Лимиты на посылки до 100 евро — да или нет

22 листопада парламент повторно розглядатиме урядовий законопроект №9260, яким пропонується зниження порогу безподаткових пересилань.

Автори законопроекту пропонують встановити такий ліміт на рівні 100 та 150 євро для фізичних та юридичних осіб відповідно.

Які зміни потенційно тягне за собою ухвалення цього законопроекту для громадян та для бізнесу? Давайте розбиратися.

Ми вже давно слідкуємо та активно долучаємося до обговорення законодавчих ініціатив, які націлені на боротьбу з недобросовісним використанням поштових відправлень як каналу поставок контрабандної продукції.

У чому проблема

Свого часу ми долучалися до роботи над законопроектом, який передбачав, що з 1 січня 2019 року кожна четверта посилка в місяць підлягатиме оподаткуванню та сплаті митних платежів без перегляду ліміту на перші три посилки.

Однак протягом року з моменту прийняття закону "про три посилки" так і не було створено реєстр, в якому б автоматично вівся облік кількості відправлень. Хоча його створення дозволило б отримати реальну картину відправлень та розмежувати громадян, які роблять покупки онлайн від учасників контрабандних схем.

Натомість, під кінець року ми все ще не маємо інформації щодо готовності імплементації системи обліку пересилань, але маємо нову ініціативу — обмеження вартості неоподаткованих пересилань без обмеження їх кількості.

Характерно, що будь-які спроби введення таких обмежень викликають резонанс серед громадян, які вже звикли до онлайн-шопінгу в іноземних магазинах для особистих потреб.

Так само й бізнес має потребу регулярно користуватися поштовими доставками. Однак цим інструментом активно зловживають шахраї, які розбивають партії і використовують реквізити підставних фізосіб для безподаткового ввезення товарів для перепродажу.

Кому завадять нові правила

Чи стане обмеження в 100 євро перепоною для шахраїв? Навряд чи. Хіба що додасть їм трохи більше роботи. Скільки б не обмежували вартість безмитних посилок, шахраї до цього пристосовуються.

До того ж, багато ділків  не ускладнюють собі роботу, а просто нелегально ввозять товари поза митним контролем.

Чи створить така ініціатива додаткові складнощі для пересічних українців? Швидше за все, так. А ще збільшить кількість посилок, які підпадатимуть під митне оформлення, а отже додасть роботи поштовим операторам.

Крім того, у законопроекті вказано, що для бізнесу (для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) не  будуть оподатковуватись операції із ввезення товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує 150 євро в одній посилці.

В той же час, такі зміни до Податкового кодексу будуть протирічити Митному кодексу України, де вказано, що звільняється сумарна фактурна вартість, яка не перевищує 150 євро.

А митна вартість, крім ціни товару (фактурної) включає ввізне мито, ПДВ на імпорт, а також може ще й акцизний податок та витрати на доставку до кордону.

Хоча під "удар" мали б підпадати системні шахрайські бізнеси, які маскують незаконне переміщення комерційних партій товарів під дрібні посилки.

Що робити

Звичайно, ми підтримуємо необхідність запровадження дієвого механізму боротьби з ухиленням від оподаткування під час пересилання товарів. 

На нашу думку, першочерговим способом боротьби з напівлегальними явищами на кордоні має бути ефективний митний контроль на кордоні.

Дієвим рішенням може стати створення електронного реєстру для обліку усіх міжнародних відправлень. Водночас робота з таким реєстром має бути необтяжливою для сумлінного бізнесу.

Має бути ефективний контроль всередині країни задля мінімізації попиту на нелегально ввезену продукцію. Який саме контроль? Впровадження всеохоплючої фіскалізації, ефективне регулювання сфери e-commerce, оскільки саме інтернет є головним каналом збуту нелегально ввезених товарів.

Наші членські компанії готові до активної співпраці з державними органами, щоб виробити компромісний та дієвий механізм контролю за міжнародними відправленнями, який створить проблеми для шахраїв, а не для звичайних українців.

Тримаємо руку на пульсі.