Земля и выборы: начать реформу до или после

1 березня пройшов дедлайн, до якого Кабінет міністрів мав подати до парламенту законопроект про обіг земель сільгосппризначення.

Цю вимогу перед урядом поставили депутати, коли наприкінці минулого грудня голосували за продовження мораторію на продаж сільгоспземель.

Ухвалення цього закону є передумовою для запровадження в Україні ринку сільськогосподарських земель.

На жаль, цю вимогу (вже втретє) чинним урядом було проігноровано - так само, як і в 2016, і в 2017 роках - хоча, згідно з інформацією із Меморандуму про співпрацю України та МВФ, Кабінет Міністрів вже давно підготував відповідний проект закону.

Тим не менш, уряд поки утримує цей проект закону від подання до парламенту.

Якщо в Україні і варто впроваджувати ринок землі, то спробувати зробити це треба саме у 2019 році, попри парламентські та президентські вибори.

 Не виключено, що наступний склад парламенту буде більш популістично-опозиційним та фрагментованим, аніж нинішній. Тож відкладати голосування за ринок землі на період після парламентських виборів є вкрай ризиковим.

І навіть якщо наступний парламент буде налаштований на реформи принаймні не гірше, аніж нинішній, формування нової коаліції, уряду та інші нагальні справи після виборів можуть відкласти питання прийняття закону про обіг сільськогосподарських земель та скасування мораторію далеко на 2020 рік.

Це означає, що наступні два роки будуть втраченими для масштабних інвестицій у сільське господарство та подальшого прискорення економічного зростання в країні.

За оцінками як Світового Банку, так і Dragon Capital, якісна земельна реформа дозволить збільшити обсяг інвестицій в економіку України на 1-2 млрд доларів на рік та прискорити економічний розвиток нашої країни на 1-1,5% щороку.

Саме тому оптимальним є голосування за закон про обіг земель одразу після президентських виборів.

Тим більше, що не зважаючи на публічні баталії щодо ринку землі, розуміння того, що ринок потрібен, вже є у панівної більшості стейкхолдерів цього питання. А суперечки між ними звелись всього лише до 3-4-х позицій.

Якщо проаналізувати концептуальні розробки або законопроекти, напрацьовані різними авторами – народними депутатами, урядовими структурами (Дерджгеокадастром та Мінагрополтики), Коаліцією за скасування мораторію, або ж аграрним комітетом Верховної Ради - не важко помітити, що в значній частині позицій усі вони солідарні.

Питання, щодо яких ще є розбіжності в позиціях між гравцями ринку, - це (1) чи зможуть юридичні особи і які саме придбати сільськогосподарську землю у власність, (2) скільки гектарів давати "в одні руки", (3) у яких обсягах і які саме землі державної власності варто виставляти на продаж, і (4) з якої дати починає працювати ринок землі.

Це означає, що суперечності щодо реформи фактично звелись до потреби проведення технічних обрахунків впливу різних варіантів обмежень на розвиток аграрного сектору, сільських територій та загальних тенденцій економічного розвитку, що, власне, і має бути зроблено Кабінетом Міністрів.

Щодо кандидатів у президенти, то в публічній площині їх позиції розділилися щодо того, чи потрібен ринок сільськогосподарських земель Україні, чи ні.

Чинний президент, кандидати Анатолій Гриценко та Володимир Зеленський виступили на підтримку ринку.

Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, кандидати колишнього опозиційного блоку виступають скоріше проти ринку. Решта кандидатів чіткої позиції щодо цієї реформи поки що у публічному просторі не висловили.

У квітні ми знатимемо ім'я переможця президентських перегонів. Враховуючи невідкладність питання відкриття ринку землі, ця реформа має стати одним з перших кроків нового президента.

Тому чітка позиція, план реалізації та очікувані вигоди від реалізації цієї реформи мають бути визначені кандидатами вже сьогодні.

Тим більше, 66,3% респондентів, які були опитані Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2018 року, вважають, що громадянин України, який володіє землею / земельним паєм, повинен мати право вільно розпоряджатися нею, в т.ч. мати право продати.

Це право також підтвердив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який у травні 2018 року своїм рішенням визнав український мораторій на землю таким, що порушує Конституцію.

Якщо Україна не виправить це найближчим часом, ЄСПЛ почне присуджувати компенсації нашим громадянам з державного бюджету за порушення їх прав.

На підтримку впровадження ринку виступає все більше коло організацій, асоціацій, фермерів та власників паїв, земельна реформа не має негативного впливу на політичні вподобання і має перестати бути заручником політичних ігор.

А президент, першим кроком якого стане впровадження справді ринкової реформи, що може суттєво вплинути на майбутнє економіки країни та дозволить покінчити з ганебним порушенням прав людини, просто не зможе не отримати підтримку подальшим діям від прогресивної частини громадськості та світової спільноти.