Налоговая реформа 2020: главные изменения
Українському бізнесу не звикати до постійних змін в податковому законодавстві, які ледь не щороку змінюють правила, додають обов'язків та страху платникам податків.
Ці зміни стосуються як підприємців, так і органу, який контролює їх дотримання.
16 січня 2020 року Верховна Рада знову прийняла ряд змін до Податкового кодексу України.
Як запевняють законотворці, їх метою є вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Ця реформа передбачає велику низку змін та новацій: змінюється стиль проведення і строки перевірок, збільшуються штрафи, реформування інституту відповідальності тощо.
Нижче коротко про основні з них.
1. Запроваджено концепцію оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.
Контрольованою іноземною компанією вважатиметься будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом.
2. Введено план дій BEPS на 8-10 років щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
3. Створено колегіальний орган, а саме Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
4. Удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання. Переглянуто терміни та порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах.
5. Відбулось реформування пені. Тепер вона розглядатиметься не як штрафна санкція, що при її одночасному застосуванні зі штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі.
"Кошторис Зеленського": що уряд змінив в бюджеті на 2020 рік
6. Запроваджено нову звітність з ТЦУ (трансфертного ціноутворення).
7.Розширено визначення постійного представництва відповідно до моделі Організації економічного співробітництва та розвитку.
З’являється процедура, за якою податківці можуть самостійно взяти на облік нерезидента, який веде діяльність, що має ознаки постійного представництва, але ухиляється від обов’язку зареєструвати його.
8. Збільшено розмір штрафу за неподання/подання з порушенням встановлених строків/ подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2040 грн (зараз 170 грн).
За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф, за таке саме порушення – штраф у розмірі 4080 грн (зараз 510 грн).
9. Збільшено тривалість проведення податкових перевірок, а саме:
– для великих платників податків не більше 35 робочих днів (нині 30 робочих днів);
– для суб'єктів малого підприємництва – 15 робочих днів (нині 10);
– для інших платників податків – 25 робочих днів (нині 20);
– позапланові: для великих платників податків не більше 30 робочих днів (нині 15 робочих днів);
– для суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів (нині 5);
– для ФОП, які не мають найманих працівників – 6 робочих днів (нині – 3);
– для інших платників податків – 20 робочих днів (нині 10);
– фактичні – не більше 20 календарних днів (нині 10 діб).
При цьому за рішенням керівника контролюючого органу може бути збільшено тривалість проведення податкових перевірок:
планові:
– для великих платників податків не більше 30 робочих днів (нині 15 робочих днів);
– для суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів (нині 5);
– для інших платників податків – 20 робочих днів (нині 10).
позапланові:
– для великих платників податків не більше 20 робочих днів (нині 10 робочих днів);
– для суб'єктів малого підприємництва – 5 робочих днів (нині 2);
– для інших платників податків – 10 робочих днів (нині 5).
– фактичні не більше 10 календарних днів (нині 5 діб) .
Також передбачено підстави продовження перевірки, в разі невчасного (менше ніж за три робочі дні до дня її завершення) надання/надсилання документів.
10.Більш конкретизували визначення терміну "акт" та доповнили визначенням переліку "матеріали перевірки", а саме:
Акт перевірки – документ, який складається у передбачених цим кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Матеріали перевірки – акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною;
– заперечення, надані платником податків до акту (довідки) перевірки, та відповідь контролюючого органу на них (у разі їх наявності на час розгляду);
– пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків.
Оксана Маркарова: 5-7% зростання ВВП — амбітна мета, але досяжна
11. Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду.
Такі рішення не пізніше 25 вересня (зараз – не пізніше 15 липня) поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті.
У разі якщо до 15 липня року не прийняла такого рішення такі податки та/або збори справляються, виходячи ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків і зборів.
12. Визначено порядок проведення процедури взаємного узгодження.
Якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
13. Реформовано відповідальність – до складу правопорушення додали вину. При цьому вина наявна лише у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Окрім платників податків до складу суб’єктів податкового правопорушення пропонується додати контролюючі органи та/або їх посадові особи.
При цьому такі особи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення.
Вводиться інститут відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
14. Виписано чіткий перелік обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платників податків.
15. Визначено обставини, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень:
1) вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
2) вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (за винятком складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125 ПК України);
Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи й інші обставини, не передбачені цим пунктом.
Насправді це не всі зміни, про які б хотілося розповісти. Податкова реформа 2020 року вводить багато новацій та змін для українського бізнесу.
Проте лише з часом зможемо зрозуміти, чи ці зміни вдосконалять ті недоліки та технічні неузгодженості, які виникають при застосуванні податкового законодавства.