"Зеленая металлургия" - фарс и мираж

Влітку цього року Верховна Рада суперпоспіхом і без належного обговорення ухвалила зміни до законопроекту №3658 щодо скорочення зелених тарифів та стабілізації ситуації на ринку енергетики. Мова йде про запровадження терміну "зелена металургія". 

Звучить досить абсурдно, але в Україні абсурдні рішення і закони – не рідкість. Термін "зелена енергетика" використовується по всьому світі, як синонім відновлюваної енергетики. 

Такої, яка виробляє енергію за рахунок сил природи: сонця, вітру, води, рослин. Себто без спалювання корисних копалив і додаткових викидів вуглецю у атмосферу.

Що ж тоді таке "зелена металургія"? Як виявилося, цей термін запроваджено всього лише для 4 українських металургійних підприємств. Це, зокрема, "Дніпросталь" (м. Дніпро), "Дніпроспецсталь" (м. Запоріжжя), "Електросталь" (м. Курахово Донецької обл) та "Азовелектросталь" (м. Маріуполь). 

З відкритих даних в інтернеті виглядає, що основними власниками цих активів є впливові бізнесмени Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, а також росіянин Олександр Бабаков. 

Настільки впливові, що для "протягування" правки про зелену металургію у Верховній Раді було використано ганебну практику реєстрації кількасот технічних правок. 

Шантаж нардепів нардепами здійснюється за формулою: "або ви приймаєте потрібну правку, або паралузується на тривалий проміжок часу робота всього парламенту розглядом сотень і тисяч безглуздих технічних правок-зауважень". 

В обгрунтуванні необхідності пільгових цін на електричний струм для цих підприємств говорилося, що саме ці заводи, начебто, чинять настільки мало викидів, що мають бути звільнені від доплати за розвиток відновлюваної енергетики. Цинічно, але просто і без прикрас.

Ціна питання і для енергоринку і для металургії не маленька. Наприклад, нещодавно регулятор  НКРЕКП, з посиланням на цей закон, затвердив "звичайний" тариф на грудень місяць в розмірі 312,76 гривень за МВт-год, і окремо втричі менший тариф для підприємств так званої "зеленої металургії" на рівні 91,73 грн за МВт-год.

Але щось пішло не так. Фактично статус "зелених металургів" поки що підприємства не отримали і додаткових прибутків власникам своїм не принесли. Хоч би як не хотіли, але автоматично вищезгадані заводи статусно не "позеленіли". 

Таку процедуру мало б розробити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і пізніше її потрібно затвердити рішенням Кабміну. Але проти дискримінації виступили провідні бізнес асоціації, а також інвестори у відновлювану енергетику. 

До цього проекту документу дуже багато зауважень у різноманітних центральних органів виконавчої влади. 

Для цього навіть збирався урядовий комітет, який 10 грудня повернув відповідний проєкт постанови і не допустив його, навіть, на розгляд членів Кабміну. 

Зокрема, типовий вигляд довідки для підприємств зеленої металургії, а також процедуру її видачі не погодили Державна регуляторна служба, Міністерство енергетики, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Секретаріат КМУ. 

При цьому зауваження були у Міністерства юстиції, а також Міністерства цифрової трансформації. Тобто додане ще влітку поняття "зелена металургія" в національне законодавство настільки "сире", що не гармоніює повністю із існуючим національним законодавством, регуляторними та нормативними актами.

Напевно, вправні лобісти електрометалургів спробують знову протягнути через Парламент додаткові правки, аби виправити помилки і зробити цей дивний термін "зелена металургія" більш життєздатним. 

Поки що, 9 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вирішила не повторювати невдалий грудневий експеримент і затвердила тариф на передачу електроенергії для ПАТ "Укренерго" на весь 2021 рік, зовсім не виокремивши пільговий тариф для електрометалургів.

Чиновники в Регуляторі та в Кабміні не хочуть ризикувати і підставлятись заради, вочевидь, дуже ризикованої пільги та контроверсійної преференції для всього-навсього 4 підприємств. Аналогів якій в світі не знайти. 

Вочевидь, дискримінація більшості споживачів заради пільги кільком підприємствам галузі не має права на існування.

Будемо сподіватись, що металургія колись стане по справжньому зеленою, більш екологічно дружньою. Для цього її власникам треба інвестувати не у лобістів та політиків, а у заходи по зменшенню енергоємності та закуповувати відновлювану енергію.