5 украинских трамваев vs экспорт в ЕС

Коли у депутатів закінчується фантазія для свіжих ідей, вони струшують пил з резонансних законопроектів, які залишились від попередників з минулого скликання. 

Наприкінці червня депутати з різних фракцій зареєстрували законопроект №3739, яким запроваджують критерій локалізації у держзакупівлях для продукції машинобудування.

Якщо простіше, це означає, що держпідприємства зможуть купувати тільки у тих виробників, які доведуть, що 25-45% їх продукції вироблені в Україні.

Подібну ініціативу три роки тому з ентузіазмом просувала Радикальна партія Ляшка.

Тоді їх законопроект №7206, більше відомий як "Купуй у олігархів", отримав шквал нищівної критики та був похований в комітеті після першого читання. Але історія повторюється. 

В цілому, підтримка національного виробника – ідея потрібна. Але в такий спосіб, як пропонують автори законопроекту №3739, Україна більше втратить, ніж отримає. І от чому.

Допуск на тендери в "ручному" режимі Уряду 

Щоб продати свою продукцію державі зараз треба дві прості речі – адекватна ціна та висока якість. Законопроект №3739 передбачає, що виробник зможе взяти участь у тендері тільки за наявності довідки, яка підтверджує необхідний ступінь "українськості" товару. 

Тобто вирішувати, хто з компаній буде допущений до тендеру, будуть урядовці в стінах Міністерства економіки. В ідеалі треба перевірити походження складової кожної одиниці товару в партії. 

Та більш вірогідно, що конкуренція буде визначатися не якістю та ціновою пропозицією, а зв’язками виробника з чиновниками. 

Інвестори роками називають корупцію головною перешкодою роботи в Україні. Вони вже заявили про згортання нових проектів на тлі останніх рішень влади на кшталт звільнення голови Нацбанку через політичний тиск. 

І навряд чи ще одна корупційна схема в держзакупівлях стимулюватиме інвесторів будувати в Україні свої заводи.

Згортання можливостей для експорту в ЄС

Оскільки Україна існує не в економіці Робінзона Крузо, відповідь наших торговельних партнерів на ініціативу "Купуй українське 2.0" не змусила себе чекати.

Голова представництва Європейського Союзу Матті Маасікас вже направив лист до політичного керівництва України, в якому зазначив, що законопроект 3739 суперечить і Угоді про СОТ, і Угоді про асоціацію з ЄС.

І це в той час, як представники Мінекономіки вже неодноразово заявляли про плани та перемовини з ЄС щодо перегляду та розширення Угоди про Асоціацію, зокрема її економічної складової. Протекціоністські ініціативи депутатів ставлять плани під ризик.

Втрачати є що. За 2019 рік обсяг експорту до ЄС сягнув 20,2 млрд дол в грошовому еквіваленті. Це найбільший регіон для нашого експорту, зокрема для чорних металів, зернових культур та електричних машин та устаткування. 

Для порівняння – держзакупівлі продукції машинобудування за 2018-2019 роки принесли компаніям всього 26,5 млрд грн. Цифри навіть неможливо порівнювати. 

Виглядає так, що продати місцевій владі 5 українських трамваїв, які свого часу програли тендер вживаним іноземним аналогам, важливіше, ніж домовлятися про більш вигідні умови співпраці та збільшувати товари "made in Ukraine" на європейських полицях. 

Хибний вибір підтримки бізнесу 

Чи справді такий страшний чорт, як його малюють автори законопроекту №3739? 

Якщо подивитися на статистику закупівель за останній рік, три чверті тендерів на закупівлю, наприклад, автобусів виграли українські компанії. Така ж тенденція і з вагонами/напіввагонами і з трамваями. 

Так, справді нові українські трамваї програють за ціною іноземним аналогам, які були у вжитку. Ба більше, нові українськи тролейбуси програють білоруським, бо їх ціна вища навіть за ціну іноземних конкурентів з доставкою. 

То це проблема локалізації? Чи відсутності модернізації українських підприємств, що не дозволяє знизити вартість української продукції? Питання риторичне. 

Опитування 345 підприємців, які продають товари та послуги в системі Prozorro також свідчить, що для бізнесу важливіше отримувати цільові кредити від держави (49%), ніж обмежити доступ іноземців до ринку закупівель (18,7%).

Ми переконані, що розвиток бізнесу в Україні треба підтримувати. Це можна робити через доступні кредити на розвиток виробництва, створення фонду підтримки бізнесу та стартапів, запровадження стимулів для інвесторів розташовувати виробництво в Україні. І фракція "Голос" вже готує свої пропозиції. 

Ми розуміємо, що влада вже не змогла запровадити працюючу кредитну програму для бізнесу, витратила більше бюджетних коштів, ніж могла собі дозволити, та налякала інвесторів. Але це не привід виправляти матеріальне становище окремих підприємств за рахунок створення корупційних схем у держзакупівлях та зупинення експорту до ЄС.