – зростання заробітної плати і вдвічі – доходів домогосподарств.
Що далі? Як видно з тенденції останніх років, тариф на найближчий опалювальний сезон мав би становити близько 2000 грн/Гкал. Принаймні залишатись в діапазоні 1800 – 2200 грн/Гкал.
Але надто багато факторів повинні співпасти для справдження цього прогнозу. В першу чергу має справдитись прогноз на вартість палива, рівень якої я мав сміливість окреслити і яка в будь-який момент може зрости з цілком об’єктивних причин.
Що робити і хто захистить населення? Найбільше на тариф впливає ціна палива для якої нормально сильно коливатись. Цим і небезпечно залежати від одного конкретного виду палива.
І захиститися від цих коливань допоможе використання якомога різноманітніших видів палива. А це можливо лише в централізованих системах і ніяк не при індивідуальному опаленні.
Збереження і розвиток централізованого опалення – обов’язок органів місцевого самоврядування, як власників централізованих систем.
Перехід на автономне опалення, тим більше за кошти самих споживачів – це перекладання відповідальність і ризиків на громадян.
Інвестиції у систему теплопостачання міста – єдиний механізм зниження тарифу. Ні не сьогодні, але це гарантовано матиме позитивний ефект вже у недалекому майбутньому.