Децентрализация тарифов. Почему тариф на воду нужно передать городам?

Для багатьох громад реформа децентралізації стала хорошим стресом, який змусив прокинутися, почати аналізувати перспективи, навчитися рахувати та планувати бюджети громад і міст.

Якщо міста-мільйонники, на відміну від середніх і малих міст, не так сильно відчувають на собі фінансовий тиск через необхідність платити самостійно за медицину, освіту, тарифи на комунальні потреби, то наприклад, Житомир, Тернопіль, Івано-Франківськ уже "відчули" на своїх бюджетах "касовий розрив".

Ситуація в Житомирі така: у 2016-му, коли я очолив Житомирський водоканал, бюджет розвитку міста був 469,9 млн грн, а у 2019 році він зменшився до 262,9 млн грн.

Бюджет міста завжди ділиться на бюджет утримання і на бюджет, закладений для розвитку.

І коли ми починаємо перекладати кошти з бюджету розвитку в бюджет утримання, то говорити про довгострокові перспективи та важливі міські проекти не доводиться.

Як оптимізувати витрати міста?

У мене як у директора водоканалу, якому доводиться звертатися по фінансову допомогу для водоканалу до міської ради, відповідь проста — дозвольте містам самим розраховувати тариф.

Зараз відповідальність за сьогодення і майбутнє водоканалів "поклали" на плечі містян.

І вони зараз платять за послуги водоканалів двічі: за тарифами, які встановлює НКРЕКП, та з бюджету міста як додаткову допомогу водоканалу.

Чому це відбувається?

Тарифи на воду залежать від вартості електроенергії. Як тільки ростуть ціни на ключові енергоносії, автоматично повинні підвищуватися тарифи на воду! Це елементарна логіка.

Але в нашому випадку таке підвищення ціни відбувається через багато місяців. І перетворюється для водоканалу на замкнуте коло.

Іноді мені здається, що фахівці, які встановлюють тариф (НКРЕКП), не до кінця розуміють той негативний ефект, якого завдає їх некомпетентність.

Звучить жорстко? Згоден, "некомпетентність" - це моє особисте судження. І я готовий вибачитися, як тільки буде розірване це "замкнуте коло".

Тому що компетентні керівники не роблять одні й ті ж помилки з року в рік. Якщо, звичайно, не ставлять перед собою якоїсь конкретної мети. Наприклад, загнати водоканали в борги?

При минулому складі Нацкомісії було важко, але зараз стало ще важче — тариф не встановлюється вчасно. У результаті втрачаються місяці, і разом з ними десятки мільйонів гривень.

А якщо тариф, як минулого року, не встановлюється протягом півроку, то це вже сотні мільйонів гривень.

Електроенергія зростає в ціні, собівартість виробництва води зростає, але тариф переглядається із запізненням щонайменше на три місяці, а в минулому році це було 6-8 місяців.

У підсумку Житомирський водоканал за півроку (з березня — до вересня поки не коригувався тариф) отримав збиток в 6 млн грн.

Економічно необґрунтовані тарифи стають причиною постійного браку грошей: на зарплати, людей, реагенти, електроенергію.

І як наслідок ми маємо постійне погіршення якості води та якості стоків. Але при цьому ми не можемо не витрачати гроші на амортизацію.

Запитайте будь-якого директора водоканалу, хто повинен встановлювати тариф — НКРЕКП чи органи місцевого самоврядування? І вам будь-який розсудливий керівник відповість — органи місцевого самоврядування.

Тарифи повинні розраховуватися за прозорою формулою, має дотримуватися баланс між інтересами споживачів отримувати якісну послугу та економічно обґрунтованим тарифом, який дозволяє підприємству розвиватися. І це зовсім інша логіка тарифоутворення.

Проаналізуймо, що зараз отримують громади від "централізованого" тарифоутворення?

1. Погану воду і погану екологію.

2. Наростання соціального невдоволення і відтік кадрів.

3. Зношену інфраструктуру і відсутність довгострокових проектів по реконструкції, модернізації та якісних змін на водоканалі.

Звичайно, мер виявиться під ударом, якщо візьме на себе відповідальність за формування тарифів на комуналку.

Але ж через чинний тариф з міських бюджетів витягуються мільйони на те, щоб покрити збитки водоканалів.

Якщо тариф піднявся, населення навряд чи згадує НКРЕКП, воно стає невдоволеним місцевою владою.

Тому причин залишатися під крилом Нацкомісії ні політичних, ні економічних, ні психологічних немає.

Навпаки, тільки на локальному рівні люди готові відповідати за економічно обґрунтоване тарифоутворення.

Мери повинні перестати дотувати водоканали з бюджетів розвитку, а інвестувати ці гроші в створення соціальної інфраструктури — дороги, школи, садочки.

Місцева влада має взяти на себе відповідальність за складні та довгострокові проекти, і вести комунікацію з громадою про перспективи розвитку.

Яка справедлива ціна води для жителів Житомира з урахуванням розвитку водоканалу?

Зараз дотація для нашого водоканалу становить мінімум 34 млн грн на рік, а часто вона коригується, і ще виділяються кошти додатково.

На сьогодні житомиряни платять 18 грн за куб води та стоків. Справедлива вартість води в Житомирі - 26 грн.

Це сума, яка дозволила б водоканалу стати беззбитковим підприємством, не вимагати дотацій з бюджету, самостійно покривати свої потреби та навіть відкладати гроші на розвиток. А цих грошей в тарифі має бути мінімум 5%.

Якщо у нас в тарифі буде закладено 5% на розвиток водоканалу, то міські мережі ми будемо перекладати 410 років.

Але навіть ці 5% дозволяють нам стати беззбитковим підприємством, яке зможе залучити довгострокові інвестиції для складних і фінансово дорогих проектів, метою яких є якісні послуги.

До речі, в тарифі вартості води для жителів Берліна закладається 60% на проекти розвитку водоканалу.

Тому воду в Берліні можна пити з крана, і те ж саме не можна зробити в жодному місті України.

Якісна питна вода і, як наслідок, хороша екологія коштує грошей. І якщо ми не платимо за це грошима, ми платимо за погану воду своїм здоров'ям і роками життя.

Через "централізоване" регулювання тарифу на комунальні послуги перед громадами поки що взагалі не стоїть питання — ви готові платити гроші за чисту воду чи віддаєте перевагу заплатити здоров'ям?

На це питання в різних містах і громадах буде своя відповідь.

Але треба дозволити українцям поставити це питання.

Вода — це не тільки джерело життя для всього живого. Але і джерело життя міста.

Хочеться вам чи ні, але саме вам доведеться вирішувати, яким бути вашому водоканалу.

Поки тарифи встановлює НКРЕ КП, доля водоканалу вирішується не на вашу користь.