Польский рынок труда для украинцев

Польский рынок труда для украинцев

Польская экономика активно восстанавливается после пандемии. Какие отрасли наиболее нуждаются в трудовых мигрантах? (укр)
Понедельник, 14 июня 2021, 14:15
владелец компании по международному трудоустройству Gremi Personal

Із середини травня у польській економіці почали поступово зніматися обмеження, обумовлені пандемією, що знову спричинило підвищений попит у деяких галузях на робочу силу з України. 

Крім традиційного сезонного збільшення кількості вакансій у сільському господарстві, трудові мігранти потрібні на підприємствах харчової промисловості, логістики, на будівництві, в готелях та ресторанах, і що цікаво – на виробництві деталей для електротранспорту. 

Станом на кінець третього кварталу 2020 року кількість вакансій у Польщі в суб’єктах народного господарства, де працює не менше 1 людини, становила 91,1 тис. і була вище, ніж на кінець другого кварталу 2020 року, на 9,7 тис., тобто на 11,9% (за інформацією GUS - Головного управління статистики Польщі).

Виробництво і переробна промисловість

Згідно з даними GUS, виробництво зросло на 11,2% у грудні 2020 року порівняно з груднем 2019 року. Тому не дивно, що багато підприємств інтенсивно набирають людей. 

Реклама:

Уже після першої хвилі пандемії, коли були введені обмеження на кордоні, переробники, опитані у межах дослідження IBŻ Index, розповіли, що не зазнали будь-яких коливань в обсязі або рентабельності виробництва за попередні три місяці. 

Навпаки, 43% респондентів навіть відзначили зростання. Кожен третій опитаний підприємець вказав на збільшення виручки від продажів у порівнянні з результатом минулих років, а отже і зростання попиту на працівників.

Сільське господарство

Сезонні робітники зараз найбільш затребувані в сільському господарстві, на зборі врожаю і переробці продуктів на харчових фабриках. 

За даними Польської асоціації виробників фруктів і овочів, у пік сезону польським фермерам потрібно близько 100 тис. працівників, більшість з яких – українці. В харчовій галузі також відбувається сезонне зростання обсягів виробництва, що триватиме до листопада.

Логістика

З одного боку, логістична галузь постраждала від втрати контрактів, відсутності замовлень, закриття підприємств, припинення виробництва і скорочення зайнятості. Прикладом може служити автомобільна промисловість, на яку досить серйозно вплинула ситуація, пов’язана з коронавірусом. 

З іншого боку, ця сфера пережила справжній бум, особливо в кур’єрських компаніях і компаніях з електронної комерції, де попит на працівників не знижується вже більше року. 

Зацікавленість в онлайн-покупках у перші три місяці 2020 року була середньою, однак після введення перших обмежень вона збільшилася на 271%. І зараз навіть в умовах ослаблення пандемічних обмежень у Польщі (відкриття ТЦ, ресторанів тощо) є стабільно високою. 

Транспортні компанії залучають українців на роботу на складах – для пакування і відправки товарів. У цьому секторі робота є впродовж всього року.

HoReCa (готелі, ресторани, кафе)

За останніми даними Головного статистичного управління, минулого року в галузі HоReCa (готелі, ресторани, кафе) скоротилося 24,1 тис. робочих місць і було створено 18,8 тис. нових. 

З ринку зникли майже 5,3 тис. робочих місць. Тривалі жорсткі обмеження для ресторанів і готелів у Польщі з жовтня по травень призвели до того, що працівники сфери гостинності почали перекваліфікуватися і працевлаштуватися в інших секторах економіки. 

Тому в травні, коли польський уряд дозволив відкрити ресторани і готелі, у підприємців виникла гостра проблема з нестачею робочої сили, і вони почали терміново шукати персонал.

Цього року пропозицій роботи, пов’язаної з гастрономією та готельним бізнесом, набагато більше. Потрібні офіціанти, бармени, бариста, покоївки, помічники на кухні, кухарі. 

Підприємці сподіваються, що таких жорстких обмежень, як минулого року, вже не буде і їм не доведеться знову закриватися восени і працювати на неповну силу, оскільки Польща активно вакцинує своїх громадян.

Будівництво

Будівельна галузь також непогано почувається в умовах пандемії. За даними аналітичного центру AMRON-SARFIN, приплив інвестицій у житлову нерухомість пожвавився в третьому кварталі минулого року. 

У порівнянні з другим кварталом, кількість зданих квартир збільшилася на 24%, кількість виданих дозволів – майже на 11%, а кількість квартир, будівництво яких уже почалося, зросла на 42%. У порівнянні з другим кварталом 2020 року збільшилася кількість ремонтів і зведення приватних будинків. 

Із самого початку пандемії будівельні компанії скаржилися на катастрофічний дефіцит робочих рук. За даними Bloomberg, з Польщі виїхав кожен п’ятий український будівельник. Однак невдовзі ситуація стабілізувалася. Польща активно будується і потребує трудових мігрантів для реалізації інфраструктурних проєктів і будівництва нерухомості.

Сектор "електромобільності" – галузь майбутнього на польському ринку праці

Стрімкий розвиток цієї галузі останній роки – справжній новий тренд в Польщі. Попит на працівників у галузі "електромобільності" (виробництва деталей для електротранспорту) наразі виник практично на всіх рівнях – починаючи від працівників на підприємствах зі збірки і введення верстатів в експлуатацію до керівників виробництв. 

За 2 роки попит на таких працівників збільшився більш ніж на 200%. До кінця 2022 року в цьому секторі може бути створено до 10 тисяч нових робочих місць. Міжнародні компанії (що переважно виробляють акумулятори для електромобілів) вкладають все більше і більше в польський ринок праці.

Загалом у Польщі спостерігається тенденція динамічного зростання попиту на трудових мігрантів з України. 

На сьогодні рівень безробіття в країні становить 6,1% і є одним із найнижчих серед країн ЄС. Це означає, що країна не може закрити вакансії власними трудовими ресурсами і потребує припливу мігрантів. 

У деяких галузях, зокрема в сільському господарстві і харчовій промисловості, польським підприємцям не впоратися зі зростаючими обсягами виробництва без робочих рук українців.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: