В шаге от веерных отключений

Протягом останніх років в енергетиці України відбуваються прогнозовані речі.

Системне порушення енергетичного балансу в угоду тій чи іншій складовій енергетичного міксу без адекватних заходів з компенсації такого порушення призводить до розбалансованості енергетичної системи.

Через нехтування інтересами атомної енергетики – важливої складової енергетичного міксу – енергетика й економіка загалом втрачають стійкість.

Усе частіше можна почути, що ніяких віялових відключень не буде, а це означає лиш одне: ризик таких відключення зростає. Як ми до цього дійшли?

Відповідь: дійшли упевнено та планомірно. Причиною критичних проблем в енергетичній системі вже визначається звичайна зима.

Як сталося, що енергетична система опинилася на цій межі? Чому уряду доводиться кидати в топку всі ресурси для запобігання віяловим відключенням, коли країна має потужну атомну енергетику, здатну забезпечити понад половину обсягів енергетичного балансу, а в певні періоди – до трьох чвертей?

Мова йде про 15 блоків на чотирьох АЕС з встановленою потужністю майже 14 тис МВт й річним обсягом виробництва електроенергії близько 80 млрд кВт-год.

Як відбувалася підготовка до осінньо-зимового періоду, якщо другою після зими причиною енергетичної кризи озвучується відновлення докарантинного рівня споживання електроенергії, що, як виявилося, відбулося надто несподівано.

Три квартали 2020 року пройшли під тиском обмеження атомної генерації, щоб знайти місце в балансі неконтрольованому зростанню обсягу енергії з ВДЕ. Три квартали атомна генерація трималася в лещатах між альтернативною й тепловою і знижувала виробництво ціною зміни графіка планових ремонтів.

А що таке оперативна зміна графіка планових ремонтів енергоблоків, які не можна виводити з експлуатації із залишками невідпрацьованого палива?

Маємо зупинені в четвертому кварталі чотири з п'ятнадцяти блоків АЕС – лише для виконання доручення щодо дотримання обсягів виробництва, закладених у прогнозний енергетичний "баланс". Той самий прогнозний баланс Об'єднаної енергетичної системи, який Міненерго затвердило 4 листопада 2020 року.

І от несподівано прийшла зима. Абсолютно несподівано для Міненерго знизилася генерація ВДЕ. Друга після атомної генерації потужна складова енергетичного міксу України теплова генерація, розбудована за часів СРСР у складі 12 потужних ТЕС, з рекордними 3 млн тонн вугілля на початок опалювального періоду виявилася безпорадною в цю звичайну зиму.

За даними НЕК "Укренерго", з листопада 2020 року до 31 січня 2021 року запаси вугілля на складах ТЕС скоротилися у 5,7 разу.

На Вуглегірській ТЕС вугілля марки "Г" лишилося 6 тис тонн за потреби 76 тис тонн – у 12 разів менше. На Трипільській ТЕС є 3,6 тис тонн антрациту – у шість разів менше від потреби. На Зміївській ТЕС склад заповнений на 1,6%. Така ж ситуація на Криворізькій, Курахівській і Бурштинській теплових електростанціях.

НКРЕКП довелося перевіряти станції на предмет забезпечення паливом, бо умови їх ліцензій передбачають зобов'язання мати резерви. Прогнози Міненерго виявилися не вартими паперу, на якому написані.

Тепер атомна генерація, яка, попри чисельні попередження від "Енергоатома" щодо неадекватності дій з обмеження, змушена була згортати виробництво, робить усе можливе для нарощування обсягів виробництва.

Запорізька АЕС уперше виведена на максимальну потужність, бо своєчасно зупинила "вимушено-планове" виведення одного з енергоблоків.

Нерозуміння причинно-наслідкових зв'язків в управлінні складними системами призводить до їх колапсу. Залишається лише сподіватися, що абсолютно дискримінаційне, нераціональне, непрагматичне ставлення до атомної енергетики України не призведе до реальних віялових відключень.