Потери от засухи посевных площадей озимых культур на основе оценки спутниковых данных
Цьогорічні погодні умови доволі екстраординарні та шкідливі для посівів. За офіційними даними, аграрії через посуху втратили близько 2,6% від всіх посівних площ озимих культур і мають отримати за це компенсацію від Уряду.
Альтернативні оцінки на основі аналізу супутникових знімків свідчать про значно більші втрати.
Цьому сприяли і відсутність снігу в Україні, чого раніше ніколи не спостерігалося і ранньовесняна засуха, і пилові бурі в північних регіонах України — явище притаманне лише південним областям.
Як це все вплинуло на стан озимих – питання, яке бентежить всіх, включно із самими аграріями, які вимагають компенсації за втрати посівів в Уряду. За офіційними даними, аграрії через посуху втратили близько 234 тис. га, або 2,6% від всіх посівних площ озимих культур.
Хоча повної картини втрат та їх територіального розподілу наразі немає, а це важливо, оскільки така інформація потрібна для розрахунку оцінки врожаю озимих, а також для розрахунків потреб бюджетних коштів для компенсації втрат від посухи.
Альтернативна оцінка втрат посівів вкрай відрізняється від офіційної. Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 року та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га.
Майже третина з них (340 тис. га) — в Одеській області. Близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у пригніченому стані, а 47% знаходяться у хорошому стані.
На непідконтрольній же території, втрати озимих склали 68 тис. га, з яких 64 тис. га в Криму. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини склали 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур.
Аналіз стану посівів за супутниковими знімками – інструмент, який вже зараз можна використовувати та масштабувати. Оцінка була проведена на основі створення карт класифікації та стану озимих культур за травень 2020 року, які охоплюють всю територію України.
Завдяки цим картам можна оцінити площі озимих культур в різних областях України, проаналізувати стан культур, а також визначити площі, на яких буде втрачено урожай в 2020 році. Карти класифікації будувались у 2018 та 2019 роках межах 5-річної програми Світового Банку "Supporting Transparent Land Governance in Ukraine", що стартувала для України у 2018 році.
Проте цього року у зв’язку з карантином, були використані віддалені методи побудови маски озимих культур без використання наземних даних. Повноцінну валідацію провести зараз неможливо, проте для попередньої валідації використано близько 100 полів озимих культур, що були зібрані по території Київської області. Загальна точність складає більше 90%.
Діаграма відображає площі озимих культур, які отримані на основі супутникових даних, у порівнянні із картою класифікації, одержаною 10 квітня. На діаграмі також наведений стан озимих культур за травень. Внаслідок загибелі озимих культур спостерігається тенденція до зменшення площ, які зайняті цими культурами, особливо у південних регіонах та найбільше — в Одеській області.
Така велика різниця в офіційних та альтернативних підрахунках матиме суттєвий вплив на коригування структури випуску, наприклад, продовольчої (в основному озимої) та фуражної пшениці, ріпаку та інших озимих культур.
Міністерству економіки, торгівлі та сільського господарства варто було б інституціонувати цей інструмент задля фактично миттєвого моніторингу, реагування та взагалі для розрахунку, наприклад, бюджетних потреб у разі виникнення потреби у компенсацій втрат.
Більше того, такий інструмент буде безцінним надбанням і для Уряду і для приватного сектору в процесі розвитку ринку агрострахування. Також, така значна різниця важлива для питання справедливості відшкодування одним і не відшкодування іншим, адже якщо Міністерство відшкодовуватиме втрати тільки на площі до 300 тис га, то що робити решті, по яких справді вдарила посуха, але які "не попали в списки до відшкодування".
Співавтори: Андрій Шелестов (1,2); Анна Яйлимова (1); Богдан Яйлимов (1,2); Микола Лавренюк (1,2); Леонід Шуміло (1,2); Олег Нів’євський (3) та Клаус Дайнінгер (4)
1- EOS Data Analytics, 2- Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, 3-Київська школа економіки, 4-Світовий банк.