Увеличится ли безработица из-за карантина
Скільки людей вже втратили роботу через запровадження карантину? Які наслідки вжиття заходів, пов’язаних з подоланням COVID-19, для ринку праці?
Як Державна служба зайнятості (ДСЗ) підготувалася до економічних наслідків коронавірусу?
Ці питання обговорюються у суспільстві не менше, ніж робота онлайн та ризики остаточно втратити свій бізнес.
Протягом минулого тижня, за даними ДСЗ, зростання рівня реєстрації безробітних не спостерігалося.
Це гарна новина, але лише на перший погляд. Відсутність сплеску у кількості заяв, які ми отримуємо для реєстрації безробітних, пов’язується з тим, що люди побоюються за власне здоров’я і не здійснюють зайвих публічних контактів або просто самоізолюються.
Ми у ДСЗ очікуємо на суттєве навантаження на роботу служби та готуємося до цього.
Протягом періоду карантину для ДСЗ головним завданням стало полегшення для клієнтів подання заяв про реєстрацію їх як безробітних та виплати допомоги по безробіттю зареєстрованим безробітним.
Надважливим завданням є забезпечення безпеки для здоров’я клієнтів та працівників ДСЗ.
Тому ми запровадили дистанційне обслуговування і кожен день відшліфовуємо нові підходи в роботі служби.
Однією з перших нормативних ініціатив, яка вимагає встановлення нових правил реєстрації безробітних та призначення допомоги по безробіттю, є прийняття законопроекту №530 "Про внесення змін до деяких законодавчих актив України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020.
Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу
Очікуємо, що нормативна робота, яка проводиться усіма стейкхолдерами над удосконаленням законодавства щодо соціального захисту та доступу, зокрема, до страхових послуг ДСЗ, дозволить адаптувати процедури ДСЗ під вимоги сьогодення.
В інформаційному просторі з’являються одна погана новина за іншою. Багато експертів, науковців та футурологів вже прогнозують, як ринок праці постраждає від тривалого карантину.
Як правило, такі прогнози здійснюються шляхом моделювання китайської ситуації на український ринок праці.
Це помилково як з методологічної, так і з фінансово-економічної точки зору. Наші економіки порівнювати аж ніяк не можна.
І ми від китайської залежимо набагато більше, ніж вони від нашої. Тому цифри про кількість громадян України, які втратили чи можуть втратити роботу, скоріше викликані панікою, аніж аналітикою.
Очевидно, що необхідно привернути увагу до проблем, які вперше виникають, але поверхневого підходу теж варто уникати.
Дані, що озвучуються бізнесом, залишаються припущеннями, оскільки жодних розрахунків немає.
Бізнес-асоціації проводять прогнозні оцінки серед своїх членів, проте немає впевненості, що усі суб’єкти ринку праці чітко можуть оцінити реальні наслідки на поточний момент.
Які б не були експертні прогнози, але на поточний період немає зростання кількості осіб, які реєструються як безробітні, тому ДСЗ оперує даними про поточну кількість зареєстрованих безробітних – станом на 23 березня 2020 року це 354,5 тис. осіб, що практично відповідає показникам минулого року.
Звичайно, є тенденції, що вплинуть на роботу ДСЗ. Основною загрозою під час періоду карантину та надзвичайної ситуації є зростання кількості звільнень, яких можна б було уникнути за інших обставин.
Роботодавці майже не вживають заходів, пов’язаних із збереженням трудових відносин, скільки б про це не закликали.
Багато роботодавців уже на першому тижні карантину "просять" працівників припинити трудові відносини за згодою сторін.
Таким чином, йде оптимізація витрат роботодавця. Людям не виплачують вихідну допомогу.
Чи є у роботодавців для цього об’єктивні підстави, чи вживав роботодавець інших заходів для утримання працівників – різного роду відпустки, скорочення робочого часу, оголошення простою тощо – стане ясно з величезної кількості судових позовів про поновлення на роботі.
Ситуація доходить до абсурду – останніми днями роботодавці приходили зі своїми працівниками до центрів зайнятості та вимагали у наших спеціалістів зареєструвати їх як безробітних.
І це після тимчасового призупинення особистого прийому клієнтів.
Протягом тижня, що минув, багатьма активістами озвучувалися ініціативи притягати роботодавців до кримінальної відповідальності за звільнення працівників під час карантину за статтею 172 ККУ "Грубе порушення законодавства про працю".
Достатньо дискусійні заяви, що не дають жодного правового захисту для працівників, оскільки вони навряд чи зможуть довести, що звільнення відбулося з особистих мотивів, викликаних карантином.
Для зайнятих у малому і середньому бізнесі такі заяви точно є популізмом і нічого, окрім роздратування, не викликають.
Виходячи із суті функцій ДСЗ, то для нас немає значення, у який період людина втратила роботу.
Також ми не ставимо обслуговування людини у залежність від того, що стало причиною припинення трудових відносин.
Якщо людина звільнена, то вона має право на отримання послуг ДСЗ та на допомогу по безробіттю.
Тому експертам треба бути дуже обережними із маніпуляціями суспільною думкою щодо звільнень у період карантину.
Для підтримки роботодавців ДСЗ здійснює виплату допомоги по частковому безробіттю.
Цей захід передбачений у законі "Про зайнятість населення", але його треба удосконалити, виходячи з викликів сьогоднішнього дня.
Відповідні законодавчі зміни готуються народними депутатами, а ДСЗ надала свої пропозиції. Тож залишається очікувати їх прийняття.
До яких ключових випробувань необхідно готуватися та що вплине на діяльність ДСЗ після карантину?
Перш за все, це повернення до України трудових мігрантів. Питання їх обсервації залишу осторонь.
Громадяни України, які були трудовими мігрантами, мають право встати на облік у ДСЗ, отримувати мінімальну або у більшому розмірі допомогу по безробіттю (залежно від страхового стажу), шукати за сприяння ДСЗ роботу.
Дискусію щодо сплати ними внесків до української системи соціального страхування теж залишу на більш спокійні часи.
Виникає парадоксальна ситуація: стільки часу у суспільстві обговорювалася необхідність повернення наших заробітчан на національний ринок праці, а коли вони вимушено повернулися, їм буде вкрай складно працевлаштуватися в Україні через відсутність пропозицій.
Не варто очікувати, що трудові мігранти повернуться до країн працевлаштування у короткостроковій перспективі після завершення карантину та зняття надзвичайної ситуації.
Усе залежить від відкриття кордонів та особистого вибору людини. Але така ситуація може бути використана українськими роботодавцями на свою користь.
Наслідком збільшення кількості пропозицій стане "гра на пониження" рівня оплати праці.
До того, як COVID-19 став українською реальністю, нестача робочої сили була вагомим чинником, щоб вимагати більшу заробітну плату в Україні.
Відтепер цей аргумент буде неактуальним як мінімум до кінця року.
По-друге, важко оцінити, скільки підприємців вимушено будуть працювати "у тіні".
Навіть зараз можна спрогнозувати, що вагому частку осіб, які вирішили зареєструватися безробітними у період та після карантину, будуть становити ті, які працювали неформально або без належного оформлення трудових відносин.
Для таких осіб допомога по безробіттю є маленьким, але суттєвим способом підтримки фінансового стану.
Можливо, після завершення карантину ці особи повернуться до своєї звичної діяльності.
Але чи припинять вони свій статус як зареєстрованих безробітних? Це питання є відкритим та вимагає від ДСЗ додаткового контролю спільно із Держпраці.
По-третє, обмеженість фінансової підтримки роботодавців. На жаль, можливості такої підтримки в Україні, зокрема по окремим видам економічної діяльності, не можна порівнювати з іншими, особливо країнами G-20.
Звичайно, першою реакцію на виникнення кризи є заклики знижувати або відмовлятися від податків та зборів.
Я не буду говорити про усі види пільг, яких вимагають роботодавці, але поясню на прикладі ЄСВ.
Кошти, які надходять від сплати ЄСВ, йдуть до Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування (виплата лікарняних), Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за визначеними частками.
Частка останнього фонду, кошти від якої використовуються ДСЗ на виконання своїх функцій, є найменшою і становить 4,8058%.
Навіть звільнення малого і середнього бізнесу та самозайнятих осіб від сплати ЄСВ на обмежений період часу зменшить рівень доходів усіх соціальних фондів, які були покладені в розрахунок річних бюджетів.
Підтримка бізнесу дуже важлива. Але якщо продовжиться розширення кількості пільг та пом’якшень роботодавцям у контексті сплати ЄСВ, то це може призвести до протилежного наслідку – колапсу соціальної системи, а цього допускати не можна.
По-четверте, неузгодженість між попитом і пропозицією робочої сили. Очікуємо на зменшення кількості вакансій у цілому.
Роботодавці будуть підвищувати навантаження на діючих працівників з тим, щоб не збільшувати штат. Але така ситуація у практиці ДСЗ виникає не вперше.
У служби є досвід роботи у період фінансової кризи 2008-2009 років, у період початку військової агресії на Сході України та анексії Криму, тому ми зможемо налагодити роботу, виходячи з поточних реалій.
На діяльність ДСЗ також вплине той фактор, що роботодавці будуть офіційно оголошувати набагато менше вакансій, ніж вони насправді потребуватимуть.
А це призведе до того, що ускладниться швидке працевлаштування зареєстрованих безробітних.
До того ж, зареєстровані безробітні можуть не поспішати працевлаштовуватися після завершення карантину, навіть за наявності підходящої роботи.
Унаслідок поточної ситуації зарплатна маржа (різниця у заявленому до ДСЗ розмірі оплати праці із фактично виплачуваною) буде зведена до мінімуму, тому зареєстровані безробітні за рахунок отримання допомоги по безробіттю, субсидії та інших соціальних виплат (за наявності) можуть отримувати майже ту ж суму, що й за роботу.
Але найголовніше на сьогодні – у базі вакансій ДСЗ є велика кількість незаповнених робочих місць у сфері охорони здоров’я, медичних закладах, соціального захисту та підтримки населення.
Подавайтесь на ці вакансії та допоможіть своїй країні подолати коронавірус і повернутися якнайшвидше до нормального ритму життя.