Кэш в условиях кризиса - панацея или хлам

Актуальне питання останніх тижнів: як зберегти свої заощадження під час нинішньої кризи, в чому тримати гроші?

Це питання цілком очікуване і виправдане в умовах щоденного нагнітання панічних настроїв.

Людський мозок заточений в першу чергу на виживання. І все, що відбувається зараз, інформаційний фон, що супроводжує пандемію COVID-19, генерує у людей почуття страху, спонукаючи перечекати, не ризикувати, боятися.

Вкрай благодатний ґрунт для сприйняття будь-яких порад експертів, в тому числі досить сумнівних.

Саме такими мені видаються поради під час кризи тримати заощадження в сash.

"Cash is king, – запевняють фінансові експерти. – Такої кризи, як тепер, ми ще не бачили, світ вже ніколи не буде таким, як раніше. Не ризикуйте".

Перебуваючи в полоні страху, ми втрачаємо здатність критично мислити, аналізувати факти та спиратися на попередній досвід.

Ми бачили кризу доткомів в 2000-му, ми бачили фінансову кризу 2008-го. Щоразу чули одне й те саме: ця криза особлива, світ вже ніколи не буде таким, як раніше.

Утім щоразу після цього ми знову бачили стрімке зростання капіталізації компаній у десятки разів і поновлення звичних алгоритмів.

Я не буду давати рекомендації, натомість пропоную проаналізувати кілька фактів, які краще допоможуть зрозуміти характер нинішньої кризи.

Наскільки сильно впаде економіка і коли це все закінчиться: прогноз світових економістів

Порівнюючи фінансову кризу 2008-го та коронавірусну пандемію 2020-го, ми бачимо схожі риси – у різкому падінні ринків та економіки.

Наслідки карантину: зупинка компаній, звільнення робітників, зниження доходів населення, а з ним – рівня споживання.

Аналітики переглянули свої прогнози щодо доходів у другому кварталі 2020-го в бік зниження оцінок.  

Ще першого березня очікувалось, що ріст виручки компаній S&P 500 буде на рівні +3,9%, натомість зараз прогнозують зниження на 10%.

Протягом минулої фінансової кризи кількість щотижневих первинних заявок на отримання виплати по безробіттю в США так і не наблизилася до мільйона.

Наразі цей показник складає більше 3 млн, а це вп’ятеро перевищує попередній рекордний показник, встановлений на початку рецесії 1980-х.

Як і під час усіх попередніх криз, центробанки та політики вживають відповідних заходів. Утім є принципова різниця – швидкість прийняття рішень.

Так, центробанки всього світу координують свої дії по стимулюванню ділової активності, тобто відбувся перехід від нейтральної монетарної політики до стимулюючої.

Для прикладу. Вашингтон лише за кілька тижнів знизив облікову ставку до 0–0,25%, хоча раніше для цього знадобилося півтора року.

Що ж до фіскальних стимулів, наприкінці березня Президент США Дональд Тамп підписав закон CARES Act (Coronavirus Aid, Relief and Economic Security Act), що передбачає виділення допомоги американській економіці у рекордному розмірі – 2 трлн доларів.

У свою чергу Європейська комісія заявила, що вона також готова до широкомасштабного фіскального стимулювання, оскільки політики розуміють необхідність заспокоїти ринки, які страждають від наслідків пандемії.

Наслідком всіх цих, безперечно, важливих і вкрай необхідних дій стане збільшення грошової маси, зростання дефіциту бюджету та, відповідно, обсягу державного боргу во всьому світі. Це закладе основу майбутньої інфляції.

Гроші знеціняться, протягом двох років долар може просісти на 20-25%. Здавалося б, на цій ноті можна повернутися до сумнівної тези про cash як найкращий спосіб збереження заощаджень. Утім є ще один важливий аспект, який не можна не враховувати.

Економічний показник, який заслуговує уваги, – співвідношення грошового агрегату М2 до ВВП.

Від використовується як показник можливості зростання продуктивності праці в країні. Якщо показник низький, це означає високу ефективність кожної грошової маси або кредиту з погляду зростання ВВП.

Якщо ж він, навпаки, високий, це свідчить про те, що збільшення грошової маси або боргу менш ефективне для зростання  обсягу виробництва, є надлишок ліквідності.

Так, протягом останніх 10 років цей показник в США  зріс на 22%: з 0.57 в 2010 до 0,70 в 2019-му.

Враховуючи очікувану рецесію та політику ФРС, тренд, швидше за все, збережеться.

Крім того, за прогнозами аналітиків, дефіцит бюджету США значно перевищить рекордний показник в 1,5 трлн доларів 2009 року.

 J.P. Morgan та Moody's Analytics прогнозують дефіцит бюджету в цьому році на рівні від 1,7 до 2,1 трлн доларів, а в 2021-му – від 1,5 до 1,8 трлн доларів.

Державний борг США, як результат попередніх накопичених бюджетних дефіцитів, наразі складає 23,5 трлн доларів.

Якщо збережеться нинішній темп зростання, державний борг може перевищити показники повоєнного періоду Другої світової війни в процентному відношенні до ВВП.

Вплив цього фактору на накопичене багатство відображає індекс, створений виданням Forbes Cost of Living Extremely Well Index (CLEWI).

Він відслідковує коливання цін на преміальні товари. Це своєрідний індекс споживчих цін, але для товарів категорії luxury.

З 1982 року цей індекс зростав із середньорічним темпом 5%, випереджаючи інфляцію.

Для тих, хто тримає гроші в cash, э ще одна погана новина.

Під час минулих криз влада часто заглядала в кишені забезпечених громадян як джерелу коштів для підтримки найбідніших верств населення, стратегічного виробництва та власних бюрократичних систем.

Іншими словами, підвищення податку на доходи і багатство – звичне явище кризового та посткризового періоду.  

Кілька прикладів. В 2010-му році в Португалії задля скорочення бюджетного дефіциту були збільшені ставки податку на дохід та введена нова ставка в розмірі 45,88% для фізичних осіб з доходом більше 150 000 евро на рік (раніше вони обкладалися податком зі ставкою 42%).

Іспанія в 2012 році збільшила податок на прибуток на 0,5% для найменш забезпечених і на 6-10% для найбільш забезпечених громадян. 

У Великобританії в 2010-му році максимальна ставка податку на доходи була збільшена з 40% до 50% для громадян з доходом більше 150 000 фунтів стерлінгів на рік. 

Схожа практика мала місце в Греції, Люксембурзі, Ізраїлі, Вірменії, Фінляндії та багатьох інших країнах.

За прогнозами аналітиків, зростання прибутку відновиться все в 4 кварталі 2020 року (4,5%), а в першому кварталі 2021-го року тем зростання складе вже 14,2%.

Отже, як бачимо, "пересиджувати" рецесію на готівці нерезонно. Cash може перетворитися на trash.

Що ж робити в такому разі? Заспокоїтися, не піддаватися паніці, подивитися навсібіч та оцінити нові можливості.

Не так часто ринок дарує нам "чорних лебедів", що роблять доступними для нас перспективні активи за привабливими цінами.

Востаннє таке "вікно можливостей" відкривалося перед інвесторами 10-12 років тому. Наступні матеріали присвятимо детальному розгляду привабливих активів та перспективних інструментів для бізнесу, які стають доступними українським підприємцям завдяки цим інвестиціям.