Забыть о цене на газ

Україна, яка споживає в рази більше енергоресурсів на одиницю ВВП, ніж найближчі європейські сусіди, жваво обговорює 7-відсоткову знижку на газ для населення.

Ціна на природний газ – одна з універсальних тем, якою десятиріччями маніпулюють політики задля привертання до себе уваги.

На жаль, така маніпуляція відвертає увагу від значно важливішої теми – теми обсягів споживання газу.

Адже сума, яку доводиться платити українцям за газ, залежить не тільки від ціни, а і від обсягів його споживання.

На відміну від ціни на газ, яка залежить від економічної та політичної кон’юнктури, обсяги споживання залежать від самих українців.

Саме українці можуть власними зусиллями радикально знизити споживання газу і зменшити суми "платіжок" так, як ніхто інший цього не зробить.

Розраховувати на стале, довгострокове зниження цін на викопні паливні ресурси – не розумно, вони точно будуть зростати.

А от ефект від скорочення споживання може, і має бути сталим. Таку сталість забезпечує підвищення енергоефективності споживання, що є повністю у силах самих українців.

Ціна на газ зміниться: що за новий інструмент придумав уряд і як він дозволить економити

Підвищення енергоефективності споживання робить Україну та українців сильнішими, а от політичні знижки роблять нас значно слабкішими. 

Політична знижка з ринкової ціни газу послаблює як політичну, так і економічну незалежність України, а також послаблює і конкурентоспроможність української економіки.

Зниження споживання енергоресурсів через підвищення енергоефективності посилює конкурентоспроможність економіки, робить Україну сильнішою як економічно, так і політично.

Посилюючись економічно та політично, Україна отримує більш сильні позиції на ринках, у тому числі і на ринках енергоносіїв, зокрема природного газу.

Більш сильна позиція на ринку дозволяє отримати більш вигідні умови отримання ресурсів за більш низькими цінами.

Коло замикається в інтересах українців: інвестуєш у енергоефективність – скорочуєш питоме споживання енергоресурсу, скорочуєш питоме споживання енергоресурсу – посилюєш економіку, посилюєш економіку – отримуєш енергоресурси дешевше.

Інвестиції у енергоефективність активізують ще і макроекономічний мультиплікатор.

Через ефект мультиплікатора економіка ще більш посилюється, тож маємо ще і четвертий множник – коло не тільки замикається, а ще і рух по цьому колу, колу української сили, значно прискорюється.

Повернемося до знижки. Знижка може дати тимчасово додатковий ресурс. Цей ресурс може бути направлений на споживання, а може – на інвестування.

Саме через інвестування деякий позитивний ефект від знижки може бути пролонгований.

А от "проїдання" знижки на ціну енергоресурсів може тільки посилити залежність від таких знижок і надалі.

На жаль, зацікавлених у тому, щоб Україна продовжувала сидіти на газовій голці надто багато й вони надто сильні, їхні дії узгоджені за замовчуванням, й вони дуже добре синхронізовані навіть без зайвого вербального зв'язку.

Чи можна в таких умовах розраховувати на тривалий позитивний ефект від знижки для економіки України? Такого досі не було. 

Як би там не було, але будь-яка знижка з ціни – це однозначно добре. Чи не так? Ні, не так.

Негативний ефект від отримання знижки не такий очевидний для споживачів, але перекриває можливий позитивний ефект.

Здешевлення ціни на газ автоматично руйнує інвестиційну привабливість енергоефективних заходів.

Мова не тільки про гірші показники окупності, мова ще і про принципову вмотивованість до реалізації проектів з енергомодернізації, зокрема енергомодернізації житла, яка і без того кульгає в Україні.

Фонд енергоефективності вже накачений потужним грошовим ресурсом, але черги до фінансування проектів немає.

Якщо буде знижуватись ціна на газ – черга і не з’явиться, незважаючи на грантовий формат діяльності фонду.

Як наслідок - держава не отримає ту економію, на яку розраховує.

І мова не тільки про економію домогосподарств, а і про економію на виплаті субсидій, що з’їдає півсотні мільярдів гривень державного бюджету щорічно. 

Економія субсидій за рахунок меншої ціни газу втрат від неефективного споживання ніколи не компенсує.

Не тільки привабливість проектів з енергомодернізації житла залежить від рівня ціни на газ.

Інвестиційна привабливість проектів комплексної модернізації інфраструктури централізованого теплозабезпечення українських міст розраховується за порівняння з базовими витратами на природний газ.

Знижка з ціни на газ знижує і показники цих витрат у неефективний спосіб, і таке зниження є тимчасовим, але може бути достатнім, щоб відтермінувати запуск інвестиційних проектів.

Продовження терміну окупності навіть на один рік в умовах і без того високих ризиків інвестування в Україні – надто вагомий негативний фактор, щоб його ігнорувати.

Ще більше руйнує інвестиційну привабливість енергомодернізації країни невизначеність у перспективі адекватного ринкового ціноутворення і високий ризик того, що той чи інший уряд піддасться спокусі погратися у соціалізм. 

Сама вірогідність того, що уряд України може вдатись до ручного управління рівнем ціни на газ, сам по собі потужний фактор стримування інвестицій у скорочення споживання газу.

Таким чином, питомі витрати енергії на квадратний метр нерухомості і далі будуть у декілька разів перевищувати цивілізований рівень; обсяги споживання газу будуть в рази більшими за реально потрібний; суми у квитанціях за комунальні послуги, навіть за умови потужних знижок з ціни на газ – і далі неприйнятними для більшості споживачів.

Замість того, щоб інфантильно очікувати від уряду неринкових знижок з ціни на газ, українцям слід мобілізуватись у напрямі сталого скорочення споживання цього газу.

Саме словосполучення "ціна на газ" має залишити політичні дискусії, і нехай політики відшукують інші тригери збудження електоральних симпатій.

Як варіант може спробують зацікавити українців пріоритетністю інвестицій в енергоефективність та цивілізовану інженерну інфраструктуру українських міст. 

Реальне та відчутне зниження сум у квитанціях за комунальні послуги можливе лише за умови тотальної енергомодернізації житлового та комунального сектору.

Саме комплексна, не фрагментарна, тепломодернізація будівель, відновлення та модернізація муніципальної інженерної інфраструктури теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення – ось реальний рецепт сталої економії!

На фоні резерву ефекту від такої модернізації будь-яка ситуативна знижка з ціни на енергоресурси – це знущання над здоровим економічним глуздом.