Что мешает приватизации "Львиввугилля"

У 2018 році тодішній президент Петро Порошенко підписав закон "Про приватизацію", яка передбачала поділ процесу роздержавлення на велику та малу. 

Майно вартістю до 250 мільйонів гривень віднесли до об’єктів малої приватизації, а все, що вище цієї вартості ­­– до великої.

Новообраний президент Володимир Зеленський продовжив розвивати тему та пообіцяв пришвидшити процес. Однак, у зв’язку з поширенням Covid-19, велику приватизацію вирішили відтермінувати. Проте це ніяк не зачепило малу приватизацію.

Між тим, як вдалось дізнатись StateWatch, і у малій приватизації чимало проблем та незрозумілих рішень. На прикладі одного підприємства спробуємо це довести.

17 серпня 2020 року прес-служба Фонду державного майна України повідомила, що за пропозицією Міненерго було прийняте рішення виключити з об’єктів на приватизацію ДП "Львіввугілля" та ДП "Шахта "Надія" ДП "Львіввугілля". 

Таке рішення могло бути мотивоване тим, що держава цілком справляється з управлінням даного об’єкту, а саме підприємство є прибутковим. Хоча, як з’ясувалось, справи на ДП "Львіввугілля" далеко не ідеальні.

У 2019 році Державна аудиторська служба України провела перевірку ДП "Львіввугілля" та виявила низку багатомільйонних порушень та фактів неефективного управління. Ми отримали документ, тому деталізуємо основні порушення, що були виявлені на підприємстві під час аудиту.

Збитковість підприємства 

Основною метою ДП "Львіввугілля", як і багатьох інших підприємств, є отримання прибутку від ведення господарської діяльності. Однак, як показав аудит, підприємство цю мету системно не виконує та вже багато років залишається збитковим для держави.

Лише за два з половиною роки чистий збиток підприємства наблизився до майже мільярда гривень. Якщо говорити детальніше, то за 2017 рік збиток підприємства становив 145,6 млн грн, за 2018 рік – 457 млн грн, за І півріччя 2019 року – 271,4 млн грн. 

Що стосується 2020 року, то за результатами другого кварталу підприємство продемонструвало прибуток у розмірі 215 мільйонів гривень. 

Однак причина такого різкого покращення фінансового стану криється не у покращенні стану справ на підприємстві, а у банальній дотації з державного бюджету розміром 244 мільйонів гривень, що отримало підприємство на погашення заборгованості із заробітної плати.

Неефективне управління 

Вугілля, що видобувається на шахтах ДП "Львіввугілля", має достатньо високу зольність (чим вища зольність – тим менша його ефективність. – ЕП). 

У зв’язку з цим велика частина видобутого вугілля потребує додаткового збагачення, що зі свого боку збільшує його собівартість. Збагаченням вугілля з шахт ДП "Львіввугілля" займається інше підприємство – ПАТ "Львівська вугільна компанія". 

Ця компанія на ринку має монопольне становище та диктує вартість послуги зі збагачення вугілля. У зв’язку з цим, ДП "Львіввугілля" втрачає велику частину прибутку.

Аудитори встановили, що подібних витрат можна було б уникнути шляхом будівництва збагачувальної установки на потужностях ДП "Львіввугілля". 

Однак, неприйняття Міненерговугіллям рішення щодо здійснення будівництва модульної збагачувальної установки на базі відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" призвело до втрати можливості отримання додаткових доходів розрахунково на суму понад 122 мільйони гривень.

В міністерстві зазначають, що будівництво такої установки погоджене, але через відсутність необхідного фінансування в бюджеті її планували побудувати в рамках державно-приватного партнерства, проте потенційний інвестор не недавав ще необхідних розрахунків і техніко-економічного обгрунтування.

Також аудитори встановили, що через зволікання із виконанням наказу Міненерговугілля щодо виділення з Підприємства відокремленого підрозділу — "Шахта "Зарічна" і створення на його базі ДП "Шахта "Зарічна", а також внаслідок зволікання Міненерговугілля з фінансуванням робіт із ліквідації шахти, ДП "Львіввугілля" понесло додаткових витрат на утримання шахти в режимі провітрювання та водовідливу на суму 67 млн гривень.

Продаж вугілля за заниженою ціною та "сіре" вугілля

Як стверджують аудитори, внаслідок реалізації вугільної продукції операторам оптового ринку за ціною, нижчою від собівартості, компанія втратила понад 686 млн гривень. 

Також під час аудиту було виявлено факти, які можуть свідчити про видобування відокремленим підрозділом "Шахта "Степова" необлікованого вугілля. 

Встановлено, що під час проведення розрахунку середньої маси рядового вугілля в скіпі знижено його кількість, що призвело до невідображення в обліку відокремленого підрозділу видобутого вугілля та відповідно втрати доходів на суму майже 15 млн гривень.

Порушень на 3 мільярди

Якщо говорити про всі порушення та недоліки, що були знайдені під час проведення аудиту, то таких назбиралось 3,3 млрд гривень. 

Зокрема, прийняття неефективних управлінських рішень, які призвели до втраченої вигоди на суму понад 830 млн гривень, непродуктивних витрат знайшли на суму понад 181 млн гривень. 

Окрім цього, було виявлено неефективні управлінські рішення, що можуть свідчити про непродуктивні витрати на суму понад 474 млн гривень.

Також аудиторами було встановлено окремі помилки та порушення, що призвели до завищення або заниження доходів та витрат, і, як наслідок, до викривлення показників фінансової звітності на загальну суму в 1,59 млрд гривень.

Результати проведеного аудиту були додані до кримінальної справи, порушеної за статтями 191 Кримінального кодексу України ("привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем") та 209 Кримінального кодексу України ("легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом"). 

Окрім цього, керівнику "Львіввугілля" було надано низку пропозицій, запровадження яких дасть змогу поліпшити ефективність фінансово-господарської діяльності цієї державної компанії. 

Однак, збитковість підприємства протягом останніх 4 років ставить під сумнів здатність Міненерговугілля та керівництва підприємства досягнути цієї мети. 

В самому міністерстві зазначають, що в ситуації з виявленими порушеннями Держаудитслужбою відповідальних осіб "притягнули до дисциплінарної та матеріальної відповідальності".

Відповідь Міненерго

Замість висновку 

Небажання виставляти дане підприємство на приватизацію не несе у собі жодних економічних вигод для держави, а швидше навпаки­ – залишає у державній власності чергове дотаційне державне підприємство, що функціонує на наші з вами податки.

Але, якщо для держави рішення про неприватизацію ДП "Львіввугілля" не є вигідним, тоді для кого воно може бути таким?

На момент, коли Міненерго подав пропозицію про виключення з об’єктів на приватизацію ДП "Львіввугілля" та ДП "Шахта "Надія" ДП "Львіввугілля", міністерство очолювала Ольга Буславець, яку ЗМІ пов'язують з олігархом Рінатом Ахметовим. Також, за інформацією НАБУ, призначення Буславець таємно обговорювалось топ-менеджером ДТЕК.

І це не єдина історія, що пов’язує ДП "Львіввугілля" та Рината Ахметова. Так, у жовтні 2019 року очільник Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв заявив про виявлені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які були вчинені ТОВ "Корум Україна" і АТ "НВК "Гірничі Машини" під час участі в трьох процедурах публічних закупівель, які проводило держпідприємство "Львіввугілля". 

Нагадаємо, обидві компанії входили до складу СКМ згаданого українського мільярдера. Тоді на компанію Ахметова було накладено штраф у розмірі 55 млн гривень.

На питання: чи було рішення Міненерговугілля про вилучення ДП "Львіввугілля" зі списку приватизації мотивовано приватними інтересами інших осіб, повинні відповісти органи правопорядку.

Наразі залишається сподіватися, що новий очільник Міненергетики Юрій Вітренко все ж таки розбереться з роботою ДП "Львіввугілля" та ухвалить рішення, що не буде шкодити інтересам України.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"