Министерство начальников "Антонова" и других заводов

<span>Незабаром на засіданні уряду віце-прем’єр — міністр стратегпрому Олег Уруський спробує знову проштовхнути постанову про передачу заводу "Антонов" та ще п’яти підприємств від концерну "Укроборонпром" до Мінстратегпром.

Таке рішення є вершиною недалекоглядної політики, яке може спровокувати низку фінансово-економічних збитків для держави.

Зокрема, перед голосуванням за пропозицію Уруського, члени Кабміну мають врахувати як не дивно — стратегічну та організаційну перешкоди.

Стратегічна перешкода виникла через відсутність, вибачення за каламбур, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу, яку Мінстратегпром ще не розробило. Персональні заяви Олега Уруського також посилюють дезорієнтацію в уряді.

Зокрема, вже кілька місяців віце-прем’єр під час зустрічей з міжнародними партнерами розповідає про те, що не нове міністерство не буде втручатися в господарську діяльність державних компаній. 

Наприклад, в урядовому прес-релізі за вересень про результати зустрічі Олега Уруського та Надзвичайного і Повноважного Посла Франції Етьєна де Понсена вказані уточнення української сторони щодо повноважень Мінстратегпрому: "Відомство не планує втручатися у господарську діяльність вітчизняних виробників озброєння та військової техніки". 

Але, так як нова Стратегія ОПК досі відсутня, фактично неможливо надати оцінку планам Містратегпрому щодо "Укроборонпрому". Тобто на зустрічі з міжнародними партнерами із клубу НАТО, віце-прем’єр Уруський може говорити одне, а на засідання Кабміну виносити інше.

Такі суперечності загрожують спровокувати недовіру у відносинах між Києвом та Парижем та іншими європейськими столицями.

Неквапливість із розробкою Стратегії ОПК призводить до того, що не можливо затвердити нову політику власності "Укроборонпрома". 

Власне, обидва ці документи мають містити для українського уряду відповідь на питання, що робити з підприємствами оборонно-промислового комплексу, у тому числі з авіаційним кластером. 

Не зайвим буде нагадати, що цього року український уряд в Меморандумі про макрофінансову підтримку в розмірі 1,2 млрд Євро від Євросоюзу, взяв на себе зобов’язання запровадити на "Укроборонпромі" та інших ТОП-10 держкомпаніях стандарти корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку — ОЕСD, які повністю виключають ручне управління заводами з боку міністерств, як таке що містить значні корупційні ризики.

Організаційна полягає в особливостях функціонування самого Міністерства промисловості, яке тільки формується. 

Станом на листопад цей орган влади не може виконувати свої повноваження тільки тому, що триває набір штату та не завершена процедура допуску співробітників відомства до державної таємниці. У зв’язку з цим виникають непрості питання.

Як міністерство, яке окрім повноцінного штату досі не має власного приміщення та веб-сайту, може забезпечити прийом справ та фінансово-господарської документації підприємств, які під грифом "таємно" працюють з українською армією та з військовими силами інших країн?

Як воно забезпечить функції безпеки, контролю та внутрішнього аудиту на підприємствах, які розташовані не тільки в Києві, а й в Запоріжжі та Харкові? 

Власне, як таке формально-існуюче відомство забезпечить кадрову політику на шести підприємствах з багатотисячним колективом?

За інформацією StateWatch, Міністерство фінансів виступає категорично проти ініціатив нового Міністерства тільки тому, що не може від нового відомства отримати відповідь на питання, хто буде відповідати за старі борги авіавиробників?

Мова йде про Харківське державне авіаційне підприємство, яке за останні 10 років накопичило 3,5 млрд боргів перед бюджетом, власними працівниками та кредиторами. 

Якщо команда ДК "Укроборонпром" ще влітку презентувала чіткий план і пакет документів в його підтримку, як ліквідувати подібні борги та реанімувати державну оборонну галузь України, то знову ж таки, які плани у Мінстратегпрому ніхто не знає, бо вони не містяться в жодному офіційному документі.

Проти постанови Уруського виступає також Мінекономіки, яке вказує на юридичні недоліки документу. Адже перед голосуванням Кабміну за виведення авіабудівних підприємств зі складу учасників "Укроборонпрому", таке рішення має бути затверджене Налядовою радою концерну. Свої категоричні заперечення до ініціативи віце-прем'єра надали Апарат РНБО та Секретаріат КМУ.

Тут треба зазначити, що не можна запровадити вищезгадані стандарти OECD, ігноруючі при цьому вже існуючі елементи корпоративного управління.

З огляду на окреслені суперечності, які провокує ініціатива Мінстратегпрому щодо передачі ДП "Антонов" та інших авіавиробників від "Укроборонпрому", експертна організація StateWatch пропонує Кабінету Міністрів України здійснити наступні кроки, які будуть відповідати законодавчим та організаційним реаліям ОПК:

1) ДК "Укроборонпром" має підготувати для уряду комплексний аналіз наслідків, ризиків і економічного впливу рішень щодо перерозподілу власних підприємств-учасників з огляду на їх стратегічний статус для обороноздатності.

2) Мінстратегпром має розробити Стратегію ОПК, яка виключатиме ручне управління державними заводами та передбачить запровадження стандартів OECD.

3) На підставі Стратегії та на основі попередніх напрацювань Мінекономіки, Мінстратегпром має розробити та внести на Кабмін політику власності ДК "Укроборонпром".

І тільки, коли всі аналітики та плани щодо розвитку ОПК будуть затвердженні основними документами, Кабінет міністрів зможе прийняти виважене рішення, яке не провокуватиме нові фінансово-економічні збитки для держави та конфлікти з європейськими партнерами, а стане елементом далекоглядної стратегії.