Иррациональная стабильность. Почему старшие работники наиболее устойчивые и уязвимые в период COVID-19

Людей пенсійного й передпенсійного віку не надто охоче наймають на нову роботу, проте саме вони досі є фундаментом багатьох професій, особливо робітничих. 

Поряд із цим, поки в Україні від Covid-19 вакциновано трохи більше 2% населення, а люди старше 65 – пріоритетні кандидати на щеплення, саме вони мають своєрідну фору як робоча сила. 

Пандемія підкреслила ці та інші суперечності, водночас ускладнивши працевлаштування й посиливши позиції саме цієї вікової категорії.

Status quo 

За даними Державної служби зайнятості, в Україні за минулий рік саме старше покоління виявилось одним із найстійкіших на ринку. 

Рівень зайнятості скоротився практично в усіх вікових категоріях, крім групи 50-59 років, у яких показники навіть зросли на 0,4%. При цьому усе стабільно складно для пенсіонерів: зараз зайнято лише 13,6% представників вікової категорії 60-70 років.

Картина на ринку праці склалась вельми своєрідно. З одного боку, статистика свідчить, що масового безробіття серед старших працівників, яке б спровокувала пандемія, таки не сталось. 

Чого не скажеш, наприклад, про США, де лише за березень-квітень 2020-го рівень безробіття серед працівників старше 55 років підвищився з 3,3% до 13,6%. 

Якщо поглянути з боку тих "бумерів", які все ж опинилися без роботи в 2020-ому, пошук нового місця перетворився на завдання "з зірочкою".

За даними дослідження OLX Робота, 64% людей старше 40 років заявили, що мали проблеми з пошуком роботи через вік. 

Учасники опитування також свідчать, що у старшому віці такий пошук може займати більше часу. 20% людей цієї вікової групи шукає роботу понад пів року, тоді як серед молодших людей таких тільки 13%.

З боку роботодавців ситуація неоднозначна. Більшість, як показують дослідження OLX Робота, декларують рівний підхід до найму незалежно від віку. 

Тільки 13% опитаних стверджують, що не наймають співробітників старше 65 років – і пояснюють свою позицію специфікою роботи, яка вимагає фізичних навантажень. 

Серед популярних причин відмови у працевлаштуванні робітників пенсійного віку – те, що, на думку роботодавців, старші працівники повільніше вчаться, гірше орієнтуються в технологіях і відчувають труднощі, намагаючись влитися в колектив. 

15% опитаних надають старшим працівникам лояльніші умови роботи: здебільшого виплачують бонуси до зарплати і допомагають опановувати нові технології. Відсоток, звісно, малий, але надія є.

Золотий резерв

З погляду ринку, люди передпенсійного й пенсійного віку, традиційно, є суперечливими кандидатами, а через пандемію тим більше. Крім того, що їх менш охоче беруть на роботу, вони ще й належать до групи ризику – а отже ходити на роботу для них буквально небезпечно. 

Найбільшу складність представляють робітничі професії, які ще й не переведеш у віддалений формат. 

Деякі великі компанії ще на старті першого локдауну торік змогли відправити своїх працівників, які належали до групи ризику й не могли працювати віддалено, в оплачувані відпустки. Але насправді дуже мало роботодавців в Україні реально в змозі дозволити собі подібний крок.

Поряд із цим пандемія, особливо під час хвиль захворюваності, породила критично гостру потребу в молодшому медичному персоналі – медсестрах, санітарках тощо. І тут довелося повертати до роботи навіть тих, хто пішов на пенсію. 

Ринок робітничих професій, де кістяк поки стабільно складають саме люди старше 40, після короткої паузи знову працює у звичному режимі й також потребує працівників, які щодня все ще ризикують, ходячи на роботу. 

Пандемія, яка стала найбільшою загрозою саме для старшого покоління, схоже, в силах і зіграти їм на користь. Ідеться про вакцинацію від COVID-19, де саме люди 65+ отримали пріоритет на щеплення. 

Станом на 20 травня, за даними МОЗ, вакцинованих принаймні однією дозою серед цієї категорії населення – понад 262 тисячі. Тобто саме вони в теорії отримують більші шанси без ризиків повернутися до роботи, в тому числі і як essential workers. А отже це додає їм бонусів на ринку, якщо вони зараз у пошуках роботи. 

За даними ООН, до 2050 року частка людей старше 65 років у світі зросте майже вдвічі – з 9,3% у 2020-ому до 16%. Тож схоже, що саме старше покоління в майбутньому довше працюватиме пліч-о-пліч із молоддю. 

А ще експерти прогнозують інші пандемії в перспективі. І до них суспільству необхідно виробити робочі механіки, де люди пенсійного й передпенсійного віку не опиняться за бортом, а вакцинація не стане ключовим важелем, який визначає, кому повертатись до роботи, а кому – ні.