Как обеспечить стабильную работу энергосистемы Украины

Розвиток відновлюваної електроенергетики є одним з пріоритетів енергетичної політики України.

Це передбачає "Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року".

Згідно з цим документом, Україна зобов'язалася до 2020 року виробляти 11% або 10,9 ГВт енергії з відновлюваних джерел.

"Енергетична стратегія України до 2035 року" передбачає зростання частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у структурі виробництва електроенергії до 12% до 2025 року, що становитиме 13,1 ГВт, і 25% або 20,3 ГВт — до 2035 року.

На початку 2019 року загальна потужність ВДЕ в Україні без урахування великих ГЕС становила 2,3 ГВт або близько 4%. Досягнення зазначених амбітних цілей супроводжується необхідністю мати достатній об'єм маневрених резервних потужностей для недопущення розбалансування через небаланси об'єктів ВДЕ.

За даними "Укренерго", енергосистема може прийняти ще 3 ГВт без відхилень в роботі. Враховуючи темпи розвитку ВДЕ в Україні, можна стверджувати, що запуск додаткових 3 ГВт — перспектива найближчого майбутнього.

"Укренерго" видала до 2025 року технічних умов на приєднання удвічі більших потужностей, а кодекс системи передавання та кодекс систем розподілу забороняють обмежувати приєднання ВДЕ та надання їм технічних умов.

У такій ситуації Україна повинна забезпечити стабільність роботи енергосистеми шляхом посилення відповідальності об'єктів ВДЕ за свої небаланси, введення додаткових маневрених потужностей та створення систем зберігання енергії.

За законом "Про ринок електричної енергії", небаланс — це різниця для кожного розрахункового періоду між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту струму й обсягами купленої та проданої електричної енергії.

При цьому учасники ринку подають до "Укренерго" як оператора системи передавання свої погодинні графіки електричної енергії та зобов'язані їх виконувати, а в разі невиконання несуть фінансову відповідальність.

Відповідно до "Правил ринку", затверджених НКРЕКП, кожен учасник повинен стати стороною, відповідальною за баланс (СВБ). СВБ може включати одного учасника ринку або балансуючу групу, в яку можуть увійти два і більше учасників. Об'єднання учасників здійснюється на добровільній договірній основі.

Між учасниками ринку, що входять до балансуючої групи СВБ, встановлюються чіткі правила: порядок розрахунку небалансів електричної енергії у межах балансуючої групи, фінансова відповідальність за небаланси електричної енергії, порядок повідомлення СВБ та виконання погодинних графіків учасниками групи.

Виробники електричної енергії, яким встановлений "зелений" тариф, повинні входити до балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом на підставі відповідного двостороннього договору з гарантованим покупцем.

У такому випадку гарантований покупець є СВБ для такої балансуючої групи. На відміну від інших балансуючих груп, правила функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом визначає НКРЕКП.

Слід наголосити, що учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед своєю СВБ, а СВБ несе фінансову відповідальність перед "Укренерго" за небаланси всіх учасників своєї групи.

Вартість небалансів електричної енергії СВБ розраховує "Укренерго" для кожного розрахункового періоду доби, як це передбачено "Правилами ринку".

За законом "Про ринок електричної енергії", плата за небаланси гарантованому покупцю об'єктів ВДЕ, введених в експлуатацію після квітня 2017 року, яким встановлено "зелений" тариф та які входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, здійснюється з 1 січня 2021 року.

Вона становить 10% вартості врегулювання небалансу і поступово зростатиме щороку на 10% таким чином, що частка відшкодування гарантованому покупцю з січня 2030 року становитиме 100%. Якщо об'єкт введений в експлуатацію до квітня 2017 року, то плата за небаланси не стягуватиметься до 31 грудня 2029 року.

Іншою вимогою щодо відшкодування об'єктом ВДЕ вартості небалансу гарантованому покупцю до 31 грудня 2029 року є настання умов, коли відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску струму від погодинного графіка перевищує 20% для вітру, 5% для води (без урахування великих ГЕС) та 10% — для сонця.

Якщо частка всіх суб'єктів, які виробляють електроенергію з ВДЕ, у щорічному енергетичному балансі становитиме 5% і більше, то відшкодування небалансів відбуватиметься тоді, коли відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску перевищить 10% для вітру, 5% для сонця та 5% для води (без урахування великих ГЕС).

Схема компенсації небалансів об'єктами ВДЕ може бути змінена після ухвалення законопроекту 8449-д, який містить новий підхід до підтримки виробників струму з ВДЕ через проведення аукціонів з розподілу квоти такої підтримки.

За цим проектом, відповідальність за небаланси для ВДЕ впроваджуватиметься значно швидше, що може суттєво зменшити тягар на гарантованого покупця.

Так, повна відповідальність за небаланси об'єктів ВДЕ, яким встановлений "зелений" тариф, і тих, хто за результатами аукціону набув право на підтримку, наступає тоді, коли такий об'єкт введений в експлуатацію з 1 січня 2024 року або наступного року, коли ринок електроенергії України буде визнаний ліквідним.

Це визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, але не пізніше 1 січня 2024 року.

Для об'єктів ВДЕ, які введені в експлуатацію до 1 січня 2024 року, яким встановлений "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, плата за небаланси встановлюється згідно з нормами закону "Про ринок електричної енергії", тобто поступово по 10% з 1 січня 2021 року та з подальшим щорічним збільшенням на 10% до 31 грудня 2029 року.

Якщо говорити про технічну складову питання щодо врегулювання небалансів, то слід відзначити гостру необхідність введення в експлуатацію маневрених потужностей та енергоакумулюючих систем. За оцінками "Укренерго", до 2025 року слід ввести в експлуатацію близько 2,5 ГВт швидких маневрених потужностей.

Для розвитку енергоакумулюючих систем необхідно, перш за все, створити відповідну нормативно-правову платформу для стимулювання інвесторів та учасників ринку, аби вони самі інвестували в енергоакумулюючі системи.

В Україні відсутній механізм стимулювання розбудови таких потужностей та залучення інвестицій. Тимчасом передові країни, які активно розвивають сектор ВДЕ, впроваджують стимулюючі інструменти і досягли значних результатів.

Ми ознайомилися з досвідом найбільш успішних країн — США та Австралії. За результатами аналізу ми виділили низку рішень, які може розглянути Україна при створенні акумулюючих потужностей. Цей перелік не вичерпний.

1. Передбачити на законодавчому рівні зобов'язання розробити стратегічний план щодо ємності енергоакумулюючих установок в Україні.

2. Передбачити на законодавчому рівні механізм податкового стимулювання для розвитку енергоакумулюючих систем. Варіант — інвестиційний податковий кредит, який дозволить інвесторам та виробникам відстрочити сплату податку на прибуток та використати ці кошти для встановлення енергоакумулюючих систем.

Відстрочені суми будуть компенсовані інвесторами та виробниками завдяки зростанню прибутку, отриманого внаслідок встановлення згаданих систем. Інший варіант — звільнення від оподаткування імпортного устаткування для цих систем.

3. Передбачити механізм часткової або повної компенсації відсотків за користування кредитами промисловими компаніями та індивідуальними господарствами для встановлення енергоакумулюючих систем.

4. Передбачити збільшення надбавки виробникам електроенергії з ВДЕ за "зеленим" тарифом та виробникам, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за використання енергоакумулюючих систем українського виробництва.

Законопроект 8449-д доручає уряду розробити законопроект про стимулювання встановлення на електростанціях потужностей для акумуляції електричної енергії.

Сподіваємося, у цьому акті Кабмін передбачить усі стимули для розвитку енергоакумулюючих систем або підготує відповідні нормативно-правові акти, що дозволить не допустити розбалансування енергосистеми під час розвитку ВДЕ.

Співавтори — Дмитро Чумак, старший юрист KPMG Law Ukraine, Дмитро Змієвець, юрист KPMG Law Ukraine