Свободные экономические зоны и преступность: мировые уроки для Украины

Упродовж останнього року створення принаймні однієї вільної економічної зони (ВЕЗ) в Україні стало питанням, що періодично спливає на порядку денному.

Можлива ВЕЗ на Донбасі була однією з п'яти тем, винесених президентом Зеленським на консультативне "всенародне опитування" у жовтні 2020 року.

У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, у яких кожен знайде ВЕЗ на свій смак: від туристичної на Закарпатті до "порто франко" в Одесі.

Складно сказати, наскільки серйозно розглядаються ці пропозиції і чи буде реалізована хоча б одна з них. Однак оскільки прихильників ідеї ВЕЗ можна знайти в різних політичних силах, можливість цього, безперечно, існує.

Важливо розуміти, що ВЕЗ можуть не лише мати економічні переваги, а й сприяти злочинності. Як у медицині, "не нашкодь" має бути важливим принципом економічної політики, і для того, щоб створення ВЕЗ не завдало шкоди, необхідно розуміти ризики і мати можливість їм запобігти.

Що таке ВЕЗ

Перш за все, варто визначити, чим є ВЕЗ, оскільки це навряд чи загальновідомий термін. Як правило, під ним розуміють частину території країни, де не стягуються імпортне мито або імпортні податки.

Утім, відсутність митних платежів – лише частина історії. У багатьох країнах ВЕЗ характеризуються іншими численними вигодами: додатковими податковими пільгами для компаній у ВЕЗ, полегшенням правил найму працівників, спрощеною системою нагляду за діяльністю фінансових установ.

Ці пільги привабливі і для легальної діяльності, і для злочинних схем.

Злочинність у ВЕЗ

Форми злочинності у ВЕЗ можуть бути вкрай різноманітними. Дослідження Міжнародної митної організації називає такі.

* Імпорт та експорт заборонених або контрольованих товарів (контрафактних продуктів харчування та одягу), захищених видів флори та фауни, предметів культурної цінності.

* Ухилення від митних платежів у разі незаконного ввезення товарів на митну територію країни за межами ВЕЗ.

* Ухилення від оподаткування: наприклад, шляхом штучного переведення доходів на компанію, що має податкові пільги внаслідок роботи у ВЕЗ.

* Відмивання коштів: наприклад, використання злочинно отриманих готівкових доходів для придбання товарів у компаній, що працюють у ВЕЗ.

Звісно, ці та інші види злочинної діяльності можуть статися як у ВЕЗ, так і за її межами. Привабливість ВЕЗ для злочинності полягає не в тому, що, скажімо, контрабанда у "звичайному" порту неможлива, а лише тому, що митний нагляд у ВЕЗ, як правило, ще менш прискіпливий, ніж деінде в державі.

Урешті-решт, ідея ВЕЗ полягає в тому, щоб спросити бюрократичні процедури і стимулювати торгівлю та інвестиції. Залежно від виду ВЕЗ те саме може стосуватися податкового, фінансового та іншого наглядів.

Наскільки ж серйозні ці ризики і як можна їх нівелювати?

Світовий досвід

Упродовж останніх двох років разом з моїми колегами я працював над проєктом, що досліджував досвід різних держав з протидії злочинності у ВЕЗ.

Ми провели понад 70 інтерв'ю з експертами з усього світу та зробили ґрунтовний аналіз літератури з цих питань. Наші зусилля були зосереджені на чотирьох різних державах з ВЕЗ регіонального або міжнародного значення: Панамі, Мороко, Сінгапурі та Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ).

Попри їх розбіжності, усі вони мають спільні риси, що дозволяють краще зрозуміти ризики, пов'язані з ВЕЗ.

По-перше, ступінь злочинності у ВЕЗ суттєво залежить від того, яка діяльність у ній дозволена. Контрабанда і відмивання коштів становлять більший ризик у ВЕЗ, націлених на сприяння значним обсягам міжнародної торгівлі, ніж у ВЕЗ, що надають податкові або інші пільги для розвитку конкретної галузі.

Яскравий приклад – Панама. Вільна зона Колону є однією з найбільших торговельних ВЕЗ у світі. Попри економічний успіх, вона певною мірою перетворилася на репутаційну проблему для панамського уряду, оскільки її використання для контрабанди і відмивання коштів привернуло до себе увагу Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ).

У той же час Panama Pacifico – інша ВЕЗ у тій же країні – є офісним і дистрибуційним центром для обмеженої кількості багатонаціональних корпорацій, участь яких в організованій злочинності є відносно малоймовірною.

Цю різницю необхідно мати на увазі при обговоренні того, яких саме ВЕЗ потребує Україна (якщо вона їх взагалі потребує).

По-друге, хоча у всіх досліджених нами країнах є правила, яких має дотримуватися адміністрація кожної ВЕЗ для запобігання злочинності (наприклад, необхідність проведення due diligence стосовно кожної компанії, що бажає вести бізнес у ВЕЗ), моніторинг їх дотримання часто відсутній.

При цьому ВЕЗ можуть адмініструватися приватними компаніями. Оскільки їх основна ціль – заробіток, це означає, що вони можуть нехтувати питаннями безпеки і запобігання злочинності. Тобто розробка дієвої системи нагляду над ВЕЗ має бути важливою передумовою для їх створення.

По-третє, питання безпеки і комплаєнсу стають ключовими для ВЕЗ. У 2019 році Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) опублікувала рекомендацію, що містить код поведінки для "чистих" ВЕЗ.

Це де-факто новий глобальний стандарт адміністрування вільних економічних зон, що ґрунтується на принципах активної взаємодії ВЕЗ з правоохоронними органами. Досі невідомо, яким чином ОЕСР буде оцінювати його дотримання, але створення моніторингового механізму є питанням часу.

У 2020 році асоціація World Free Zone Organization, що об'єднує понад 600 ВЕЗ, запустила програму сертифікації ВЕЗ, засновану на стандартах ОЕСР.

Тим часом аналітичний центр Royal United Services Institute, де я працюю, створив безкоштовний онлайн-інструмент, що дозволяє банкам і транспортним компаніям краще оцінити комплаєнс-ризики, пов'язані з роботою у ВЕЗ.

Ігнорування стандартів ОЕСР було б не креативною бізнес-ідеєю, а прямою дорогою до когорти ВЕЗ, яких оминатимуть серйозні міжнародні компанії.

Підсумки

Не дивно, що Великобританія, яка останніми роками вела мову про створення ВЕЗ, приділила значну увагу питанням протидії злочинності.

У квітні комітет Палати общин з міжнародної торгівлі привітав рішення британського уряду дотримуватися рекомендації ОЕСР, але зазначив, що ризики злочинності потребуватимуть постійного моніторингу та правоохоронної діяльності, і запросив уряд "викласти, яким чином це буде забезпечено".

Це не означає, що створення ВЕЗ – погана ідея. За належного контролю вони можуть як стимулювати торгівлю й інвестиції, так і бути більш безпечними, ніж інші порти або ділянки кордону. Однак це потребуватиме компетентного і прагматичного планування, а не ухвалення поспішних рішень, тим більше у настільки криміногенно проблематичних місцях, як Донбас.